Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:

Чалого С. Я.

Гончар Л.Я.

Конюшка К.В.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м.Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 березня 2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2012 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ПИВКОФФ" до управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м.Києва про застосування фінансових санкцій,-

ТОВ "ПИВКОФФ" звернулося до суду з позовом до УПФУ у Дарницькому районі м. Києва та просило скасувати рішення від 23.11.2011 року № 3940 та № 3941 про застосування фінансових санкцій.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 березня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2012 року, позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, УПФУ у Дарницькому районі м. Києва звернулось з касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами та підтверджується наявними у справі матеріалами, УПФУ у Дарницькому районі м. Києва проведена планова перевірка ТОВ "ПИВКОФФ" щодо правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01 жовтня 2008 року по 17 листопада 2011 року, на підставі якої складено акт перевірки від 17 листопада 2011 року № 407.

При перевірці виявлено, що товариством було не вірно відображено фонд оплати праці за вересень 2010 року на суму 1 627,11 грн. в бік її зменшення. На підставі акту перевірки 23 листопада 2011 року Фондом прийнято рішення про застосування фінансових санкцій № 3940, згідно якого до позивача застосовано 1 627,11 грн. штрафу у відповідності до п. 3 ч. 9 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Того ж дня відповідачем прийнято рішення № 3941, яким товариству визначено недоїмку в сумі 81,03 грн. на підставі рішення № 3940.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій, з висновками яких погоджується колегія суддів Вищого адміністративного суду України, зокрема вказали про таке.

Так, відповідно до п. 3 ч. 9 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за приховування (заниження) страхувальником суми заробітної плати (виплат, доходу), на які нараховуються страхові внески, накладається штраф у розмірі всієї суми прихованої (заниженої) заробітної плати (виплат, доходу), а в разі повторного протягом року такого порушення - штраф у триразовому розмірі суми прихованої (заниженої) заробітної плати (виплат, доходу).

Як встановлено судами та вбачається з поданого до відповідача щомісячного персоніфікації (звіту) ТОВ "ПИВКОФФ" за вересень 2010 року в графі 1.1 таблиці 1 загальна сума фактичних витрат на оплату праці вказана в розмірі 15 887,13 грн.

В таблиці 7 даного звіту зазначена сума, нарахована за дні тимчасової непрацездатності в розмірі 1 627,12 грн.

В графі 2 таблиці 1 звіту вказано фактичні витрати на оплату праці, суми перших п'яти днів тимчасової непрацездатності в розмірі 14 250,01 грн.

Матеріалами справи підтверджено, що звіт товариства за вересень 2010 року подано в електронному виді шляхом заповнення даних в програму Фонду, на підставі яких формувався звіт.

Враховуючи, що в графах 1 та 2 таблиці 1 наявні розбіжності на суму 1 627,12 грн., колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій щодо арифметичної помилки, яка мала місце при формуванні звіту, тобто не було враховано даних таблиці 7. Однак, зазначена арифметична помилка не призвела до заниження сум зборів, які повинні були поступити до Державного бюджету України.

Отже, як вірно зазначено судами попередніх інстанцій, санкції, передбачені п. 3, п. 4 ч. 9 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" до позивача застосовані неправомірно.

За таких обставин судова колегія дійшла висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій повно і правильно встановлені фактичні обставини справи, характер правовідносин сторін і вірно застосовані до них норми матеріального права. Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують. За таких обставин підстав для задоволення касаційної скарги судова колегія не вбачає.

Згідно з частиною першою статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 220, 222, 223, 224, 230, 231 КАС України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

Касаційну скаргу скаргою управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 березня 2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2012 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута з підстав, у строк та у порядку, визначених ст.ст. 235- 244-2 КАС України.