Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Сороки М.О., Смоковича М.І., Васильченко Н.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до відділу Держкомзему у місті Алушта, третя особа - Алуштинська міська рада про спонукання до вчинення дій, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 7 травня 2012 року і ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2012 року,

У березні 2012 року ОСОБА_4 звернулась до суду з вказаним позовом, у якому просила зобов'язати відділ Держкомзему у місті Алушта здійснити державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки площею 0,0080 га, розташованої у місті Алушта по вулиці Октябрська, в районі житлового будинку № 51, укладеного між нею на Алуштинською міською радою 18.02.2011 на підставі рішення ради № 2/76 від 10.12.2010.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 7 травня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2012 року, у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.

З`ясувавши обставини справи в межах, передбачених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України (2747-15) ), колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволенні касаційної скарги з таких підстав.

Встановлено, що рішенням Алуштинської міської ради № 14/190 від 06.06.2007 "Про передачу в оренду земельної ділянки ОСОБА_4" вирішено затвердити ОСОБА_4 проект землеустрою по відведенню земельної ділянки та технічну документацію по землеустрою з перенесення меж відведення земельної ділянки для розміщення сбірно-розбірного торговельного павільйону за адресою: АДРЕСА_1; передати ОСОБА_5 в оренду строком на 5 років земельну ділянку площею 0,0080 га із земель Алуштинської міської ради, не наданих у користування та власність, у тому числі по угіддям: відкриті землі без рослинного покрову - 0,0080 га для розміщення сбірно-розбірного торговельного павільйону.

На підставі зазначеного рішення 18.07.2007 між позивачем та Алуштинською міською радою укладено договір оренди земельної ділянки площею 0,0080 га (кадастровий номер 01 103 000 00:01:006:0067) строком на 5 років, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, для розміщення збірно-розбірного торгового павільйону.

Рішенням Алуштинської міської ради № 63/73 від 06.10.2010 "Про надання дозволу для підготовки технічної документації по землеустрою ОСОБА_4" вирішено дозволити ОСОБА_4 підготовку для технічної документації по землеустрою для складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку площею 0,0080 га, кадастровий номер 011030000:01:006:0067, для будівництва та обслуговування адміністративної будівлі з приміщеннями комерційного призначення, для внесення змін в договір від 18.07.2007.

Рішенням Алуштинської міської ради № 2/76 від 10.12.2010 "Про внесення змін в договір оренди земельної ділянки" вирішено затвердити ОСОБА_5 технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку (кадастровий номер 011030000:01:006:0067); внести зміни в договір від 18.07.2007, шляхом складання нового договору оренди земельної ділянки площею 0,0080 га (кадастровий номер 011030000:01:006:0067) за адресою: АДРЕСА_1, строком на 25 років, для будівництва та обслуговування адміністративної будівлі з приміщеннями комерційного призначення; визнати договір оренди земельної ділянки, укладений 18.07.2007 між ОСОБА_4 та Алуштинською міською радою, таким, що втратив законну силу з моменту державної реєстрації нового договору оренди між цими особами.

18.02.2011 між позивачем та Алуштинською міською радою укладено новий договір оренди щодо вказаної земельної ділянки строком на 25 років.

Листом від 27.10.2011 № 10-03/14-311/1 відділ Держкомзему у місті Алушта відмовив ОСОБА_4 у задоволенні її заяви про державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки від 18.02.2011 з посиланням на те, що рішення № 2/76 від 10.12.2010 "Про внесення змін в договір оренди земельної ділянки" прийнято міською радою всупереч вимогам Земельного кодексу України (2768-14) без проведення земельних торгів.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з наступного.

У редакції на час спірних правовідносин частини 1 та частини 2 статті 124 Земельного кодексу України визначено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

Згідно з частиною 2 статті 16 Закону України "Про оренду землі" укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України (2768-14) , або за результатами аукціону.

Оскільки рішенням Алуштинської міської ради № 2/76 від 10.12.2010 "Про внесення змін в договір оренди земельної ділянки" фактично вирішено питання про складання нового договору оренди земельної ділянки з іншими умовами, ніж було передбачено у договорі оренди від 18.07.2007, що за своєю суттю не є внесенням змін, судами зазначено про недотримання позивачем описаних вище норм чинного законодавства.

За змістом частини 125 Земельного кодексу України (2768-14) право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (1952-15) визначає правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації за цим Законом, та їх обтяжень і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 4 вказаного Закону обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, у тому числі право оренди земельної ділянки.

Частиною 1 статті 24 цього ж Закону передбачено, що у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо:

1) заявлене право, обтяження не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону;

2) об'єкт нерухомого майна або більша його частина розміщені на території іншого органу державної реєстрації прав;

3) із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулася неналежна особа;

4) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують;

5) заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону;

6) заявлене право вже зареєстровано.

Враховуючи те, що подані ОСОБА_4 до відділу Держкомзему у місті Алушта для здійснення державної реєстрації договору оренди землі від 18.02.2011 документи не відповідали вимогам земельного законодавства та не давали змоги встановити відповідність заявлених прав документам, суди дійшли висновку про відсутність у відповідача підстав для здійснення такої реєстрації.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з таким висновком судів попередніх інстанцій і доводи касаційної скарги його не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтею 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , суд

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 7 травня 2012 року і ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2012 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута з підстав, у строк та у порядку, визначених ст.ст. 235- 244-2 КАС України.