Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Амєліна С.Є., Ємельянової В.І., Мойсюка М.І.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Тернопільської митниці Державної митної служби України про визнання протиправними і скасування наказів та запису в особовій картці, за касаційною скаргою Тернопільської митниці Державної митної служби України на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2013 року,-

У липні 2012 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом, у якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив визнати протиправним і скасувати накази Тернопільської митниці Державної митної служби України (далі - ДМС України) від 25 травня 2012 року № 251-к № 252-к та від 30 травня 2012 року № 257-к, якими його притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани, а також просив скасувати відповідні записи в особовій картці .

В обґрунтування позову посилався на те, що застосоване дисциплінарне стягнення вважає незаконним і таким, що порушує його законні права та інтереси, а тому посилаючись на вимоги Конституції України (254к/96-ВР) , Кодексу законів про працю України (322-08) просив про задоволення позову.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2012 року позов задоволено частково.

Оскаржуваною постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2013 року, постанову суду першої інстанції скасовано, ухвалено нову постанову, якою позов задоволено частково, визнано протиправним та скасовано пункт 2 наказу Тернопільської митниці Державної митної служби України від 30 травня 2012 року № 257-к, в решті позову відмовлено.

У касаційній скарзі ДМС України, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального і порушення норм процесуального права, просить їх рішення скасувати та відмовити в позові.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, в межах статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів дійшла висновку про відхилення скарги з таких підстав.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції і задовольняючи частково позов апеляційний суд, на підставі наявних у справі даних встановив і правильно виходив з того, що пункт 2 наказу Тернопільської митниці Державної митної служби України від 30 травня 2012 року № 257-к, яким позивача притягнено до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани, позбавлено премії та зменшено розмір надбавки, суперечить вимогам чинного законодавства та порушує трудові права останнього.

Так, спірні відносини сторін регулюються положеннями Кодексу законів про працю України (322-08) , Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-XII "Про державну службу" (3723-12) (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин - далі Закон № 3723-XII (3723-12) ) лише в тій частині, що не врегульована нормами спеціальних законів та зокрема Дисциплінарного статуту митної служби України, затвердженого Законом України від 6 вересня 2005 року № 2805-IV (2805-15) (далі Статут).

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи 2 січня 2003 року позивач призначений на посаду інспектора чергової оперативної частини Тернопільської митниці ДМС України. Після чого, 23 березня 2009 року позивач призначений на посаду головного інспектора відділу контролю за переміщенням товарів Тернопільської митниці ДМС України, а 4 квітня 2012 року переведений на посаду провідного інспектора відділу митного оформлення № 1 Тернопільської митниці ДМС України із стажуванням з 11 по 23 квітня 2012 року.

Пунктом 2 наказу Тернопільської митниці ДМС України від 25 травня 2012 року № 251-к позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності.

У зв'язку з непрацездатністю ОСОБА_4 у період з 23 по 28 травня 2012 року наказом Тернопільської митниці ДМС України від 25 травня 2012 року № 252-к внесено зміни до попереднього наказу № 251-к та прийнято рішення про розгляд питання щодо притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності після його виходу на роботу по закінченню тимчасової непрацездатності.

Після чого, 30 травня 2012 року Тернопільською митницею ДМС України видано наказ від № 257-к, пунктом 2 якого позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани, позбавлено премії за результатами роботи в травні 2012 року та зменшено на 10 % розмір надбавки за високі досягнення в праці та виконання особливо важливої роботи за травень 2012 року.

Підставою такого стягнення слугував протокол № 4 Тернопільської митниці ДМС України проведення заслуховування з питань роботи в напрямку боротьби з контрабандою та порушення митних правил посадових осіб відділу митного оформлення № 1, митного поста "Чортків" та митного поста "Збараж" Тернопільської митниці. Даним протоколом комісія визнала роботу позивача за чотири місяці 2012 року в напрямку боротьби з контрабандою та порушення митних правил недостатньою. При цьому, згідно даних цього ж протоколу, позивач призначений на вказану посаду відділу митного оформлення № 1 Тернопільської митниці ДМС України лише 4 квітня 2012 року з проходженням стажування.

Так, згідно зі статтею 408 Митного кодексу України правовий статус посадових осіб митної служби України, їх права та обов'язки визначаються Конституцією України (254к/96-ВР) , цим Кодексом і лише в частині, що ним не регулюється, - Законом № 3723-XII (3723-12) .

Відповідно до частини другої статті 410 зазначеного Кодексу у митній службі України діє Статут, який затверджується законом.

В абзаці першому преамбули Статуту зазначено, що цей Статут визначає суть службової дисципліни, права та обов'язки посадових осіб митної служби України, яким присвоєно спеціальні звання, у тому числі керівників митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій, щодо забезпечення та додержання дисципліни, а також види та порядок застосування заохочень і дисциплінарних стягнень.

Відповідно до статті 23 Статуту за вчинення дисциплінарного правопорушення до посадових осіб митної служби може бути застосовано, зокрема, такий вид дисциплінарного стягнення, як догана.

Згідно зі статтею 27 Статуту дисциплінарне стягнення має відповідати тяжкості вчиненого дисциплінарного правопорушення та ступеню вини особи. При визначенні виду стягнення керівник митного органу повинен враховувати характер правопорушення, обставини, за яких воно було вчинене, попередню поведінку посадової особи митної служби, її ставлення до служби і стаж роботи в митних органах.

Суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що обставини, які передували застосуванню дисциплінарного стягнення щодо позивача відповідачем в оскаржуваному наказі № 257-к не зазначені. При цьому посилання на недостатню роботу позивача у період січня-травня 2012 року жодними доказами не підтверджується та спростовується фактом переведення на вказану посаду позивача лише 4 квітня 2012 року.

Правильним є висновок суду і у частині того, що у позивача, всупереч статті 149 Кодексу законів про працю України не були відібрані пояснення щодо суті виявлених порушень.

Колегія суддів звертає увагу, що факт виявлених порушень має містити чіткі посилання на дії, бездіяльність, неправомірну поведінку тощо. Визначений же у вказаному вище протоколі № 4 термін "недостатня" робота на думку колегії суддів є непереконливим і таким, що не встановлює жодних фактів, які вказують на порушення.

Крім цього, правильним є також висновок суду і у частині встановленого факту не ознайомлення позивача і з посадовою інструкцією

Отже, висновок апеляційного суду щодо неправомірності пункту 2 наказу відповідача № 257-к щодо застосованого до позивача дисциплінарного стягнення ґрунтується на правильно встановлених обставинах справи і вимогах чинного законодавства. Тому його рішення відповідає нормам матеріального і процесуального права, доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують, такі ґрунтуються на помилковому трактуванні правових норм, а тому підстав для скасування судового рішення колегія суддів не вбачає.

За правилами частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанцій залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Не може бути скасовано правильне і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Керуючись статтями 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів, -

Касаційну скаргу Тернопільської митниці Державної митної служби України відхилити, а постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2013 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.