2а/1270/5043/12 Про визнання бездіяльності ДПІ протиправною та стягнення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість і відсотків - 21.01.2015 Прийняття

Товариство з обмеженою відповідальністю "Стелс-2" (далі - позивач, ТОВ "Стелс-2") звернулось до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби (далі - відповідач 1, Ленінська МДПІ у м. Луганську) та Управління Державної казначейської служби України у м. Луганську Луганської області (далі - відповідач 2, УДКС України у м. Луганську), в якому просило суд визнати незаконною бездіяльність Ленінської МДПІ у м. Луганську, зобов'язати відповідача 1 надати відповідні документи на перерахування з Державного бюджету України на користь позивача 1 013 682 грн. бюджетної заборгованості по податку на додану вартість за липень, грудень 2004 року, лютий-березень 2005 року та стягнути відсотки за несвоєчасне погашення бюджетної заборгованості в розмірі 95 354,63 грн.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 10.06.2008 р., яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 12.12.2008 р., позов задоволено частково: визнано незаконною бездіяльність Ленінської МДПІ у м. Луганську щодо ненадання до ГУДК в Луганській області передбачених законодавством України документів на перерахування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість на користь ТОВ "Стелс-2"; зобов'язано Ленінську МДПІ у м. Луганську надати до ГУДК в Луганській області відповідні документи, передбачені Законом України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) , на перерахування з Державного бюджету України на користь ТОВ "Стелс-2" суми 1 013 002 грн. бюджетної заборгованості по податку на додану вартість; стягнуто з Державного бюджету на користь ТОВ "Стелс-2" бюджетну заборгованість по податку на додану вартість за липень 2004 р. у сумі 283 500 грн., за лютий, березень та квітень 2005 року відповідно - 330 395 грн., 292 889 грн., 106 218 грн., а всього у сумі 1 013 002 грн.; вирішено питання про судові витрати; в задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23.04.2012 р. постанову Луганського окружного адміністративного суду від 10.06.2008 р. та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 12.12.2008 р. - скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Так, при новому судовому розгляді вказаної справи постановою Луганського окружного адміністративного суду від 27.08.2012 р., яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 25.10.2012 р., позов задоволено частково: стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ "Стелс-2" відсотки за несвоєчасне відшкодування з податку на додану вартість у сумі 15 244,45 грн., в тому числі по деклараціях: за липень 2004 року - 10 988,92 грн., за грудень 2004 року - 498,36 грн., за лютий 2005 року - 3 323,86 грн., за березень 2005 року - 433,31 грн.; вирішено питання про судові витрати; в решті заявлених вимог відмовлено за необґрунтованістю, оскільки на час розгляду справи бюджетне відшкодування позивачу здійснено в повному обсязі.

У вересні 2012 року Ленінська МДПІ у м. Луганську звернулась до Луганського окружного адміністративного суду із заявою про поворот виконання судового рішення - постанови Луганського окружного адміністративного суду від 10.06.2008 р., обґрунтовуючи її тим, що після набрання вказаним судовим рішенням законної сили позивачу на його розрахунковий рахунок з Державного бюджету було перераховано бюджетну заборгованість з податку на додану вартість в розмірі 1 013 002 грн., однак у зв'язку із скасуванням судового рішення, яке стало підставою для стягнення з бюджету на користь позивача грошових коштів, відповідач просив зобов'язати позивача повернути безпідставно повернуті останньому кошти.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 24.09.2012 р., яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 25.10.2012 р., у задоволенні заяви про поворот виконання судового рішення - відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 24.09.2012 р. та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 25.10.2012 р. і прийняти нове рішення, яким заяву про поворот виконання судового рішення задовольнити.

Позивач письмових заперечень на касаційну скаргу не надав.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно із випискою по рахунку, наданою Ленінською МДПІ у м. Луганську, вищевказана сума податку на додану вартість 28.01.2009 р. фактично відшкодована УДК у Ленінському районі м. Луганська на розрахунковий рахунок ТОВ "Стелс-2".

Суди першої та апеляційної інстанцій вирішуючи спір по суті та відмовляючи у задоволенні заяви відповідача-1, з чим погоджується суд касаційної інстанції, виходили з наступного.

Згідно положень статті 265 Кодексу адміністративного судочинства України питання про поворот виконання судового рішення вирішує суд апеляційної чи касаційної інстанції, якщо, скасувавши судове рішення (визнавши його нечинним або таким, що втратило законну силу), він закриває провадження у справі, залишає позовну заяву без розгляду або відмовляє у задоволенні адміністративного позову чи задовольняє позовні вимоги у меншому розмірі. У випадках, встановлених частиною першою цієї статті, суд, ухвалюючи нове судове рішення, повинен зобов'язати позивача повернути відповідачеві безпідставно стягнене з нього за скасованим судовим рішенням або визначити інший спосіб і порядок здійснення повороту виконання. Якщо питання про поворот виконання судового рішення не було вирішене судом апеляційної чи касаційної інстанції, заява відповідача про поворот виконання розглядається адміністративним судом, у якому знаходиться справа.

В даному випадку при новому розгляді справи суди як першої, так і апеляційної інстанцій дійшли висновку про наявність у позивача права на бюджетне відшкодування вищевказаної суми податку на додану вартість, а в задоволенні позову в цій частині відмовили лише у зв'язку з відсутністю спору, оскільки на час нового розгляду справи ця сума позивачу вже з Державного бюджету України була відшкодована.

За таких обставин та з огляду на вищевказані положення законодавства суди попередніх інстанцій прийшли до вірного висновку про відсутність підстав для повороту виконання постанови Луганського окружного адміністративного суду від 10.06.2008 р.

Доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень, судами першої та апеляційної інстанцій були порушені норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до частини третьої статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби - відхилити.

Ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 24.09.2012 р. та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 25.10.2012 р. у справі № 2а/1270/5043/2012 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки, що встановлені статтями 236- 238 Кодексу адміністративного судочинства України.