ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
П О С Т А Н О В А
"21" січня 2015 р. м. Київ К/800/19389/13
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Сороки М.О., Смоковича М.І., Васильченко Н.В.,
розглянувши відповідно до частини 2 статті 222 КАС України адміністративну справу за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Красний Луч Луганської області до ДП "Донбасантрацит" в особі відокремленого підрозділу "Шахта "Краснокутська" про стягнення заборгованості, за касаційною скаргою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Красний Луч Луганської області (далі - Відділення Фонду) на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2012 року і ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2013 року, -
в с т а н о в и в:
У листопаді 2012 Відділення Фонду звернулося до суду з позовом, в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просило стягнути з ДП "Донбасантрацит" в особі відокремленого підрозділу "Шахта "Краснокутська" на його користь пеню за порушення терміну сплати страхових внесків у розмірі 527294,62 грн.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2013 року, у задоволенні позову відмовлено.
У касаційній скарзі Відділення Фонду, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просять Вищий адміністративний суд України скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.
Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у касаційній скарзі, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України ( КАС України (2747-15) ), колегія суддів прийшла до висновку про задоволення касаційної скарги.
Встановлено, що 05.06.2012 Відділенням Фонду відносно відокремленого підрозділу "Шахта "Краснокутська" ДП "Донбасантрацит" проведено перевірку щодо правильності нарахування, повноти та своєчасності сплати страхових внесків до Фонду та їх витрачання за період з 01.04.2011 по 31.03.2012. За результатом проведення перевірки складено акт № 80 від 05.06.2012 про виявлене порушення, яке полягло в тому, що недоїмка по страховим внескам у сумі 5874880,72 впродовж перевіряємого періоду не погашалася, в результаті чого нараховано пеню в сумі 527294,62 грн.
Відмовляючи у задоволенні позову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що на час нарахування зазначеної пені не існувало закону, який би передбачав її стягнення, оскільки з 1 січня 2011 року частину 2 статті 52 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (далі Закон № 1105-ХІV (1105-14) ) було виключено відповідно до Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (2464-17) (далі Закон № 2464-VІ (2464-17) ).
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України не погоджується з вказаним висновком суду першої та апеляційної інстанцій виходячи з наступного.
Частиною вісімнадцятою статті 47 та частиною другою статті 52 Закону № 1105-ХІV у редакціях, які діяли до 1 січня 2011 року, було передбачено застосування органами Фонду фінансових санкцій, зокрема, стягнення із страхувальника пені за прострочення сплати страхового внеску.
Із набранням чинності з 1 січня 2011 року Законом № 2464-VІ (2464-17) наведені вище норми матеріального права із Закону № 1105-ХІV (1105-14) були виключені.
У зв'язку з такими змінами у законодавстві суди попередніх інстанцій дійшли висновку про відсутність у Відділення Фонду повноважень щодо нарахування після 1 січня 2011 року пені за несвоєчасну сплату страхових внесків.
Такого висновку суди попередніх інстанцій дійшли без урахування абзацу шостого пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2464-VІ (2464-17) , відповідно до якого на період до повного стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.
Аналіз наведеної норми дає колегії суддів Вищого адміністративного суду України підстави вважати, що після набрання чинності Законом № 2464-VІ (2464-17) за органами Фонду збережено повноваження щодо застосування фінансових санкцій за несплату заборгованості по страхових внесках, яка виникла до 1 січня 2011 року.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України у справі № 21-323а13.
Відповідно до частини 1 статті 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.
Відповідно до частини першої статті 229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.
Оскільки обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили певні норми матеріального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень, судові рішення підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову.
Керуючись ст. ст. 220, 222, 223, 229, 230, 231 КАС України, суд,-
постановив:
Касаційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Красний Луч Луганської області - задовольнити.
Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2012 року і ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2013 року - скасувати.
Адміністративний позов Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Красний Луч Луганської області до ДП "Донбасантрацит" в особі відокремленого підрозділу "Шахта "Краснокутська" про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ДП "Донбасантрацит" в особі відокремленого підрозділу "Шахта "Краснокутська" на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Красний Луч Луганської області пеню у сумі 527294,62 грн.
постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута з підстав, у строк та у порядку, визначених ст.ст. 235- 244-2 КАС України.
Судді: