Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Приходько І.В. Костенка М.І. Сіроша М.В розглянувши в попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби

на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 19.10.2012 р.

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 26.03.2013 р.

у справі № 2а-2847/12/1470

за позовом приватного підприємства "Суднобудівна компанія "Марина груп"

до 1) Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби, 2) Головного управління Державної казначейської служби України у Херсонській області

про скасування податкових повідомлень-рішень та стягнення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, -

У липні 2012 року приватне підприємство "СК "Марина груп" (далі - позивач, ТОВ "СК "Укрферрі") звернулось до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби (далі - відповідач-1, ДПІ у м. Херсоні) та Головного управління Державної казначейської служби України у Херсонській області (далі - відповідач-2, ГУ ДКС України у Херсонській області), в якому просило суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 13.06.2012 р. № 0000511504, № 0003912307, від 04.07.2012 р. № 0000561504, № 0000571504, та зобов'язати відповідача-1 відшкодувати на розрахунковий рахунок позивача суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за лютий, березень 2012 року у сумі 170 122 грн., за квітень 2012 року у сумі 60 014 грн. та у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів - 66 грн.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 19.10.2012 р., яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 26.03.2013 р., позов задоволено частково: скасовано податкові повідомлення-рішення від 13.06.2012 р. № 0003912307 повністю, № 0000511504 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування із податку на додану вартість за лютий 2012 року на 50 798 грн., за березень 2012 року на 119 324 грн., та в частині штрафних санкцій на 42 513,50 грн.; стягнуто з державного бюджету на користь ПП "Суднобудівна компанія "Марина груп" суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за лютий 2012 року - 50 798 грн., за березень 2012 року - 119 324 грн.; вирішено питання про судові витрати; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 19.10.2012 р. та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 26.03.2013 р. в частині задоволення позовних вимог і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Позивач у письмових запереченнях проти доводів касаційної скарги заперечував, вважає оскаржувані судові рішення законними, обґрунтованими та прийнятими у відповідності до норм діючого законодавства, а тому просив суд касаційну скаргу податкового органу залишити без задоволення, рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що в період з 23.04.2012 р. по 27.04.2012 р. посадовою особою ДПІ у м. Херсоні, відповідно до підпункту 200.11 статті 200 Податкового кодексу України, було проведено позапланову виїзну документальну перевірку ПП "СК "Марина груп" з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника у банку за лютий, березень 2012 року, за результатами якої складено акт від 21.05.2012 р. № 893/15-4/33725826 та зроблено висновок, що на порушення вимог пунктів 200.1, 200.2, 200.3, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України позивачем: - завищено суму бюджетного відшкодування по декларації за лютий 2012 року у сумі 50 798 грн.; - занижено суму бюджетного відшкодування по декларації за січень 2012 року у сумі 50 798 грн.; - завищено суму бюджетного відшкодування по декларації за березень 2012 року у сумі 119 390 грн.; - занижено суму бюджетного відшкодування по декларації за лютий 2012 року у сумі 119 390 грн.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем 13.06.2012 р. винесені податкові повідомлення-рішення: № 0000511504, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 170 188 грн. та застосовано до позивача штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 42 530 грн.; № 0003912307, яким позивачу збільшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 170 122 грн.

Також, 11.06.2012 р. посадовою особою ДПІ у м. Харкові, відповідно до пункту 200.10 статті 200 Податкового кодексу України, було проведено камеральну перевірку ПП "СК "Марина груп" з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника у банку за квітень 2012 року, за результатами якої складено акт від 13.06.2012 р. № 1143/15-4/33725826 та зроблено висновок, що на порушення вимог пунктів 200.1, 200.2, 200.3, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, позивачем: - завищено суму бюджетного відшкодування по декларації за квітень 2012 року на суму 60 014 грн.; - занижено суму бюджетного відшкодування по декларації за березень 2012 року на суму 60 014 грн.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем 04.07.2012 р. винесені податкові повідомлення-рішення: № 0000561504, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 60 014 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 30 007 грн.; № 0000571504, яким позивачу збільшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 60 014 грн.

Суди першої та апеляційної інстанцій вирішуючи спір по суті та частково задовольняючи позовні вимоги, з чим погоджується колегія суддів касаційної інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

За загальним правилом, встановленим пунктом 200.3 статті 200 Податкового кодексу України, при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до положень пункту 14 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України (2755-17) , при від'ємному значенні сум податку на додану вартість, обрахованого в порядку, передбаченому в пункті 200.1 статті 200 цього Кодексу, по підприємствах суднобудування і літакобудування відшкодування з бюджету здійснюється у податковому періоді, наступному за звітним періодом, у якому виникло від'ємне сальдо податку в порядку і строки, передбачені статтею 200 цього Кодексу.

Отже, як вірно зазначено судами попередніх інстанцій, норми пункту 14 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України (2755-17) слід розуміти як такі, що дають можливість при виникненні від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду відразу відображати їх у складі сум податку на додану вартість, що підлягають бюджетному відшкодуванню, а не переносити до складу податкового кредиту наступного періоду, як встановлено у пункті 200.3 статті 200 Податкового кодексу України.

При цьому залишаються незмінними всі інші правила щодо права на бюджетне відшкодування податку на додану вартість, встановлені статтею 200 Податкового кодексу України, в тому числі щодо сплати податку на додану вартість постачальнику чи до бюджету, порядку та строків проведення перевірки органом податкової служби, оформлення за її наслідками відповідних документів, пов'язаних з таким відшкодуванням, передання їх органу казначейської служби тощо.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком судів попередніх інстанцій щодо необґрунтованості твердження податкового органу про порушення позивачем вимог пунктів 200.1, 200.2, 200.3, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, оскільки позивач правомірно використав вказаний вище порядок бюджетного відшкодування податку на додану вартість, оскільки діючим законодавством не обмежено право платників податків, які відносяться до галузі суднобудування та літакобудування, користуватися загальним порядком отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначеним статтею 200 Податкового кодексу України.

Доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень, судами першої та апеляційної інстанцій були порушені норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до частини третьої статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності до норм матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби - відхилити.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 19.10.2012 р. та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 26.03.2013 р. у справі № 2а-2847/12/1470 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки, що встановлені статтями 236- 238 Кодексу адміністративного судочинства України.