Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

суддів: Островича С.Е., Бившевої Л. І., Федорова М.О.

розглянула в порядку попереднього провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 травня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2014 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Телерадіосвіт" до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

Товариство з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Телерадіосвіт" (далі - ТОВ "Телерадіокомпанія "Телерадіосвіт") звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - ДПІ у Голосіївському районі) в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 травня 2014 року позов ТОВ "Телерадіокомпанія "Телерадіосвіт" задоволено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2014 року апеляційну скаргу ДПІ у Голосіївському районі залишено без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 травня 2014 року - залишено без змін.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій ДПІ у Голосіївському районі подала касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 травня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2014 року та прийняти нове рішення, яким відмовити ТОВ "Телерадіокомпанія "Телерадіосвіт" у задоволенні позову.

ТОВ "Телерадіокомпанія "Телерадіосвіт" подало письмові заперечення на касаційну скаргу ДПІ у Голосіївському районі.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

ДПІ у Голосіївському районі проведена документальна планова перевірка ТОВ "Телерадіокомпанія "Телерадіосвіт" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2011 року по 30 вересня 2013 року. За результатами перевірки складено акт № 452/1-22-07-32485339 від 13 грудня 2013 року.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ "Телерадіокомпанія "Телерадіосвіт" вимог п. 50.1 ст. 50, п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 1063951, 00 грн.; пп. 170.3.1 п. 170.3 ст. 170, п. 167.1 ст. 167, пп. 170.5.2 п. 170.5 ст. 170 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на доходи фізичних осіб на загальну суму 3850, 00 грн.

На підставі акта перевірки ДПІ у Голосіївському районі винесено податкове повідомлення-рішення № 0000012207 від 08 січня 2014 року, яким ТОВ "Телерадіокомпанія "Телерадіосвіт" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на 1063951, 00 грн. та застосовано штрафні санкції у сумі 531976, 00 грн.

ТОВ "Телерадіокомпанія "Телерадіосвіт" відобразило суму залишку від'ємного значення у розмірі 2861045, 00 грн. у рядку 24 "Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду" декларації з податку на додану вартість за січень 2012 року.

Відповідно до пп. 200.1, 200.2, 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно вимог п. 200.4. ст. 200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті: а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку; б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі акта № 1812/22-7/32485339 від 28 квітня 2012 року, складеного ДПІ у Солом'янському районі за результатами позапланової документальної перевірки ТОВ "Телерадіокомпанія "Телерадіосвіт" за період з 01 жовтня 2010 року по 31 грудня 2011 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 00022422-7 від 21 травня 2012 року на загальну суму 4098451, 00 грн., у т.ч. штрафні санкції 753802, 00 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 червня 2012 року у справі № 2а-7612/12/2670 податкове повідомлення-рішення № 00022422-7 від 21 травня 2012 року скасовано.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2012 року, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 червня 2012 року скасовано в частині скасування податкового повідомлення-рішення № 00022422-7 від 21 травня 2012 року. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 05 грудня 2012 року постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2012 року залишена без змін.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ "Телерадіокомпанія "Телерадіосвіт" сплатило суму грошового зобов'язання у розмірі 4098451, 00 грн. до бюджету, що підтверджено копією платіжного дорученням № 11 від 24 вересня 2012 року.

Відповідно п. 56.18 ст. 54 Податкового кодексу України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.

Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Судами попередніх інстанцій зазначено, що оскарження ТОВ "Телерадіокомпанія "Телерадіосвіт" податкового повідомлення-рішення № 00022422-7 від 21 травня 2012 року до суду унеможливило подання уточнюючих розрахунків у січні-вересні 2012 року, так як суми податкового зобов'язання вважались неузгодженими та до закінчення періоду оскарження податкового повідомлення-рішення не виникало обов'язку зменшення суми від'ємного значення з податку на додану вартість у податковій звітності. Тому ТОВ "Телерадіокомпанія "Телерадіосвіт" мало право на податковий кредит з податку на додану вартість.

Відповідно до п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Судами попередніх інстанцій зазначено, що ДПІ у Голосіївському районі безпідставно застосовано до ТОВ "Телерадіокомпанія "Телерадіосвіт" штрафні санкції у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, оскільки не підтверджено доказами повторне визначення суми податкового зобов'язання.

За таких обставин суди першої та апеляційної інстанцій дійшли до висновку про те, що ТОВ "Телерадіокомпанія "Телерадіосвіт" не порушено вимог податкового законодавства, а тому податкове повідомлення-рішення ДПІ у Голосіївському районі є протиправним.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог ТОВ "Телерадіокомпанія "Телерадіосвіт".

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві залишити без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 травня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.