Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючої: Гончар Л.Я.,

Суддів: Конюшка К.В.,

Чалого С.Я.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Мостиського районного суду Львівської області від 17 червня 2011 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 30 квітня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Стоянцівської сільської ради Мостиського району Львівської області, треті особи - публічне акціонерне товариство "Львівгаз" в особі філії "Мостиське УЕГГ", ОСОБА_3, про скасування рішень та зобов'язання вчинити дії,

ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Стоянцівської сільської ради Мостиського району Львівської області, треті особи - публічне акціонерне товариство,, Львівгаз" в особі філії,,Мостиське УЕГГ", ОСОБА_3, про скасування рішень виконавчого комітету Стоянцівської сільської ради Мостиського району Львівської області за від 31.12.2010 № 28 та від 04.03.2011 № 06, зобов'язання прийняти рішення про надання дозволу на видачу технічних умов на газифікацію власного житлового будинку в селі Стоянці Мостиського району.

Позовні вимоги мотивовано протиправністю відмови у надання дозволу на видачу технічних умов на газифікацію власного житлового будинку в селі Стоянці Мостиського району як такої, що винесено на підставі хибних висновків щодо необхідності сплати позивачем коштів на відшкодування часткової вартості будівництва газопроводу на рахунок газового комітету с. Стоянці.

Постановою Мостиського районного суду Львівської області від 17 червня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 30 квітня 2013 року, у задоволенні позову відмовлено.

У поданій касаційній скарзі ОСОБА_2 із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просила скасувати оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій та постановити нове рішення, про задоволення позову.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з правомірності відмови органу місцевого самоврядування у надання позивачеві дозволу на видачу технічних умов на газифікацію житлового будинку як такої, що винесено на підставі та в межах повноважень, передбачених законом, у урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Колегія суддів, виходячи з меж касаційного перегляду, встановлених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, погоджується із вказаними висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, мешканцями с.Стоянці Мостиського району організовано комітет для газифікації житлових будинків; вказаний комітет не має на меті отримання прибутку, створений з метою організації прокладання газопроводу в селі для задоволення соціально-побутових потреб мешканців села.

Згідно з рішенням Стоянцівської сільської ради від 23.11.2010 № 10 газопровід, споруди та будівлі на них в с.Стоянці вартістю 310 641,66 грн. передано у комунальну власність територіальної громади с. Стоянці; обслуговуюче підприємство - відкрите акціонерне товариство "Львівгаз" в особі філії "Мостиське УЕГГ".

ОСОБА_2 06.12.2010 та 28.01.2011 зверталась до Стоянцівської сільської ради із заявами про надання дозволу на видачу технічних умов на газифікацію власного житлового будинку в селі Стоянці Мостиського району.

Рішеннями виконавчого комітету Стоянцівської сільської ради Мостиського району від 31.12.2010 № 28 та від 04.03.2011 № 06 позивачеві відмовлено у видачі дозволу, у зв'язку з відсутністю факту сплати частини вартості будівництва газопроводу газовому комітету.

Згідно з листом сільського голови внесок одного мешканця села Стоянці за роботи з газифікації складав 4150,00 грн. Згідно з довідкою газовою комітету розмір неоплаченого позивачем внеску складає 2250,00 грн.

Відповідно до приписів статті 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать управління об'єктами житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, транспорту і зв'язку, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, забезпечення їх належного утримання та ефективної експлуатації, необхідного рівня та якості послуг населенню.

Згідно з частиною п'ятою статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правоможності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Враховуючи викладене, зважаючи на наявність у органу місцевого самоврядування права вільно розпоряджатися належний йому майном, виходячи з того, що рішенням Стоянцівської сільської ради від 23.11.2010 № 10 газопровід, споруди та будівлі на них в с.Стоянці вартістю 310 641,66 грн. передано у комунальну власність територіальної громади с. Стоянці, зважаючи на те, що роботи з будівництва газопроводу здійснено, у тому числі, за рахунок мешканців села, колегія суддів погоджується із позицією судів попередніх інстанцій щодо обґрунтованості відмови виконавчого комітету у наданні позивачеві дозволу на видачу технічних умов на газифікацію житлового будинку в селі Стоянці Мостиського району з мотивів відсутності факту оплати позивачем частини витрат територіальної громади на будівництво газопроводу.

Доводи касаційної скарги висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують.

Правова оцінка встановлених обставин справи судами першої та апеляційної інстанцій дана вірно, порушень норм матеріального чи процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень судами не допущено.

Відповідно до частини третьої статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 160, 167, 220, 220-1, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

Касаційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, а постанову Мостиського районного суду Львівської області від 17 червня 2011 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 30 квітня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута в порядку ст.ст. 235- 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.