Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Моторного О.А.

Суддів Вербицької О.В.

Кошіля В.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Хортицькому районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 26.09.2011

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.02.2014

у справі № 2а-0870/5716/11

за позовом Публічного акціонерного товариства "Запорізький завод надпотужних трансформаторів"

до Державної податкової інспекції у Хортицькому районі м. Запоріжжя

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 26.09.2011, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.02.2014, позов задоволено: скасовані податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Хортицькому районі м. Запоріжжя від 13.07.2011 № 0000342310, № 0000342320 та № 0000332320.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

В поданих запереченнях на касаційну скаргу позивач з доводами та вимогами заявника не погодився, просив скаргу залишити без задоволення, оскаржувані рішення - без змін.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим органом була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПАТ "Запорізький завод надпотужних трансформаторів" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ "Будтехсервіс" за жовтень 2008 року, березень 2009 року, травень 2009 року, за результатами якої складено акт від 22.06.2011 № 537/2320/13604509, в якому зафіксовано порушення позивачем вимог: п.1.32 ст.1, п.5.1 ст. 5, пп.5.2.1 п.5.2 ст. 5, пп.5.3.9 п.5.3 ст. 5, пп.11.2.1 п.11.2 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" № 334/94-ВР від 28.12.1994, внаслідок чого завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за перевіряємий період всього в сумі 522938,00 грн.; п.1.7 ст. 1, пп.7.4.1 п.7.4, пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997, внаслідок чого занижено податок на додану вартість на суму 93400,00 грн.; завищено суму бюджетного відшкодування на 11188,00 грн.

На підставі вказаного акта перевірки, відповідачем 13.07.2011 були прийняті податкові повідомлення рішення: № 0000342310, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 522938,00 грн.; № 0000342320, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 116750,00 грн. (за основним платежем 93400,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 23350,00 грн.); № 0000332320, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 11188,00 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 2797,00 грн.

Колегія суддів, переглядаючи оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій в касаційному порядку, погоджується з висновками судів про скасування вказаних податкових повідомлень-рішень, враховуючи наступне.

Згідно з пп.5.2.1 п.5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно із абзацом третім підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 вказаного Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп. 7.2.6 цього пункту.

Матеріали справи свідчать, що між позивачем та ТОВ "Будтехсервіс" були укладені договори підряду: від 26.09.2008 № 24/01-08, предметом якого є облаштування фундаменту для котельної моделі ТКУ-5.4Г(Е) на 6600 кг/год пару; від 05.02.2009 № 28, предметом якого є облаштування фундаменту для фарбувально-сушильної камери на критій естакаді корпусу № 2; від 20.03.2009 № 78, предметом якого є улаштування фундаментів і підлоги в приміщенні дробеструйної камери.

Як було вірно встановлено судами попередніх інстанцій, факт здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом підтверджується наявними в матеріалах справи первинними документами бухгалтерського обліку: податковими та видатковими накладними; товарно-транспортними накладними; актами приймання виконаних будівельних робіт-типова форма № КБ-2в; довідками щодо вартості виконаних будівельних робіт-типова форма № КБ-3.

Також, в ході перевірки надано інформацію (акти приймання-передачі документів по ТОВ "Будтехсервіс" № 1 від 26.05.2011, № 2 від 02.06.2011. та № 3 від 07.06.2011) у вигляді табелів обліку робочого часу, накладних та службових записок, з якої вбачається дата проходу на територію ПАТ "Запорізький завод надпотужних трансформаторів", прізвища, ім'я, по-батькові співробітників ТОВ "Будтехсервіс", які виконували будівельні роботи на території ПАТ "Запорізький завод надпотужних трансформаторів", дату, перелік автотранспортних засобів, кількість та найменування будматеріалів та інструменту, що були ввезені співробітниками ТОВ "Будтехсервіс" на територію ПАТ "Запорізький завод надпотужних трансформаторів" для виконання будівельних робіт, про що є запис на арк. 5 акта перевірки.

В матеріалах справи відсутні докази встановлення податковим органом обставин на підтвердження того, що укладаючи спірні договори, учасники договірних відносин діяли з метою, яка є завідомо суперечною інтересам держави та суспільства. Податковим органом не доведено наявності протиправного умислу та мети при укладенні угод позивачем з ТОВ "Будтехсервіс", що мали місце під час здійснення позивачем підприємницької діяльності.

Крім того, як було вірно враховано судами, операції по взаємовідносинам з ТОВ "Будтехсервіс" у вигляді здійснення капітальних інвестицій (будівництва основних фондів) не були і не могли бути включені підприємством до валових витрат, тому, що витрати на будівництво основних фондів підлягають амортизації згідно зі ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", відповідно до пп. 8.1.1 якої, під терміном "амортизація" основних фондів і нематеріальних активів слід розуміти поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань, установлених цією статтею. У зв'язку з чим, підприємством не було віднесено до складу валових витрат операції по взаємовідносинам з ТОВ "Будтехсервіс" у перевіряємий період.

Таким чином, вірними є висновки судів першої та апеляційної інстанцій про відсутність у податкового органу підстав для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень від 13.07.2011.

Доводи, наведені скаржником в касаційній скарзі, колегією суддів відхиляються, оскільки вони не спростовують обставин, що на підставі належних та допустимих доказів встановлені судами.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

Керуючись статтями 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Хортицькому районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області - відхилити.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 26.09.2011 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.02.2014 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, установленому статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.