Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Калашнікової О.В. Логвиненка А.О., Леонтович К.Г. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 09 жовтня 2014 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2015 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, Інспекції з благоустрою міста Одеської міської ради, третя особа - Одеський національний університет ім. І.І. Мечникова, про визнання дій незаконними, -

ОСОБА_4 звернулась в суд з позовом до Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, Інспекції з благоустрою міста Одеської міської ради, в якому просила: визнати незаконними дії Приморської районної адміністрації Одеської міської ради в частині ненадання відповіді на її звернення від 15.10.2013 року щодо встановлення біля будинку АДРЕСА_1 металевої конструкції у вигляді металевого шлагбауму; визнати незаконними дії Інспекції з благоустрою міста Одеської міської ради в частині ненадання відповіді на її звернення від 15.10.2013 року щодо встановлення біля будинку АДРЕСА_1 металевої конструкції у вигляді металевого шлагбауму; визнати незаконними дії Приморської районної адміністрації Одеської міськради в частині надання Одеському національному університету ім. І.І. Мечникова 29.11.2013 року за № 01-13/1019 дозволу на виконання робіт для улаштування шлагбауму біля будинку АДРЕСА_1; визнати незаконними дії Інспекції з благоустрою міста Одеської міської ради в частині надання Одеському національному університету ім. І.І. Мечникова 02.07.2013 року дозволу за № 01-01/1154 на встановлення біля будинку АДРЕСА_1 металевої конструкції у вигляді шлагбауму; зобов'язати Приморську районну адміністрацію Одеської міської ради не чинити перешкод позивачу у користуванні житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 та усунути перешкоди у користуванні ним шляхом анулювання дозволу від 29.11.2013 року за № 01-13/1019 на виконання робіт для улаштування шлагбауму біля будинку по АДРЕСА_1 та поновлення проїзду, а також шляхом демонтажу цієї металевої конструкції у вигляді металевої огорожі та шлагбауму; зобов'язати Інспекцію з благоустрою міста Одеської міської ради не чинити перешкод позивачу у користуванні житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 та усунути перешкоди у користуванні ним шляхом анулювання дозволу від 02.07.2013 року за № 01-01/1154 на встановлення біля будинку АДРЕСА_1 металевої конструкції у вигляді металевого шлагбауму та поновлення проїзду.

Позовні вимоги мотивовано тим, що позивач, повернувшись додому після тривалої відсутності, виявила, що невідомі особи розмістили біля її будинку металеву конструкцію у вигляді металевого шлагбауму, закритого на навісний замок, чим створили їй перешкоди у користуванні своєю власною квартирою, загородивши безперешкодний доступ та проїзд до неї з боку вікон та веранди, що, в свою чергу, чинить певні перешкоди та заважає проведенню там ремонту. Виявивши вказані обставини, позивач звернулася до Одеської міської ради із запитом щодо надання роз'яснень з приводу встановлення шлагбауму, однак її запит було переправлено до Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, яка в свою чергу протиправно відповіді не надала. Після повторного звернення позивачу стало відомо, що Одеський національний університет ім. І.І. Мечникова отримав дозвіл на встановлення вказаного шлагбауму, що, на думку позивача є протиправним, оскільки наявність шлагбауму порушує права позивача на належне їй майно, перешкоджає здійснювати користування цим майном.

Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 09 жовтня 2014 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2015 року рішення суду першої інстанції скасовано, позов задоволено частково: визнано протиправними дії Приморської районної адміністрації Одеської міської ради в частині ненадання відповіді на звернення (скаргу) ОСОБА_4 від 15.10.2013 року щодо встановлення біля будинку АДРЕСА_1 металевого шлагбауму; визнано протиправними дії Інспекції з благоустрою міста Одеської міської ради в частині ненадання відповіді на звернення (скаргу) ОСОБА_4 від 15.10.2013 року щодо встановлення біля будинку АДРЕСА_1 металевого шлагбауму; у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з оскаржуваними судовими рішеннями, ОСОБА_4 звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати та задовольнити позов.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, 15.10.2013 року позивачка звернулася до Інспекції з благоустрою міста Одеської міської ради зі скаргою щодо незаконного розміщення по АДРЕСА_1 металевої конструкції у вигляді металевої огорожі та шлагбауму, яку було отримано інспекцією 17.10.2013 року, що підтверджується відповідним поштовим повідомленням.

В той же день, 15.10.2013 року, позивач звернулася до Приморської районної адміністрації Одеської міської ради зі аналогічною скаргою щодо незаконного розміщення по АДРЕСА_1 металевої конструкції у вигляді металевої огорожі та шлагбауму, яку було отримано райадміністрацією 18.10.2013 року, що підтверджується відповідним поштовим повідомленням, однак відповідей не отримала.

В подальшому, на інші свої письмові звернення до органів самоврядування, позивачка отримала інформацію про те, що спірний шлагбаум був встановлений працівниками Одеського національного університету імені І.І. Мечникова без отримання усіх необхідних дозвільних документів.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що в межах спірних відносин відповідачі діяли правомірно в той час як позивач не надала доказів належності їй квартири АДРЕСА_1.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позов частково в частині визнання протиправними дій щодо ненадання відповіді на звернення позивача, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідачі не надали позивачу відповідь на її звернення від 15.10.2013 року, чим порушили вимоги законодавства. Відмовляючи у задоволенні решти позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що дозволи відповідачів були наданні університету за умови вчинення ним певних дій, чого здійснено не було, а відтак шлагбаум був встановлений університетом протиправно та не на підставі спірних дозволів.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до статей 1, 14, 20 Закону України "Про звернення громадян" громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, посадові особи зобов'язані розглянути пропозиції (зауваження) та повідомити громадянина про результати розгляду.

Звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання.

Як встановлено апеляційним судом з матеріалів справи, позивач, на підставі рішення Приморського районного суду від 19.10.2007 року, є власницею 2-кімнатної квартири АДРЕСА_1 м Одесі. Окрім того, з наданих позивачкою технічного паспорту, плану цієї квартири та її технічної характеристики вбачається, що дана квартира знаходиться на 1-му поверсі будинку № 7 та має зареєстровану прибудову (веранду) з боку (напроти) будинку № 5.

Також, судом апеляційної інстанції встановлено, що будинок АДРЕСА_1, в якому проживає позивач, зі сторони будинку № 5 межує зі студентським містечком Одеського національного університету ім. І.І. Мечнікова, який, в свою чергу, згідно державного акту НОМЕР_1 від 27.08.2001 року, має в постійному користуванні земельну ділянку загальною площею 37,0139 га, розташовану в межах вул. Довженка, Шампанського провулку та Французького бульвару.

Як зазначено вище, позивач, виявивши металевий шлагбаум, встановлений між будинками № 5 та АДРЕСА_1, який заважає їй приступити до ремонту своєї квартири, 15.10.2013 року звернулася зі скаргами щодо його незаконного розміщення до Інспекції з благоустрою міста Одеської міської ради та Приморської районної адміністрації Одеської міськради, які відповідачі отримали 17.10.2013 року та 18.10.2013 року відповідно.

Даний факт отримання відповідачами зазначених скарг позивача повністю підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Також судом апеляційної інстанції зазначено, що Приморська районна адміністрація Одеської міської ради, підтвердивши факт отримання цієї скарги, на неї не відповіла та не надала судам жодних доказів направлення на адресу позивачки своєї відповіді та отримання нею цієї відповіді, в тому числі і її копію.

Крім того, судом апеляційної інстанції зазначено, що в матеріалах справи міститься копія відповіді Інспекції з благоустрою міста Одеської міської ради на вказану вище скаргу позивачки, однак, разом з тим, будь-яких належних і беззаперечних доказів фактичного направлення її на адресу позивачки та отримання нею її, не має.

З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову в частині визнання протиправними дій відповідачів щодо ненадання відповіді на звернення (скаргу) позивача від 15.10.2013 року щодо встановлення металевого шлагбауму.

Що ж стосується інших позовних вимог, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до пунктів 7, 8.18 "Положення про Інспекцію з благоустрою міста Одеської міської ради", затвердженого рішенням Одеської міської ради від 28.02.2011 року № 384-VІ, на дану Інспекцію покладені наступні завдання: контроль за станом благоустрою міста Одеси; контроль за дотриманням правил благоустрою території міста Одеси; сприяння розвитку та поліпшенню стану благоустрою міста Одеси; притягнення винних до відповідальності за порушення законодавства у сфері благоустрою населених пунктів; профілактика запобігання правопорушень в сфері благоустрою населеного пункту.

Інспекція узгоджує в частині дотримання вимог законодавства України в сфері благоустрою населених пунктів розміщення на територіях загального користування, територіях будівель та споруд інженерного захисту територій та інших об'єктах благоустрою: будівель і споруд соціально-культурного, побутового, торгівельного, жилого та іншого призначення; елементів благоустрою; малих архітектурних форм комерційного та некомерційного призначення; прибудов; стоянок автомобільного та водного транспорту; шляхопроводів; огорож, будівельних лісів.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, 06.06.2013 року до Інспекції з благоустрою міста Одеської міської ради звернувся ректор Одеського національного університету імені І.І. Мечникова із заявою щодо можливості встановлення стаціонарного огородження - 2-х шлагбаумів по периметру земельної ділянки (АДРЕСА_2 і Шампанській провулок), що належить університету на підставі державного акту, з метою запобігання інтенсивного руху автотранспорту по території студентського містечка та у зв'язку із численними скаргами студентів. До вказаної заяви ректор університету надав копію рішення Одеської міської ради № 2388 від 17.04.2001 року про виділення університету цієї земельної ділянки, копію державного акту на право постійного користування земельною ділянкою під студентським містечком, схеми зазначеного огородження та викопіровку з чергового плану.

На вказану вище заяву начальник Інспекції з благоустрою міста Одеської міської ради надав відповідь від 27.06.2013 року за вих.№ 01-04/458, з якої вбачається, що інспекція вважає за можливе прийняти складену схему огороджень за основу для її подальшого застосування при виконанні університетом певних умов, а саме: за умов надання університетом безперешкодного доступу на територію студентського містечка спецтранспорту та рятувально-аварійних служб; за умов відсутності спірних питань та судових справ щодо землекористування огорожуваною ділянкою; за умов виконання діючого законодавства по благоустрою, тобто Закону України "Про благоустрій населених пунктів" (2807-15) і Правил благоустрою м. Одеси" № 1631-УІ від 22.12.2011 року.

В подальшому, як вбачається з наступного листа начальника Інспекції з благоустрою міста Одеської міської ради від 02.07.2013 року за вих. № 01-01/1154, інспекція, розглянувши звернення університету та надані до нього документи, вказала, що не заперечує проти встановлення механічних засобів у вигляді 2-х шлагбаумів. Але, при цьому, у даному листі відповідачем одночасно було зазначено, що це погодження є дійсним лише за умови наявності згоди Приморської районної адміністрації Одеської міськради, відсутності обмежень з боку сумісних землекористувачів, за умов виконання вимог Управління ДАІ ГУ МВС України в Одеській області щодо забезпечення безпеки руху, а також за умов дотримання вимог Закону України "Про благоустрій населених пунктів" (2807-15) і Правил благоустрою м. Одеси" № 1631-УІ від 22.12.2011 року.

Також судом апеляційної інстанції встановлено, що Одеський національний університет імені І.І. Мечникова, отримавши вказане вище погодження Інспекції з благоустрою міста Одеської міської ради від 02.07.2013 року та не виконавши всі умови, за яких це погодження є дійсним, 09.07.2013 року власними силами та за власний рахунок з б/у матеріалів встановив металеві огорожі - 2 шлагбауми: по АДРЕСА_2, та АДРЕСА_3.

Даний факт, зокрема, також підтверджується наданим представником університету актом виконаних робіт від 09.07.2013 року, а також відповідями начальника ГУ ДСНС України в Одеській області від 11.11.2013 року і 16.12.2014 року та начальника відділу ДАІ з обслуговування м. Одеси від 15.12.2014 року, з яких видно, що керівництво університету ні з ГУ ДСНС, ні з УДАІ питання щодо встановлення спірних шлагбаумів не узгоджувало.

Також, судом апеляційної інстанції встановлено, що Одеський національний університет імені І.І. Мечникова після встановлення 09.07.2013 року спірних шлагбаумів, звернувся до Приморської районної адміністрації Одеської міської ради із аналогічною заявою про надання дозволу на встановлення вказаних вище металевих огорож (шлагбаумів), на яку голова райадміністрації, не маючи достовірної інформації про фактичне встановлення цих шлагбаумів, надав відповідь від 29.11.2013 року за вих.№ 01-13/1019 про те, що не заперечує проти виконання робіт по встановленню шлагбаумів на вказаний території за умови отримання дозволу Інспекції з благоустрою міста Одеської міської ради та дотримання діючого у цій сфері законодавства.

Проте, в подальшому, 24.02.2014 року в.о. 1-го заступника голови Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, в зв'язку із скаргами громадян на наявність шлагбаумів, вищезазначений лист-погодження від 29.11.2013 року відкликав, про що, в свою чергу, повідомив окремими листами як позивача, так і університет.

Таким чином, як вірно зазначено судом апеляційної інстанції, оскаржуване погодження (дозвіл) від 29.11.2013 року за вих.№ 01-13/1019 було надане відповідачем Приморською районною адміністрацією в межах своєї компетенції та виключно за умови виконання Одеським національним університетом імені І.І. Мечникова певних умов, яких не було дотримано, і на час розгляду справи судами, воно вже не діяло, оскільки було відкликано, у зв'язку з чим вимоги щодо визнання незаконними дій Приморської районної адміністрації Одеської міської ради в частині надання Одеському національному університету ім. І.І. Мечникова 29.11.2013 року за № 01-13/1019 дозволу на виконання робіт для улаштування шлагбауму та зобов'язання не чинити перешкод у користуванні житловим приміщенням шляхом анулювання цього дозволу та демонтажу цієї металевої конструкції задоволенню не підлягають.

Крім того, як вірно вказано судом апеляційної інстанції, не підлягають задоволенню і аналогічні позовні вимоги, заявлені до Інспекції з благоустрою міста Одеської міської ради, оскільки спірне погодження від 02.07.2013 року за вих.№ 01-01/1154 було надане інспекцією теж правомірно та в межах своєї компетенції і є дійсним виключно лише за умов виконання Одеським національним університетом ім. І.І. Мечникова перелічених в ньому конкретних умов, які університет фактично не виконав та, не дочекавшись письмового дозволу райради та офіційно не узгодивши це питання з органами ДАІ та ДСНС, самостійно за власні кошти встановив спірний шлагбаум, фактично передчасно обмеживши сквозний проїзд по всьому студентському містечку, тим самим також обмеживши позивачці безперешкодний проїзд до належної їй на праві власності квартири.

Колегія суддів зауважує, що спори щодо усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою вирішуються у порядку цивільної юрисдикції.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

За правилами частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 222, 222, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст. 237- 239 Кодексу адміністративного судочинства України.