Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Веденяпіна О.А., Голубєвої Г.К., Островича С.Е., Шипуліної Т.М.,

секретар судового засідання Кохан О.С.,

за участю:

позивача - ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2,

представника відповідача - Мишковець О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Президента України Порошенка Петра Олексійовича

про визнання незаконним та скасування розпорядження у частині підстав звільнення, -

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Вищого адміністративного суду України як до суду першої інстанції з позовом до Президента України Порошенка Петра Олексійовича (далі - відповідач) у якому просив: визнати незаконним та скасувати Розпорядження Президента України № 1225/2014-рп від 30 жовтня 2014 року (1225/2014-рп) у частині звільнення з підстав, передбачених Законом України "Про очищення влади" (1682-18) (пункт 72 частини 1 статті 36 Кодексу законів про працю України); зобов'язати Президента України змінити формулювання причини звільнення (припинення повноважень) та вважати ОСОБА_1 звільненим за частиною 4 статті 9 Закону України "Про місцеві державні адміністрації".

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Розпорядження Президента України № 1225/2014-рп від 30 жовтня 2014 року (1225/2014-рп) у частині звільнення з підстав, передбачених Законом України "Про очищення влади" (1682-18) (пункт 72 частини 1 статті 36 Кодексу законів про працю України) суперечить Конституції України (254к/96-ВР) , Законам України та міжнародним правовим нормам, оскільки: під час прийняття оспорюваного розпорядження Президентом України порушено принцип верховенства права та принцип індивідуальної відповідальності, вказане розпорядження обмежує та порушує права, закріплені Конституцією України (254к/96-ВР) ; внаслідок прийняття оспорюваного розпорядження позивач зазнав дискримінації через застосування до нього процедури очищення влади (люстрації); унаслідок прийняття оспорюваного розпорядження позивач зазнав втручання у приватне життя; підстави припинення повноважень (звільнення) голів місцевих адміністрацій визначені у статті 9 Закону України "Про місцеві державні адміністрації".

У письмових запереченнях на позов відповідач просить у задоволенні позову відмовити за безпідставністю.

15 грудня 2014 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку надіслав до Вищого адміністративного суду України клопотання, у якому просив Вищий адміністративний суд України зупинити провадження у справі до вирішення Верховним Судом України питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності положень Закону України "Про очищення влади" (1682-18) Конституції України (254к/96-ВР) та прийняття відповідного рішення Конституційним Судом України.

Позивач та його представник в судовому засіданні підтримали клопотання про зупинення провадження у справі з підстав, викладених у клопотанні.

В судовому засіданні представник відповідача у вирішенні клопотання позивача поклався на розсуд суду.

Заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні позивача та його представника, а також представника відповідача, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для зупинення провадження у справі, з огляду на наступне.

У судовому засіданні 15 січня 2015 року судом постановлено ухвалу про звернення на підставі частини 5 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України до Верховного Суду України для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності окремих положень Закону України "Про очищення влади" (1682-18) Конституції України (254к/96-ВР) , а саме: пункту 9 частини 1 статті 3, частини 3 статті 1, пункту 2 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про очищення влади" (1682-18) положенням статей 8, 21, частин 2 та 3 статті 22, частин 1 та 2 статті 24, статті 32, частини 1 статті 38, частини 1 статті 43, статті 58, частини 2 статті 61, статті 62, частини 1 статті 64, частини 4 статті 118 Конституції України в їх системному взаємозв'язку.

Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 156 Кодексу адміністративного судочинства України суд має право зупинити провадження у справі в разі наявності інших причин за обґрунтованим клопотанням сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, - до терміну, встановленого судом.

В контексті наведеного та за аналогією слід додати, що відповідно до частини 2 статті 251 Цивільного кодексу України терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

При цьому, відповідно до положень пункту 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 01 листопада 1996 року № 9 "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя" (v0009700-96) передбачено, що у разі невизначеності в питанні про те, чи відповідає Конституції України (254к/96-ВР) застосований закон або закон, який підлягає застосуванню в конкретній справі, суд за клопотанням учасників процесу або за власною ініціативою зупиняє розгляд справи і звертається з мотивованою ухвалою (постановою) до Верховного Суду України, який відповідно до статті 150 Конституції України може порушувати перед Конституційним Судом України питання про відповідність Конституції законів та інших нормативно-правових актів. Таке рішення може прийняти суд першої, касаційної чи наглядової інстанції в будь-якій стадії розгляду справи.

Враховуючи наведене у сукупності суд приходить до висновку про необхідність зупинення провадження у справі до вирішення Верховним Судом України питання щодо внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності наведених вище положень Закону України "Про очищення влади" (1682-18) Конституції України (254к/96-ВР) та прийняття відповідного рішення Конституційним Судом України.

Керуючись пунктом 4 частини 2 статті 156, статтями 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

Зупинити провадження у справі № П/800/553/14 за позовом ОСОБА_1 до Президента України Порошенка Петра Олексійовича про визнання незаконним та скасування розпорядження у частині підстав звільнення до вирішення Верховним Судом України питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності положень Закону України "Про очищення влади" (1682-18) Конституції України (254к/96-ВР) , питання щодо чого порушено відповідно до ухвали Вищого адміністративного суду України від 15 січня 2015 у справі № П/800/553/14, та прийняття відповідного рішення Конституційним Судом України.

Ухвала набирає законної сили у порядку, передбаченому частиною 7 статті 171-1 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути переглянута Верховним Судом України у порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 - 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.