Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Ситникова О.Ф.(суддя-доповідач),

Малиніна В.В.,

Мойсюка В.В.,

розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Управління праці та соціального захисту населення Петровської районної у місті Донецьку ради про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату допомоги по догляду за дитиною за касаційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Петровської районної у місті Донецьку ради на постанову Петровського районного суду м. Донецька від 13 вересня 2013 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2013 року, -

Позивач звернулась до суду з адміністративним позовом про стягнення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 15 лютого 2013 року по 15 серпня 2013 року відповідно до ст. 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням", № 2240-III.

Постановою Петровського районного суду м. Донецька від 13 вересня 2013 року адміністративний позов задоволено.

Визнано неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Петровської районної у місті Донецьку ради по нарахуванню та виплаті ОСОБА_4 допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 15 лютого 2013 року по 15 серпня 2013 року у розмірі, меншому ніж прожитковий мінімум для дітей до шести років.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2013 року постанову Петровського районного суду м. Донецька від 13 вересня 2013 року залишено без змін.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанції, відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Петровського районного суду м. Донецька від 13 вересня 2013 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2013 року і ухвалити нову про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення норм матеріального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, колегія суддів, в межах ст. 220 КАС України, дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з таких підстав.

Задовольняючи позовні вимоги суди попередніх інстанцій дійшли висновку про порушене право позивача на отримання належної суми грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, яка надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років та зобов'язав відповідача провести перерахунок ОСОБА_4 недоотриманих сум допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 15 лютого 2013 року по 15 серпня 2013 року.

Аналізуючи обставини справи та застосовуючи відповідні норми матеріального права, суд касаційної інстанції погоджується з вищевказаним висновком суду попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Статтею 46 Конституції України громадянам гарантовано право на соціальний захист, що включає, зокрема, право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач є матір'ю дитини, яка не досягла трирічного віку, з якою вона разом проживає та яку вона фактично доглядає, є також застрахованою особою, перебуває у відпустці по догляду за дитиною, внаслідок чого має право отримувати допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, яка надається застрахованій особі у розмірі, встановленому ст. 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням".

До 1 січня 2008 року - дати набрання чинності Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 107-VI (107-17) -правовідносини щодо виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку регулювалися Законом України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" № 2811-ХІІ (2811-12) , дія якого поширювалася на осіб, не застрахованих в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (стаття 13) та Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" № 2240-III (2240-14) , який поширював свою дію на застрахованих у зазначеній системі осіб.

Розмір допомоги також визначався цими законами. Зокрема, статтею 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням", № 2240-III було передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Пунктами 23, 25 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 107-VI (107-17) були внесені відповідні зміни до Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" (2811-12) та Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням".

Зокрема, змінами до статті 13 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" його дію поширено на застрахованих осіб, а із Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" № 2240-III (2240-14) було виключено статті 40- 44.

Проте, Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 (v010p710-08) визнано неконституційними низку положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 107-VI (107-17) , в тому числі й пункту 25 розділу II Закону № 107-VI (107-17) щодо виключення статей 40- 44 Закону № 2240-III.

Пунктом 2 розділу ІІІ Закону № 107-VI (107-17) було передбачено, що розділ II цього Закону діє до 31 грудня 2008 року.

Таким чином, з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення № 10-рп/2008 (v010p710-08) відновили свою дію вищезазначені положення Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" № 2240-III (2240-14) , а з 1 січня 2009 року - статті 13, 15 Закону "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" № 2811-ХІІ.

Таким чином, позивач має право на виплату вказаної допомоги з 15 лютого 2013 року по 15 серпня 2013 року.

Виходячи з наведеного колегія суддів вважає, що суди першої та апеляційної інстанції правильно встановили обставини справи, повно дослідили докази по справі та ухвалили рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи викладені в касаційній скарзі не спростовують висновків суду першої та апеляційної інстанції, тому підстави для скасування або зміни рішень відсутні.

Відповідно до ч.1 ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 224, 231 КАС України суд, -

Касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Петровської районної у місті Донецьку ради залишити без задоволення, а постанову Петровського районного суду м. Донецька від 13 вересня 2013 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.