Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

суддів: Островича С.Е., Бившевої Л. І., Федорова М.О.

розглянула в порядку попереднього провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду 09 грудня 2013 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2014 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-впроваджувальний центр "Консіма" до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень, -

Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-впроваджувальний центр "Консіма" (далі - ТОВ "Консіма") звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - ДПІ у Бабушкінському районі) в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду 09 грудня 2013 року позов ТОВ "Консіма" задоволено.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2014 року апеляційну скаргу ДПІ у Бабушкінському районі залишено без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду 09 грудня 2013 року - залишено без змін.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій ДПІ у Бабушкінському районі подала касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду 09 грудня 2013 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2014 року та прийняти нове рішення, яким відмовити ТОВ "Консіма" у задоволенні позову.

ТОВ "Консіма" подало письмові заперечення на касаційну скаргу ДПІ у Бабушкінському районі.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

ДПІ у Бабушкінському районі проведена планова документальна виїзна перевірка ТОВ "Консіма" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2010 року по 31 грудня 2012 року. За результатами перевірки складено акт № 435/221/20213287 від 16 вересня 2013 року.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ "Консіма" вимог п. 5.3.9 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", п. 138.1, п. 138.2, п. 138.4, пп. 138.10.2 п. 138.10 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток всього на суму 739470 грн.; п. 198.2, ст. 198, п. 201.1, п. 201.4, п. 201.6, п. 201.7, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість всього на суму 11377, 00 грн. та зменшено ряд. 24 (Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається, до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 22 - рядок 23)) за грудень 2012 року на суму 558261, 00 грн.

На підставі акта перевірки ДПІ у Бабушкінському районі прийняті податкові повідомлення рішення від 29 жовтня 2013 року: № 0001932305, яким ТОВ "Консіма" збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств на суму 1019241, 50 грн., у т.ч. 739470, 00 грн. за основним платежем та 279771, 50 грн. за штрафними санкціями; № 0001942305, яким ТОВ "Консіма" збільшено суму грошового зобов'язання по ПДВ на суму 14221, 25 грн. у т.ч. 11377, 00 грн. за основним платежем та 2844, 25 грн. за штрафними санкціями; № 0001952305, яким ТОВ "Консіма" зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ на 558261, 00 грн.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ "Консіма" укладено з ТОВ "Торговий дім "Вишевичі Агротехніка" договір на виготовлення продукції № 1/11 від 04 січня 2011 року та додаткові угоди до нього. Виконання господарських операцій за договором підтверджено податковими накладними, актами виконаних робіт, актами списання товарно-матеріальних цінностей. Оплата за договором підтверджена банківськими виписками. Також ТОВ "Консіма" надано контракти та договори про продаж товару, податкові декларації з податку на додану вартість, виписки з банку, податкові накладні, акти виконання робіт, акти на передачу ТМЦ, акти на передачу готової продукції та додаткові угоди.

Відповідно до п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті, інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу, крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Судами попередніх інстанцій зазначено, що первинні документи відповідають вимогам визначених ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та звітність в Україні", ст. 44 Податкового кодексу України та п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку № 88 від 24 травня 1995 року (z0168-95) .

Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що висновки ДПІ у Бабушкінському районі про завищення ТОВ "Консіма" податковий кредит за лютий 2012 року на суму ПДВ 19382, 00 грн., внаслідок наявності не зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних є необґрунтованими, оскільки у лютому 2012 року вказана сума не була включена до податкового кредиту, та включена до декларації за березень 2012 року, що підтверджено пояснювальною запискою до декларації по ПДВ за березень 2012 року № К-204/12 від 20 квітня 2012 року, випискою банку від 14 лютого 2012 року, рахунком на оплату № 54 від 06 лютого 2012 року, податковими накладними № 71, та № 72 від 14 лютого 2012 року. Лист ТОВ "Консіма" до декларації по ПДВ за березень 2012 року містить вхідний штамп ДПІ у Бабушкінському районі від 20 квітня 2012 року.

За таких обставин суди першої та апеляційної інстанцій дійшли до висновку про те, що ТОВ "Консіма" не порушено вимог податкового законодавства та правомірно віднесено суми до валових витрат та податкового кредиту, а тому податкові повідомлення-рішення ДПІ у Бабушкінському районі є протиправними.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог ТОВ "Консіма".

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області залишити без задоволення, постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду 09 грудня 2013 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.