810/1891/14 Про скасування рішення про коригування митної вартості товару - 24.12.2014 Прийняття

В березні 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд"(далі по тексту ТОВ "Фоззі-Фуд") звернулось до суду з позовом до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів (далі по тексту Київська регіональна митниця, Митниця), яким просило скасувати рішення про коригування митної вартості товару № 100250000/2013/500307/2 від 10.10.2013 року, № 100250000/2013/500318/2, № 100250000/2013/500317/2, № 100250000/2013/500319/2 від 16.10.2013 року, № 100250000/2013/500348/2 від 24.10.2013року, № 100250000/2013/500339/2 від 22.10.2013 року, № 10250000/2013/500368/2 від 30.10.2013 року та № 100250000/2013/500363/2 від 29.10.2013 року.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2014 року у справі № 810/1891/14, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 03 червня 2014 року у зазначеній справі, позов задоволено.

Обґрунтовуючи свою правову позицію, окружний та апеляційний адміністративні суди виходили з доведеності позивачем своїх вимог, оскільки Київська регіональна митниця, відмовляючи ТОВ "Фоззі-Фуд" в митному оформленні товару та коригуючи його митну вартість оскарженим рішенням, діяла з порушенням вимог законодавства.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Митниця звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм статей 53, 54, 58 Митного кодексу України, просить вищезазначені судові рішення скасувати, прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

ТОВ "Фоззі-Фуд" подало до Вищого адміністративного суду України заперечення на касаційну скаргу, в якому наголошувало на відповідності судових рішень обставинам справи та вимогам законодавства України, просило залишити касаційну скаргу без задоволення, судові рішення - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення присутніх в судовому засіданні представників сторін, розглянувши і обговоривши доводи касаційної скарги та заперечень на неї, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, наданої ними правової оцінки обставин у справі, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно частини 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах касаційної скарги.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між позивачем та "IcelandPelagicehf" (Ісландія) укладено контракт купівлі-продажу товарів № 455 від 29.11.2012 року на поставку рибної продукції: свіжомороженої цілої скумбрії (FrozenMackerel/ScomberScombrus), торговельна марка "IcelandPelagicehf", виробник "IcelandPelagicehf", країна виробництва - Ісландія.

Для митного оформлення вказаного товару декларантом надано відповідачу наступні митні декларації: від 10.10.2013 року № 100250000/2013/034295 для розмірного ряду 200 - 400 г, митною вартістю 1,5488 доларів США /кг; від 16.10.2013 року № 100250000/2013/034562 за митною вартістю для розмірного ряду 300 - 500 г одиниці товару - 1,9694 доларів США / кг; від 16.10.2013 року № 100250000/2013/034564 за митною вартістю для розмірного ряду 300 - 500 г одиниці товару - 1,9693 доларів США / кг; від 16.10.2013 року № 100250000/2013/034579 за митною вартістю для розмірного ряду 300 - 500 г одиниці товару - 1,9644 доларів США / кг; від 24.10.2013 року № 100250000/2013/034987 за митною вартістю для розмірного ряду 300 - 500 г одиниці товару - 1,9795 доларів США / кг; від 22.10.2013 року № 100250000/2013/034876 за митною вартістю для розмірного ряду 300 - 500 г одиниці товару - 1,9549 доларів США / кг; від 30.10.2013 року № 100250000/2013/035292 за митною вартістю для розмірного ряду 300 - 500 г одиниці товару -1,9515 доларів США / кг; від 29.10.2013 року № 100250000/2013/035210 за митною вартістю для розмірного ряду 300 - 500 г одиниці товару - 1,9554 доларів США / кг.

Митна вартість товару заявлена позивачем за ціною договору (контракту).

Для обґрунтування митної вартості товару позивачем подано Митниці наступні документи: декларацію митної вартості; зовнішньоекономічний контракт № 455 від 29.11.2012 року; рахунки-фактури від 29.09.2013 року № SR006913; копії платіжних доручень на попередні поставки за контрактом, міжнародну автомобільну накладну CMR № 1007 від 07.10.2013 року; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від 09.10.2013 року № TR 1311034; рахунок-фактуру про надання транспортних послуг від 10.10.2013 року № 3982; довідку про транспортні витрати від 09.10.2013 року № 455-62 до договору від 03.01.2013 року № LOG-07; довідку про транспортні витрати від 08.10.2013 року № 455-62 до договору від 13.03.2012 року № 24; договір про надання послуг з організації перевезень вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні і транспортно-експедиційного обслуговування від 03.01.2013 року № LOG-07; договір про надання послуг з організації перевезень вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні і транспортно-експедиційного обслуговування від 13.03.2012 року № 24.

Рахунок про оплату не надано, оскільки умовами п.8.1 контракту № 455 від 29.11.2012року передбачено післяплату через 45 календарних днів з дати інвойсу.

Крім того, позивачем з власної ініціативи надано митному органу додаткові документи: прайс-лист від 29.09.2013 року; комерційну пропозицію від 29.09.2013 року; експортну митну декларацію країни відправлення від 07.10.2013 року № 13LTLU90001391C1A1.

Однак, вважаючи, що наданих позивачем документів не достатньо для підтвердження визначеної позивачем митної вартості ввезеного товару, митним органом запропоновано декларанту надати додаткові документи за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

ТОВ "Фоззі-Фуд" листом повідомило митний орган про те, які додаткові документи ним вже надано, а також про неможливість надання на даний момент висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлених спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформації біржових організацій про вартість товару або сировини.

Митним органом винесено рішення про коригування митної вартості товару № 100250000/2013/500307/2 від 10.10.2013 року, № 100250000/2013/500318/2, № 100250000/2013/500317/2, № 100250000/2013/500319/2 від 16.10.2013 року, № 100250000/2013/500348/2 від 24.10.2013 року, № 100250000/2013/500339/2 від 22.10.2013 року, № 10250000/2013/500368/2 від 30.10.2013 року та № 100250000/2013/500363/2 від 29.10.2013 року.

Митна вартість визначена митним органом за резервним методом.

Переглядаючи судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій, з урахуванням доводів касаційної скарги та заперечень на неї, колегія суддів Вищого адміністративного суду України виходить з наступного.

Згідно частин 1, 2 статті 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу.

У відповідності з частиною 2 статті 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно частини 3 статті 53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для витребування документів для підтвердження митної вартості для Митниці стали наступні обставини.

Копія митної декларації країни відправлення не містить відміток митного органу країни відправлення в порушення п.7 контракту. Також, в наданих інвойсах вказано інші умови оплати, ніж ті, що передбачені п.8.1 вищевказаного контракту.

В зв'язку з викладеним, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що Митницею доведено наявність підстав для витребування додаткових документів для підтвердження митної вартості товару.

Вказане спростовує позицію адміністративних судів стосовно необґрунтованого витребування відповідачем додаткових документів від товариства.

Згідно частині 3 статті 54 Митного кодексу України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування.

Відповідно до частини 2 статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом відомості не підтверджені документально або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Статтею 57 Митного кодексу України передбачено вичерпний перелік методів визначення митної вартості товарів. Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Основний метод визначення митної вартості товарів за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються не був застосований, оскільки використані декларантом відомості не підтверджені документально. Метод 2-а не був застосований Митницею в зв'язку з відсутністю даних щодо вартості операцій з ідентичними товарами, скоригованими відповідно до комерційних умов поставки та партії товару (кількості). Метод 2-6 не застосований у зв'язку з відсутністю у митного органу даних щодо вартості операцій З подібними (аналогічними) товарами, скоригованими відповідно до комерційних умов поставки та партії товару (кількості). Методи 2-в та 2-г не використані через відсутністю даних, необхідних для проведення розрахунків. Митну вартість товарів визначено із застосуванням резервного методу (зокрема, визначена митна вартість товару ґрунтується на митних вартостях товару, подібного за якісними характеристиками, митне оформлення якого уже здійснено).

Крім того, при виборі методу визначення митної вартості Митницею проведено процедуру консультацій з декларантом.

Таким чином, Митниця обґрунтовано застосувала резервний метод визначення митної вартості товару, оскільки у неї виник сумнів щодо правильності заявленої митної вартості товару, вона довела неможливість застосування попередніх методів та провела процедуру консультацій з декларантом.

Зазначена правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду України від 17 червня 2014 року у справі № 21-148а14.

Приймаючи до увагу те, що судами попередніх інстанцій зібрані всі необхідні докази у справі і вони не потребують додаткової перевірки, обставини справи з'ясовані повно та правильно, однак рішення першої та апеляційної інстанції є помилковим, прийнятими з неправильним застосуванням норм матеріального права, судова колегія Вищого адміністративного суду України вважає за доцільне скасувати рішення судів та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Згідно статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.