Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Моторного О.А.

Суддів Вербицької О.В.,

Кошіля В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Роздільнянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області

на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 10.10.2012

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 28.03.2013

у справі № 2а/1570/8628/2011

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Затишанське хлібоприймальне підприємство"

до Роздільнянської міжрайонної державної податкової інспекції в Одеській області Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 10.10.2012, яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 28.03.2013, позовні вимоги задоволено: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 21.09.2011 № 0000142300, № 0000152300 та № 0000162300.

В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні позову.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим органом було проведено позапланову виїзну документальну перевірку ВАТ "Затишанське хлібоприймальне підприємство" з питань взаємовідносин з контрагентами за податковий період з 01.01.2010 по 30.04.2010 та з 01.07.2010 по 30.09.2010, у зв'язку з ненаданням пояснень та їх документального підтвердження на письмові запити органу державної податкової служби, за результатами якої складено акт № 900-39/23-00/00955354 від 02.09.2011, у висновках якого встановлені порушення позивачем вимог:

- ч.1, ч.5 ст.203, п.1, п.2 ст. 215, п.1 ст. 216, ст. 228 Цивільного кодексу України, пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті занижено суму податку на додану вартість, належну до сплати у бюджет, всього в сумі 272113,00 грн. та завищено суму від'ємного значення з ПДВ в сумі 3685649,00 грн.,

- п.1.32 ст.1, п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, абз.4 пп.5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", частини 1, 5 ст. 203, п.1, 2 ст. 215, п.1 ст. 216, ст. 228 Цивільного кодексу України зі змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на прибуток за 1 квартал 2010 року на загальну суму 1799356,00 грн.

На підставі вищевказаного акта перевірки, відповідачем 21.09.2011 були прийняті податкові повідомлення-рішення:

- № 0000142300, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в сумі 3 685 649,00 грн.;

- № 0000152300, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт,послуг) за основним платежем на 272113,00 грн. та за штрафними санкціями на 68028, 25 грн.;

- № 0000162300, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем на 1799356,00 грн. та за штрафними санкціями на 449839,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідачем не надано доказів правомірності та обґрунтованості винесених податкових повідомлень-рішень № 0000142300, № 0000152300 та № 0000162300 від 21.09.2011, у зв'язку з чим суди дійшли висновку щодо обґрунтованості позовних вимог.

Однак, колегія суддів касаційної інстанції вважає такі висновки судів попередніх інстанцій передчасними та такими, що зроблені без повного та всебічного з'ясування обставин у справі.

Так, в акті перевірки зазначено, що контрагенти-постачальники позивача, а саме: ПП "Південь-Агросервіс", ПП "Кліпертон", ТОВ "Агро-Гелеос", ТОВ "Шторм", ПП "Щедро-ком" та ПП "ВОБ", не виконують свої податкові зобов'язання, є вигодо-транспортуючими суб'єктами (транзитерами), укладені позивачем з ними угоди не спричинили реального настання наслідків, тобто, є безтоварними (фіктивними), та були вчинені виключно з метою набуття податкової вигоди. Також, в акті перевірки зазначено, що у перелічених контрагентів відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, складські приміщення, транспортні засоби та достатні трудові ресурси, у відношенні посадових осіб контрагентів порушені кримінальні справи по фактам фіктивного підприємництва, фінансово-господарські документи по операціям з даними контрагентами ВАТ "Затишанське ХПП" не надані для перевірки, у зв'язку з їх вилученням.

Разом з тим, судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач неодноразово повідомляв відповідача, що первинна документація по операціям з вищевказаними контрагентами не може бути надана, у зв'язку з її вилученням правоохоронними органами.

Вилучення документації було проведене 18.04.2011 старшим слідчим з особливо важливих справ 3 відділу 7 управління Головного Слідчого Управління Служби Безпеки України майором юстиції Павленко А.В., на підставі постанови про проведення виїмки. Також, встановлено, що Управлінням Служби Безпеки України в Одеської області було проведено виїмку всієї фінансово-господарської документації підприємства.

Таким чином, судам слід врахувати наведені вище обставини та з'ясувати характер та зміст спірних операцій між позивачем та його контрагентами, дослідити усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції, наявність у підприємства основних засобів та трудових ресурсів, необхідних для вчинення дій, що становлять зміст відповідних операцій і на підставі цього зробити вмотивований висновок про те, чи відбувся дійсний рух активів між учасниками відповідних операцій.

Відповідно до ч. 4, ч. 5 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі, щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Враховуючи, що передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, оскаржувані судові рішення у справі підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції відповідно до ч. 2 ст. 227 КАС України.

При новому розгляді, слід взяти до уваги вищезазначене та прийняти законне і обґрунтоване рішення відповідно до норм матеріального, процесуального права, надати належну правову оцінку обставинам справи, з урахуванням чого встановити правомірність прийняття податковим органом спірних податкових повідомлень-рішень.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 222, 223, 227, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

Касаційну скаргу Роздільнянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області задовольнити частково.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 10.10.2012 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 28.03.2013 скасувати.

Справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.