809/3435/13-а Про визнання частково протиправним та скасування рішення Державної фінансової інспекції в частині стягнення коштів по авансових звітах - 14.01.2015 Прийняття

В листопаді 2013 року Долинське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства (далі по тексту Долинське ВУВКГ) звернулось до Івано-Франківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної фінансової інспекції в Івано-Франківській області (далі по тексту Інспекція), яким просило визнати частково протиправним акт ревізії від 04.06.2013 року № 06-21/08, частково протиправним рішення від 13.06.2013 року № 09-06-14/4677 в частині стягнення зайво виплаченої грошової виплати в сумі 7696,04 грн. та в частині стягнення коштів по авансових звітах у сумі 66796,59 грн., скасувати рішення в частині стягнення зайво виплаченої грошової виплати в сумі 7696,04 грн. та в частині стягнення коштів по авансових звітах у сумі 66796,59 грн..

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2013 року у справі № 809/3435/13-а, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2014 року, позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Інспекції № 09-06-14/4677 від 13.06.2013 року в частині стягнення коштів по авансових звітах в сумі 826,80 грн. В решті позовних вимог відмовлено.

Обґрунтовуючи свою правову позицію, окружний та апеляційний адміністративні суди виходили з часткової доведеності позивачем своїх вимог, оскільки Інспекцією помилково включено у вимогу № 09-06-14/4677 від 13.06.2013 року стягнення з Долинського ВУВКГ коштів по авансових звітах в сумі 826,80 грн. В іншій частині оскаржена вимога прийнята відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Долинське ВУВКГ звернулось до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить скасувати вказані вище судові рішення, ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Інспекція подала до Вищого адміністративного суду України заперечення на касаційну скаргу, в якому наголошувала на відповідності судових рішень обставинам справи та вимогам законодавства України, просила залишити касаційну скаргу без задоволення, судові рішення - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення присутнього в судовому засіданні представника позивача, розглянувши і обговоривши доводи касаційної скарги та заперечень на неї, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, наданої ними правової оцінки обставин у справі, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно частини 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах касаційної скарги.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що в період з 20.03.2013 року по 04.06.2013 року Інспекцією проведено планову ревізію фінансово-господарської діяльності Долинського ВУВКГ за період з 01.11.2009 року по 01.03.2013 року.

В ході проведення перевірки виявлено порушення та складений акті ревізії від 04.06.2013 року № 06-21/08.

На підставі вказаного вище акту, ревізійним органом листом від 13.06.2013 року № 09-06-14-14/4677 направлено обов`язкові вимоги щодо усунення виявлених порушень.

Згідно вимоги, за період 01.11.2009 року по 01.03.2013 року позивачем безпідставно виплачено заробітну плату в сумі 13 788,04 грн., чим порушено ст. 19 Закону України "Про оплату праці" від 24.03.1995 року № 108/95-ВР.

Всупереч затвердженої рішенням Долинської районної ради від 03.07.2008 року № 336-18/2008 "Методики розрахунку за оренду майна, що належить спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міста району", розрахунок місячного розміру орендної плати за період з 01.11.2009 року по 01.02.2011 року визначено без врахування експертної оцінки приміщення та/або первісної вартості приміщення, в результаті чого підприємством недоотримано від ПП ОСОБА_6 орендної плати за частину приміщення на загальну суму 508,22 грн. (ПДВ).

За період з 01.11.2009 року по 01.03.2013 року, в порушення наказу Міністерства фінансів України від 05.12.2012 року № 1276 (z2185-12) , ст. 44 Податкового Кодексу України, р.1 п.15 Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, зареєстрованої 31.03.1998 року № 218/2658 (із змінами) та затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1998 року № 59 (z0218-98) , Положення про проведення касових операцій у національній валюті в Україні (із змінами і доповненнями) від 15.12.2007 року № 637, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 13.01.2005 року № 40/10320 (z0040-05) , складені авансові звіти за 2013 рік не відповідають затвердженим формам, в окремих випадках до авансових звітів прикладені накладні, тобто відсутні підтвердні документи, а саме фіскальні чеки та/або квитанції до прибуткового касового ордеру, які підтверджують використану готівку на загальну суму 66 796,59 грн.

Між Долинським ВУВКГ та ОСОБА_7 укладені цивільно-правові договори від 04.01.2010 року, від 01.04.2010 року, від 01.07.2010 року на виконання робіт по демонтажу 70 шт. та монтажу 70 шт. лічильників води для повірки в місяць.

Відповідно до пункту 2.1 договорів, за виконану роботу Замовник сплачує Виконавцю винагороду в сумі 1200 грн., а в подальшому з 01.06.2010 року - 1480 грн. в місяць.

Інспекцією та Долинським ВУВКГ проведено виборку фактичного демонтажу та монтажу лічильників за кожен місяць ОСОБА_7 За результатом виборки складено довідку про кількість знятих та встановлених лічильників холодної води на держповірку за період дії вищезазначених укладених цивільно-правових договорів.

В січні, липні та серпні 2010 року зобов'язання з боку ОСОБА_7, отже йому зайво нараховано та виплачено винагороди на загальну суму 1061,54 грн., чим завдано збитків на цю ж суму, а саме за січень 2010 - 574,86 грн., за липень 2010 - 433,78 грн., за серпень 2010 - 52,90 грн., що є порушенням п. 1.1-1.3 укладених цивільно-правових договорів та ПС (БО) 16 "Витрати", затвердженого Міністерством Фінансів України від 31.12.1999 № 318 та зареєстрованого в Мін'юсті України від 19.01.2000 № 27/4248 (z0027-00) .

Крім того, при проведенні ревізії дотримання законодавства при здійсненні операцій з оплати праці за трудовими договорами виявлено, що Долинським ВУВКГ укладено впродовж ревізійного періоду 14 цивільно-правових договорів з ОСОБА_8, відповідно до яких остання зобов'язується проводити перед рейсові медичні огляди водіїв автотранспортних засобів на підставі Свідоцтв на право проведення перед (після) рейсових медичних оглядів. Договори підписані начальником Долинського ВУВКГ Мазуром М.М.

Згідно пункту 2.1 Договорів за виконану роботу підприємство оплачує договірну суму 300,00 грн. щомісяця у терміни видачі заробітної плати працівникам підприємства.

Однак, Інспекції не надано журнал перед/після рейсового огляду водіїв за 2010, 2011, 2012 роки, який підтверджував би виконану роботу Виконавцем згідно умов договорів, а журнал за 2013 рік не пронумерований та не скріплений печаткою підприємства. Також відповідачу не представлено документів (актів прийому - здачі наданих послуг) щодо виконаної роботи працівником (лікарем) ОСОБА_8, які стали підставою нарахування винагороди.

Виходячи із вищенаведеного, загальна сума безпідставно нарахованої (8052,27 грн.) та виплаченої винагороди ОСОБА_8 за перед рейсові медичні огляди за 03.04.2013 р., 04.04.2013 р. та за період з 01.01.2010 по 31.03.2012 рр. складає 6634,50 грн., чим завдано шкоди Долинському ВУВКГ.

Складені позивачем авансові звіти за 2013 рік не відповідають затвердженим формам, в окремих випадках до авансових звітів прикладені накладні, тобто відсутні документи, а саме фіскальні чеки та/або квитанції до прибуткового касового ордеру, які підтверджують використану готівку на загальну суму 65716,59 грн., а саме: в листопаді-грудні 2009 року - 2579,84 грн.; в 2010 року - 20014,62 грн.; в 2011 р. - 18608,35 грн.; в 2012 року - 21491,23 грн. та в січні - лютому 2013 року - 3022,55 грн., чим порушено наказ Міністерства Фінансів України від 05.12.2012 р. № 1276 (z2185-12) , ст. 44 Податкового Кодексу України, р. 1 п. 15 Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, зареєстрованої 31.03.1998 р. № 218/2658 (із змінами) та затвердженої наказом Міністерства Фінансів України від 13.03.1998 р. № 59 (z0218-98) , Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні (із змінами та доповненнями) від 15.12.2007 р. № 637, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 13.01.2005 р. № 40/10320 (z0040-05) .

Враховуючи викладене, судова колегія Вищого адміністративного суду України вважає, що в процесі розгляду справи Інспекцією доведено вчинення позивачем порушень вимог фінансової дисципліни.

Отже, відсутні підстави вважати вимогу ревізійного органу від 13.06.2013 року № 09-06-14/4677 протиправною.

Судами дотримані норми діючого законодавства, обставини справи з'ясовані повно, неупереджено та об'єктивно.

Крім того, судова колегія вказує наступне. При відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

На підставі наведеного колегія суддів дійшла висновку про наявність у органу державного фінансового контролю права заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов'язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.

В порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення, яке породжує безпосередньо права чи обов'язки для позивача.

Зважаючи на те, що збитки стягуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю, правильність їх обчислення перевіряє суд, який розглядає цей позов, а не позов підконтрольної установи про визнання вимоги протиправною.

Зазначена правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду України від 15 квітня 2014 року № 21-40а14.

Відповідно статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи викладене, судова колегія Вищого адміністративного суду України вважає, що доводи касаційної скарги не спростовують висновків, викладених в оскаржуваних судових рішеннях, вони ґрунтуються на вимогах норм матеріального та процесуального законодавства, підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу Долинського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства - залишити без задоволення.

Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2013року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2014року у справі № 809/3435/13-а - залишити без змін.