Угода між Державним комітетом України з державного матеріального резерву і Міністерством сільського господарства та продовольства Грузії про співробітництво в галузі агропромислового комплексу - Текст угоди

Державний комітет України з державного матеріального резерву та Міністерство сільського господарства та продовольства Грузії, далі - "Сторони",

беручи до уваги прагнення до розвитку і поглиблення взаємовигідного співробітництва в області агропромислового комплексу в умовах проведених економічних реформ на базі ринкових відносин у своїх державах,

з огляду на історично сформовані економічні зв'язки між Україною та Грузією,

керуючись положеннями про міждержавні відносини в питаннях агропромислового комплексу, передбаченими Договором між Україною та Грузією про дружбу, співробітництво і взаємодопомогу від 13 квітня 1993 року (268_005) ,

погодилися про таке:

Стаття 1

Сторони будуть здійснювати співробітництво на основі взаємовигідності та довіри, будуть сприяти розвитку і поглибленню контактів між господарськими суб'єктами Сторін відповідно до національних законодавств України та Грузії.

Стаття 2

Сторони при співробітництві в галузі агропромислового комплексу будуть сприяти створенню сприятливих умов з метою встановлення прямих контактів між господарськими суб'єктами Сторін.

Стаття 3

Сторони з метою ефективної реалізації Угоди будуть забезпечувати зустрічі уповноважених осіб для визначення пріоритетних напрямів співробітництва, розробки спільних проектів і програм, для координації їх реалізації, а також будуть проводити консультації з питань, що становлять взаємний інтерес.

Стаття 4

Ця Угода набуває чинності з дати підписання і буде діяти протягом трьох років. Її дія автоматично буде продовжуватися на наступні трирічні періоди, якщо жодна зі Сторін не пізніш як за шість місяців до закінчення чергового періоду не повідомить у письмовому вигляді дипломатичними каналами іншу Сторону про своє бажання припинити дію цієї Угоди.

Вчинено в м. Тбілісі 18 грудня 2002 року у двох примірниках, кожний українською, грузинською та російською мовами, при цьому всі тексти мають однакову силу.

У разі розбіжностей у тлумаченні положень цієї Угоди перевага надається тексту російською мовою.