Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В.

Моторного О.А.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Менської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області

на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28.10.2014

та постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 02.09.2014

у справі № 825/2572/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оріон"

до Менської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

Товариство з обмеженою відповідальністю "Оріон" звернулося до адміністративного суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Менської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області від 04.03.2014 № 0000642203.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 02.09.2014, яка залишена без зміну ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 28.10.2014, позов задоволено; визнано протиправним та скасовано спірне податкове повідомлення-рішення, з підстав обґрунтованості позовних вимог.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної фактичної перевірки АЗС з магазином ТОВ "Оріон" у м. Корюківка, вул. Галини Костюк, 16А з питань дотримання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, складено акт від 11.02.2014 № 0075/25/09/22/24834968, в якому зафіксовано порушення п. 12 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а саме: реалізація товарів (нафтопродуктів), які не обліковані за місцем їх реалізації та зберігання у встановленому порядку.

04.03.2014 відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0000642203 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 3 984,94 грн.

Підставою для нарахування штрафних санкцій стали висновки податкового органу про нестачу нафтопродуктів, які в грошовому еквіваленті увійшли до не облікованих нафтопродуктів.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідачем не доведено зафіксованих в акті перевірки порушень позивачем вимог щодо порушень п. 12 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Відповідно до п. 12 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані: вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.

За змістом статті 6 зазначеного Закону облік товарних запасів, зокрема, юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) ведеться у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку.

Методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про запаси і розкриття її у фінансовій звітності визначені у Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 9 "Запаси", затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999 № 246 (z0751-99) .

Однак, в акті перевірки відсутні посилання на порушення позивачем вимог цього Положення.

Єдиний порядок організації та виконання робіт, пов'язаних з прийманням, транспортуванням, зберіганням, відпуском та обліком товарної нафти і нафтопродуктів визначається Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженою наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 № 281/171/578/155, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 02.09.2008 за № 805/15496 (z0805-08) .

Відповідно пп. 4.3.2.7 зазначеної Інструкції рівень нафти, нафтопродукту та підтоварної води або льоду в резервуарах має вимірюватись металевими рулетками з вантажем, метро штоками, стаціонарними рівнемірами або іншими засобами вимірювання, допущеними до застосування Держспоживстандартом України. Границі допустимої похибки вимірювання рівня світлих нафтопродуктів та підтоварної води не повинні перевищувати ± 2 мм, нафти та газового конденсату - ± 4 мм, мазуту - ± 5 мм, інших нафтопродуктів - ± 2 мм. Перед кожним вимірюванням рівня нафти і нафтопродукту у вертикальних і горизонтальних резервуарах здійснюється перевірка базової висоти згідно з підпунктом 4.3.2.6 цієї Інструкції. Після завершення приймання нафти і нафтопродуктів вимірювання здійснюється при закритих вхідних і вихідних засувках після 30-хвилинного відстоювання в горизонтальних резервуарах і годинного - у вертикальних резервуарах. Щоб уникнути спотворення лінії змочування на стрічці рулетки або на шкалі метроштока при вимірюванні рівня, стрічку рулетки або метрошток необхідно опускати повільно, поки вантаж рулетки чи метрошток не торкнеться дна, не допускаючи при цьому відхилення від вертикального положення, не торкаючи внутрішнє обладнання і зберігаючи спокійний стан поверхні нафти або нафтопродукту. Відлік на стрічці рулетки або шкалі метроштока здійснюють з точністю до 1 мм одразу після появи змоченої частини стрічки рулетки чи метроштока над замірним люком. Для визначення рівня світлих нафтопродуктів допускається застосування спеціальних чутливих паст. У разі вимірювання рівня нафтопродуктів у горизонтальних циліндричних резервуарах нижній кінець метроштока чи вантажу рулетки має потрапляти на нижню твірну резервуара. Вимірювання рівня нафти або нафтопродукту здійснюються двічі. У разі виявлення розбіжностей між результатами двох вимірювань понад допустиму похибку (± 2 мм) вимірювання необхідно повторювати доти, доки різниця між результатами трьох поспіль проведених вимірювань не буде в границях допустимої похибки вимірювання. При цьому за результат вимірювань береться середнє арифметичне значення результатів трьох найближчих вимірювань.

Висновки податкового органу про розбіжність кількості нафтопродуктів ґрунтуються виключно на застосуванні відносної похибки методу вимірювання, визначену у ГОСТ 26976-86, який втратив чинність згідно наказу Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 19.10.2009 № 384 (v0384609-09) разом з набранням чинності ДСТУ 7094:2009 "Метрологія. Маса нафти та нафтопродуктів. Загальні вимоги до методик виконання вимірювання".

Також, як свідчить акт перевірки, податковим органом не зафіксовано факту реалізації не облікованого товару, а є посилання виключно на порушення порядку обліку товару за місцем реалізації.

Таким чином, підставою для застосування до платника податків штрафних санкцій за порушення п. 12 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" є наявність порушення реалізації товарів (нафтопродуктів), що в даному випадку спростовано судами з підтвердженням матеріалами справи.

Враховуючи вказані обставини, відсутність порушень норм матеріального та процесуального права, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позовних вимог є вірним, а касаційна скарга відповідача - необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

Касаційну скаргу Менської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області відхилити.

Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28.10.2014 та постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 02.09.2014 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України (2747-15) .