Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Суддів:Черпіцької Л.Т. Розваляєвої Т.С. Маслія В.І.

провівши попередній розгляд адміністративної справи за касаційною скаргою Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26 грудня 2012 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2013 року у справі № 2а/0570/15596/2012 за позовом ОСОБА_4 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області про визнання протиправним та скасування припису,

У листопаді 2012 року ОСОБА_4 звернувся з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області про визнання протиправним та скасування припису від 10.08.2012 року № 164 про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 26 грудня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2013 року, позов задоволено в повному обсязі.

Не погоджуючись з рішеннями суду першої та апеляційної інстанцій, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області звернулась з касаційною скаргою, у якій просить скасувати судові рішення першої та апеляційної інстанції, та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову, посилаючись на те, що при прийнятті зазначених судових рішень було порушено норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 10.08.2012 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області, на підставі листа Громадської організації "Спілка будівельників Донбасу" від 11.07.2012 року № 815-07/12, проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил щодо реконструкції житлового будинку літ. А2-1, розташованого за адресою: м. Донецьк, АДРЕСА_1, який належить гр. ОСОБА_4 За результатами перевірки складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил від 10.08.2012 року.

Проведеною перевіркою встановлені порушення п.6 ДБН В. 1.1.7-2002 "Пожежна безпека об'єктів будівництва", оскільки нахил даху надбудови унеможливлює гасіння пожежі у разі її виникнення з ділянки ОСОБА_4; п. 2.20 ДБН 79-32 "Житлові будинки для індивідуальних забудовників України", оскільки прибудова не має відстані від сусідньої земельної ділянки, стіна прибудови знаходиться на межі земельної ділянки ОСОБА_5, а конструкція надбудови будинку ОСОБА_4 виступає та перетинає межу сусідньої земельної ділянки, що є порушенням п. 3.25 ДБН 360-92** "Містобудування. Планування та забудова міських і сільських поселень"; виконання будівельних робіт з реконструкції житлового будинку здійснено без документів, які надають право на виконання будівельних робіт, що є порушенням статті 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

На підставі акту перевірки, Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області відносно ОСОБА_4 був складений припис № 164 від 10.08.2012 р. про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Не погодившись з вказаним приписом, ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом про його скасування.

Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з недоведеності відповідачем правомірності своїх дій при прийнятті оскаржуваного припису.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з такими висновками судів та вважає їх обґрунтованими, враховуючи наступне.

Відповідно до частин першої та другої статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 553 від 23.05.2011 року (553-2011-п) (далі - Порядок № 553).

Згідно з пунктом 1 Порядку № 553 (553-2011-п) , що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється Держархбудінспекцією та її територіальними органами (далі - інспекції).

Відповідно до пункту 7 Порядку № 553 (553-2011-п) позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи інспекції. Підставами для проведення позапланової перевірки є: зокрема, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства.

Пунктом 11 Порядку № 553 (553-2011-п) визначені повноваження посадових осіб інспекцій. Так, посадові особи інспекцій під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право, зокрема: складати протоколи про вчинення правопорушень та акти перевірок, і накладати штрафи у межах повноважень, передбачених законом; видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

Відповідно до пунктів 13 та 14 Порядку № 553 (553-2011-п) суб'єкт містобудування має право вимагати від посадових осіб інспекції дотримання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб інспекції службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним інспекцією; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного інспекцією за результатами перевірки. Суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов'язаний: допускати посадових осіб інспекції до проведення перевірки за умови дотримання порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; виконувати вимоги інспекції щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; подавати документи, пояснення, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю. У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб інспекції до проведення перевірки складається відповідний акт.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає вірними висновки судів про те, що у відповідача були підстави для проведення позапланової перевірки ОСОБА_4 з реконструкції житлового будинку літ. А2-1 по АДРЕСА_1, однак в порушення зазначених вище норм Порядку № 553 (553-2011-п) при проведенні позапланової перевірки, складанні акту перевірки та припису № 164 від 10.08.2012 року, Інспекція позбавила позивача законного права бути присутнім на момент проведення перевірки, надання доказів щодо виявлених порушень у сфері містобудівної діяльності.

Відповідно до частини 1 статті 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" замовник має право виконувати будівельні роботи після направлення замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт Державній архітектурно-будівельній інспекції України або її територіальному органу (далі - інспекції державного архітектурно-будівельного контролю) за місцезнаходженням об'єкта будівництва - щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 31 Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року № 466 (466-2011-п) , передбачено, що відомості щодо отриманих повідомлень про початок виконання будівельних робіт; поданих та зареєстрованих декларацій; виданих, переоформлених, анульованих дозволів; отриманих повідомлень про зміну даних у повідомленнях про початок виконання будівельних робіт чи зареєстрованих деклараціях (передача права на будівництво об'єкта іншому замовнику, зміна генерального підрядника чи підрядника (якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників), зміна осіб, відповідальних за проведення авторського і технічного нагляду, чи відповідальних за виконання робіт) вносяться до єдиного реєстру отриманих повідомлень про початок виконання підготовчих і будівельних робіт, зареєстрованих декларацій про початок виконання підготовчих і будівельних робіт, виданих дозволів на виконання будівельних робіт, зареєстрованих декларацій про готовність об'єкта до експлуатації та виданих сертифікатів, відмов у реєстрації таких декларацій та у видачі таких дозволів і сертифікатів.

Як вірно встановлено судами, позивачем 11.03.2011 року до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області надано повідомлення про початок виконання будівельних робіт, на які не вимагається дозвіл, та яке зареєстровано в Інспекції 11.03.2011 року за № 07/216.

З огляду на те, що Інспекцією внесено до єдиного реєстру отримане повідомлення від ОСОБА_4 про початок виконання будівельних робіт, на які не вимагається дозвіл, судова колегія вважає обґрунтованим висновок судів про те, що станом на момент подання позивачем повідомлення про початок виконання будівельних робіт воно було оформлене у відповідності до норм чинного законодавства.

Також, необґрунтованими є порушення з боку позивача вимог ДБН 360-92** "Містобудування. Планування і забудова міських сільських поселень" та правил пожежної безпеки, зазначені в акті перевірки та в приписі.

Так, відповідно до підпункту 3.25 пункту 3 ДБН 360-92, для догляду за будівлями і здійснення їх поточного ремонту відстань до межі сусідньої ділянки від найбільш виступної конструкції стіни треба приймати не менше 1,0 м. При цьому повинно бути забезпечене влаштування необхідних інженерно-технічних заходів, що запобігатимуть стіканню атмосферних опадів з покрівель та карнизів будівель на територію суміжних ділянок.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку Серії № 717325 від 08.04.2008 року ОСОБА_4 та ОСОБА_5, як співвласникам належить земельна ділянка площею 0,1000 га за адресою: Донецька область, м. Донецьк, АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд кадастровий номер 1410136600:00:021:0288.

Разом з тим, судами встановлено, що відстань між домоволодінням ОСОБА_4 . та домоволодінням ОСОБА_5 складає менше одного метру.

Крім того, заява позивача на ім'я голови Калінінської районної ради від 01.07.2009 року, в якій він просить надати йому дозвіл на право виконання робіт по будівництву житлової прибудови до частини житлового будинку літ. А-1, були погоджені з пожежним наглядом, з районним архітектором та Калінінською СЕС.

Тобто, станом на момент погодження заяви ОСОБА_4 про надання дозволу на право виконання робіт по будівництву житлової прибудови, порушень правил пожежної безпеки фахівцями пожежного нагляду не було виявлено.

В силу ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України.

Відповідно до ст. 71 КАС України, Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням встановлених обставин справи та вищенаведених положень закону, колегія суддів вважає вірними висновки судів про недоведеність відповідачем правомірності своїх дій при прийнятті оскаржуваного припису від 10.08.2012 року № 164 про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, а відтак про наявність підстав для його скасування.

За таких обставин, судова колегія вважає, що судом першої та апеляційної інстанцій повно і правильно встановлені фактичні обставини справи, характер правовідносин сторін і вірно застосовані до них норми матеріального права. Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Згідно з ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України

Касаційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області відхилити, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26 грудня 2012 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута в порядку ст.ст. 235- 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.