Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Суддів:Черпіцької Л.Т. Розваляєвої Т.С. Гончар Л.Я.

провівши попередній розгляд адміністративної справи за касаційною скаргою ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на постанову Шевченківського районного суду м. Чернівців від 20 грудня 2012 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2013 року у справі № 2а-325/12/2414 за позовом ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до Чернівецької міської ради про визнання незаконними та скасування окремих положень прийнятого нормативно-правового акту,

У листопаді 2012 року позивачі звернулись з позовом до Чернівецької міської ради про визнання незаконними та скасування пунктів 5.7 частини 5 розділу 2 та пункт 1.5 частини 1 розділу 4 "Положення про порядок реконструкції житлових та нежитлових приміщень (будинків, будівель, споруд, квартир), зміна їх функціонального призначення для здійснення підприємницької, господарської та інших видів діяльності у м. Чернівцях", яке затверджене рішенням 23 сесії Чернівецької міської ради шостого скликання № 499 від 26 квітня 2012 року.

В обґрунтування своїх вимог позивачі зазначали, що Чернівецька міська рада своїми окремими незаконними положеннями позбавляє їх гарантованого Конституцією (254к/96-ВР) і законами України права придбати в м. Чернівці у власність квартиру чи приміщення і переобладнати чи переобладнати чи реконструювати їх та використовувати без незаконно встановлених заборон та обмежень для гарантованого права і свободи, наприклад, підприємницької діяльності.

Постановою Шевченківського районного суду м. Чернівців від 20 грудня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2013 року, в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями суду першої та апеляційної інстанцій, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 звернулись з касаційною скаргою, у якій просять скасувати судові рішення першої та апеляційної інстанції, та ухвалити нове про задоволення позову, посилаючись на те, що при прийнятті зазначених судових рішень було порушено норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням 23 сесії Чернівецької міської ради шостого скликання від 26 квітня 2012 року №499 затверджено Положення про порядок реконструкції житлових та нежитлових приміщень (будинків, будівель, споруд, квартир), зміна їх функціонального призначення для здійснення підприємницької, господарської та інших видів діяльності у м. Чернівцях.

Підпунктом 5.7 пункту 5 розділу 2 цього Положення встановлено, що для отримання дозволу на переведення житлового приміщення у нежитлове замовник звертається в дозвільний офіс департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин міської ради із заявою, в якій вказує заплановане функціональне призначення приміщення та його техніко-економічні показники. До заяви додаються документи, і зокрема, засвідчена нотаріально згода власників суміжних житлових приміщень (блокованих будинків, квартир) з житловими приміщеннями (блокованим будинком, квартирою., яке пропонується перевести у нежитлове.

Пунктом 1.5 пункту 1 розділу 4 Положення передбачено, що не допускається розміщення у нежитлових приміщеннях в багатоквартирних житлових будинках об'єктів: закладів грального бізнесу ( казино, комп'ютерних закладів, залів ігрових автоматів тощо).

На думку позивачів, спірні пункти цього Положення порушують вимоги Конституції (254к/96-ВР) та Законів України.

Розглядаючи справу та відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суди дійшли висновку, що Чернівецькою міською радою при розробленні та прийнятті спірного Положення були дотримані вимоги чинного законодавства, це входить до його компетенції і повноважень, положення спірних пунктів не суперечать чинному законодавству.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів та вважає їх обґрунтованими, враховуючи наступне.

В силу ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України.

Відповідно до ч.1 ст. 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Згідно з ст. 25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України (254к/96-ВР) , цим та іншими законами до їх відання.

Відповідно до п.42 ч.1 ст.26 цього Закону виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання, зокрема, затвердження в установленому порядку місцевих містобудівних програм, генеральних планів забудови відповідних населених пунктів, іншої містобудівної документації.

Затверджене Положення регламентує порядок реконструкції житлових та нежитлових приміщень, зміну їх функціонального призначення для здійснення підприємницької, господарської та інших видів діяльності у місті Чернівцях, його дія поширюється на всіх суб'єктів господарювання, незалежно від їх організаційно-правових форм та форм власності, які мають намір вчиняти певні дії щодо реконструкції приміщень та зміни їх функціонального призначення для здійснення цієї господарської діяльності.

Колегія суддів погоджується з висновками судів, що підпункт 5.7 пункту 5 розділу 2 цього Положення є законним і відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки захищає права власників суміжних житлових приміщень (блокованих будинків, квартир) з житловим приміщенням (блокованим будинком, квартирою), яке пропонується перевести у нежитлове, які повинні надати згоду на це і така згода має бути нотаріально засвідчена за аналогією частини 2 статті 369 ЦК України. Наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76 (z0927-05) затверджено Правила утримання жилих будинків та прибудинкових територій, в яких зазначено, що переобладнання і перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень дозволяється робити після одержання дозволу виконавчого комітету місцевої ради відповідно до законодавства. Для одержання такого дозволу на переобладнання їх власник або уповноважена ним особа, наймач (орендар) приміщення за згодою його власника подають до органу місцевого самоврядування заяву про надання дозволу на переобладнання або перепланування та, у разі необхідності, можуть подаватися такі документи: копія свідоцтва на право власності або договору найму (оренди) приміщення; копія поповерхових планів, завірених в установленому порядку; проект переобладнання або перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень, погоджений в установленому порядку; згода власників, співвласників (наймачів) або уповноважених ними осіб на переобладнання та перепланування приміщень, що перебувають у їх спільній власності.

За таких обставин, суди дійшли вірного висновку про те, що спірними пунктами Положення не порушуються права та законні інтереси власника житлового приміщення, яке він пропонує перевести у нежитлове. Натомість, також захищаються у разі подальшої відмови власника від раніше наданої згоди.

Також, необґрунтованими є посилання позивачів на те, що пункт 1.5 пункту 1 розділу 4 Положення суперечить ст. 42 Конституції України, ч.3 ст. 18 ГК України та ч.2 ст. 4 Закону України "Про захист економічної конкуренції", оскільки комп'ютерні зали законом не заборонені, тому заборона їх розміщення, яка передбачена Положенням, незаконна.

Верховною Радою України 15 травня 2009 року прийнято Закон України "Про заборону грального бізнесу в Україні" (1334-17) , відповідно до ст.2 якого в Україні забороняється гральний бізнес та участь в азартних іграх.

Також цим Законом передбачено поняття азартної гри та грального бізнесу, в тому числі на гральних автоматах, комп'ютерних стимуляторах, і передбачено перелік ігор, які не відносяться до азартних, куди не включено ігри в комп'ютерних залах, а тому комп'ютерні зали відносяться до закладів грального бізнесу, які законом заборонено розташовувати в житлових будинках.

Таким чином, що пункт 1.5 пункту 1 розділу 4 Положення прийнятий враховуючи норми цього Закону.

Враховуючи викладене, судова колегія погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що пункти 5.7 частини 5 розділу 2 та пункт 1.5 частини 1 розділу 4 Положення про порядок реконструкції житлових та нежитлових приміщень (будинків, будівель, споруд, квартир), зміна їх функціонального призначення для здійснення підприємницької, господарської та інших видів діяльності у м. Чернівцях, яке затверджене рішенням 23 сесії Чернівецької міської ради шостого скликання № 499 від 26 квітня 2012 року прийняті на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України та відповідають вимогам частини 3 статті 2 КАС України.

За таких обставин, судова колегія вважає, що судом першої та апеляційної інстанцій повно і правильно встановлені фактичні обставини справи, характер правовідносин сторін і вірно застосовані до них норми матеріального права. Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Згідно із ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відхилити, а постанову Шевченківського районного суду м. Чернівців від 20 грудня 2012 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута в порядку ст.ст. 235- 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.