Зважаючи на наявність Рішення Конституційного Суду України (Другий сенат) від 13 грудня 2019 року № 7-р(II)/2019 (va07p710-19) у справі за конституційними скаргами Данилюка Степана Івановича та Литвиненка Олексія Івановича щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII (далі - Рішення), прийнятого формальною більшістю від фактичного складу Конституційного Суду України;

констатуючи той факт, що застосовані методологія і аргументація та визначена на їх основі Конституційним Судом України абстрактно-теоретична неконституційність положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" (1697-18) від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII (далі - Закон) мають відверто суб'єктивний та очевидно відносний характер;

усвідомлюючи необхідність субстанційно-онтологічного аналізу для визначення помилок, недоліків, недосконалостей та загроз, які містяться у Рішенні;

користуючись правом на окрему думку, наданим статтею 93 Закону України "Про Конституційний Суд України" (2136-19) ;

вважаю за необхідне висловити заперечення щодо застосованої концепції та резолютивної частини Рішення (va07p710-19) .

Заперечення щодо концепції Рішення (va07p710-19)

Концепція Рішення (va07p710-19) базується на тому, що:

а) "положення Закону звужує зміст та обсяг прав працівників прокуратури";

б) "стале забезпечення фінансування судів з метою створення належних умов для їх функціонування потребує також сталого фінансування органів прокуратури";

в) "... шляхом скасування підстав для перерахунку призначеної пенсії...".

Ці три концептуальні засновки були покладені в основу висновку про невідповідність оспорюваного положення Закону (1697-18) Конституції України (254к/96-ВР) .

Однак при цьому Конституційний Суд України проігнорував такі аргументи:

1. Жодне з положень Конституції України (254к/96-ВР) не містить прав працівників прокуратури в контексті вимог Закону України "Про Конституційний Суд України" (2136-19) . Тобто конструкція "права працівників прокуратури" в Рішенні (va07p710-19) не відповідає дійсності.

2. "Перерахунок пенсій" як причина та предмет звернення до Конституційного Суду України не є правом ні з точки зору Конституції України (254к/96-ВР) , ні з точки зору Закону (1697-18) . Тобто суть Рішення (va07p710-19) - "перерахунок пенсій працівникам прокуратури" - не відповідає вимогам конституційної скарги, визначеним Конституцією України та Законом України "Про Конституційний Суд України" (2136-19) , які передбачають можливість звернення до Конституційного Суду України фізичних і юридичних осіб у випадку порушення їх конституційних прав.

3. Природа конституційної скарги в Україні корелюється з параметрами цього інституту, визначеними Конституцією України (254к/96-ВР) та Законом України "Про Конституційний Суд України" (2136-19) . Серед іншого у статті 55 цього закону (2136-19) встановлено, що конституційна скарга дає можливість захистити гарантовані Конституцією України права людини. Перерахунок пенсій працівникам прокуратури не гарантований жодною статтею Конституції України.

4. Концептуальний висновок Конституційного Суду України про еквівалентність статусу суду і прокуратури в контексті фінансування, з перенесенням його на статус працівника прокуратури, урівнює його зі статусом судді, що є і логічною, і правовою сваволею.

5. Отже, Конституційний Суд України захистив специфічну можливість з перерахунку пенсій для публічних осіб - працівників прокуратури. Тоді як Закон України "Про Конституційний Суд України" (2136-19) передбачає захист фізичних і юридичних осіб у випадку порушення їх гарантованого Конституцією України (254к/96-ВР) права.

6. Даний конфлікт повинен був вирішуватися у межах конституційного подання уповноважених суб'єктів щодо конституційності цих положень.

7. Рішенням (va07p710-19) Конституційний Суд України деформував і змінив природу конституційної скарги, перетворивши її на справу, передбачену пунктом 1 частини першої статті 7 Закону "Про Конституційний Суд України" (2136-19) .

Заперечення щодо концепції та резолютивної частини Рішення (va07p710-19)

Таким чином, резолютивна частина Рішення (va07p710-19) є недоведеною в контексті конституційної скарги.