ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
|
21 січня 2015 року м. Київ К/800/33091/14
|
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
Сороки М.О., Смоковича М.І., Васильченко Н.В.,
провівши попередній розгляд адміністративної справи за позовом ОСББ "Івана Франка, 4" до Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації, КП "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна", треті особи - ОСОБА_5, Реєстраційна служба Головного управління юстиції в місті Києві про зобов'язання вчинити дії, за касаційною скаргою ОСББ "Івана Франка, 4" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 жовтня 2013 року і ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2014 року, -
встановив:
У березні 2012 року ОСББ "Івана Франка, 4" звернулось до суду з вказаним позовом, у якому просило:
визнати протиправним та скасувати розпорядження Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації № 413 від 26.03.2003 "Про затвердження перепланування в квартирі АДРЕСА_1";
зобов'язати КП "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" внести відповідні зміни до поверхового плану будинку АДРЕСА_1 з урахуванням нечиннності розпорядження Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації № 413 від 26.03.2003 "Про затвердження перепланування в квартирі АДРЕСА_1".
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 жовтня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2014 року, у задоволенні позову відмовлено.
У касаційній скарзі ОСББ "Івана Франка, 4", посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.
З`ясувавши обставини справи в межах, передбачених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України (2747-15)
), колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволенні касаційної скарги з таких підстав.
Встановлено, що згідно договору дарування від 14.05.1998 ОСОБА_6 подарував ОСОБА_5 належну йому квартиру АДРЕСА_1.
14.05.1998 Радянською районною державною адміністрацією міста Києва прийнято розпорядження № 561 "Про надання дозволу на розробку робочого проекту на перепланування квартири АДРЕСА_1, ОСОБА_6", яким вирішено надати ОСОБА_6 дозвіл на розробку проектної документації по переплануванню квартири АДРЕСА_1.
13.03.2003 Шевченківською районною у місті Києві державною адміністрацією прийнято розпорядження № 354 "Про затвердження проектної документації на перепланування квартири АДРЕСА_1", яким вирішено затвердити ОСОБА_6 проектну документацію на перепланування квартири та надати дозвіл на виконання будівельних робіт по переплануванню квартири у відповідності з розробленим та погодженим проектом за власні кошти.
26.03.2003 Шевченківською районною в місті Києві державною адміністрацією прийнято спірне у цій справі розпорядження № 413 "Про затвердження перепланування в квартирі АДРЕСА_1", яким вирішено:
затвердити акт районної міжвідомчої комісії з питань ремонту, реконструкції та благоустрою Шевченківського району № 56 від 20.03.2003 "Про прийняття в експлуатацію завершеного будівництвом об'єкта по переплануванню квартири АДРЕСА_1";
вважати квартиру АДРЕСА_1 чотирикімнатною квартирою загальною площею 127,6 м2, в тому числі житловою площею 62,5 м2.
Згідно вказаного акту до складу комісії входили, зокрема, спеціаліст санепідемстанції Шевченківського району та інспектор пожежного нагляду, перепланування квартири виконано згідно з розробленою ТОВ "Експертпроекст" (державна ліцензія серії КВ № 00596) технічною документацією, погодженою в установленому порядку з наглядовими органами. При переплануванні виконані роботи по влаштуванню антресолі за рахунок використання висоти приміщення для розміщення спальної кімнати та кабінету, влаштуванню кухні-їдальні (без переносу кухні), сумісного санвузла на місці існуючих ванної кімнати та туалету. Системи опалення та гарячого водопостачання передбачені автономні від газового котла. Системи холодного водопостачання та каналізації залишилися без змін. Вентиляція кухні та санвузла здійснюється через існуючі витяжні вентиляційні канали житлового будинку. Відхилення від проекту не виявлені. Вказано, що акт може бути рекомендований до затвердження відповідним розпорядженням Шевченківської районної в м. Києві адміністрації, оскільки роботи по переплануванню квартири виконані згідно існуючих будівельних норм та правил, в тому числі БНіП 2.08.01-89.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з наступного.
Відповідно до статті 152 Житлового кодексу України переобладнання і перепланування жилого будинку (квартири), що належить громадянинові на праві приватної власності, провадяться з дозволу виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів.
У частині 2 статті 383 Цивільного кодексу України визначено, що власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, - за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.
Судами зазначено, що розпорядження Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації № 413 від 26.03.2003 "Про затвердження перепланування в квартирі АДРЕСА_1" не породжує будь-яких прав та обов'язків позивача у вказаних правовідносинах.
За змістом частини 1 статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу (частина 2 статті 71 КАС України).
Відповідно до положень статей 6, 17, 104 КАС України до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.
Проте, ОСББ "Івана Франка, 4" не доведені обставини, на яких ґрунтуються вимоги, та не надано доказів на підтвердження порушених відповідачем його прав, свобод чи інтересів спірним розпорядженням. Не доведеною є також обставина, яка б підтверджувала порушення прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку АДРЕСА_1, та порушень санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.
За таких обставин судами зроблено висновок про те, що приймаючи спірне розпорядження Шевченківська районна в місті Києві державна адміністрація діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з таким висновком судів попередніх інстанцій і доводи касаційної скарги його не спростовують.
Відповідно до частини 3 статті 220-1 Кодексу адміністративного суду України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 КАС України, суд, -
у х в а л и в :
Касаційну скаргу ОСББ "Івана Франка, 4" відхилити, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 жовтня 2013 року і ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2014 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута з підстав, у строк та у порядку, визначених ст.ст. 235 - 244-2 КАС України.