804/5183/13-а Про надання дозволу на погашення заборгованості за рахунок майна платника податків - 06.08.2015 Прийняття

Західно-Донбаська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі по тексту - позивач, Західно-Донбаська ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області) звернулась до суду з позовом до Комунального підприємства "Павлоградтеплоенерго" (далі по тексту - відповідач, КП "Павлоградтеплоенерго") про надання дозволу на погашення заборгованості за рахунок майна.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.06.2013, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.09.2014, позов задоволено частково. Надано позивачу дозвіл на погашення суми податкового боргу КП "Павлоградтеплоенерго" у розмірі 2599957,57 грн. (1630543,73 грн. по податку на прибуток та 969413,84 грн. по податку на додану вартість) за рахунок його майна відповідно до переліку, затвердженого рішенням Павлоградської міської ради від 06.07.2010 № 1275-66/V, яке перебуває у податковій заставі. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і прийняти нове рішення, яким позов задовольнити, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином.

В зв'язку з цим касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідач зареєстрований виконавчим комітетом Павлоградської міської ради Дніпропетровської області як юридична особа 07.02.3003, про що зроблено запис за № 04052229Ю0021797 у журналі обліку реєстраційних справ, та знаходиться на обліку у позивача, як платник податків з 28.02.1993 за № 2351.

Станом на 13.03.2013 за відповідачем рахується податковий борг у сумі 7842 790,23 грн., у т.ч. - 6070598,47 грн. по податку на додану вартість та 1772191,76 грн. по податку на прибуток, який виник 06.05.2003.

Відмовляючи у задоволенні позову суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України (2755-17) ), орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Положеннями п. 95.3 ст. 95 ПК України передбачено, що орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення органу державної податкової служби підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою органу державної податкової служби. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Відповідно до норм податкового законодавства, надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків можливе за наявності таких обставин: недостатності коштів, які перебувають у власності платника податків; наявність податкової застави; вручення податкової вимоги про сплату боргу за 60 днів.

Судами встановлено, що позивачем були сформовані та направлені першу від 27.05.2003 № 1/630 та другу від 03.07.2003 № 2/824 податкові вимоги, які отримані уповноваженою особою відповідача 02.06.2003 та 03.02.2003, відповідно.

Дані обставини свідчать про те, що 60 днів з дня надіслання (вручення) податкової вимоги позивачем вже минуло, що відповідає вимогам п. 95.2 ст. 95 ПК України.

З матеріалів справи вбачається, що 02.09.2003 позивачем було винесено рішення № 16854/10/24 про застосування заходів погашення податкового боргу платників податків за рахунок стягнення його активів.

Відповідно до витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (реєстрація змін) зареєстрована податкова застава майна КП "Павлоградтеплоенерго" терміном дії до 02.09.2015.

Недостатність коштів, які перебувають у власності відповідача, для погашення податкового боргу у сумі 7842790,23 грн. у повному обсязі підтверджується матеріалами справи.

З матеріалів справи вбачається, що у податковій заставі перебуває все майно відповідача та майнові права, у тому числі майно, яке входить до цілісного майнового комплексу КП "Павлоградтеплоенерго".

Згідно із ч. 1, ч. 6 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування", територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини. Доцільність, порядок та умови відчуження об'єктів права комунальної власності визначаються відповідною радою. Доходи від відчуження об'єктів права комунальної власності зараховуються до відповідних місцевих бюджетів і спрямовуються на фінансування заходів, передбачених бюджетами розвитку.

22.12.2009 Павлоградською міською радою прийнято рішення № 1119-59/V про недоцільність надання дозволу на реалізацію майна відповідача, що входить до цілісного майнового комплексу, задіяного у виробництві та постачанні теплової енергії.

Разом з тим, рішенням Павлоградської міської ради від 06.07.2010 № 1275-66/V затверджений перелік рухомого майна, що не входить до цілісного майнового комплексу відповідача.

Отже, суди дійшли вірного висновку щодо можливості надання дозволу на погашення суми податкового боргу відповідача за рахунок рухомого майна, перелік який затверджено рішенням Павлоградської міської ради від 06.07.2010 № 1275-66/V.

Колегія суддів погоджується з тим, що такий дозвіл необхідно надати тільки на погашення частини податкового боргу, що підтверджено рішеннями суду.

Згідно розрахунків податкового боргу відповідача вбачається, що рішеннями суду підтверджений податковий борг відповідача тільки на суму 1630543,73 грн. по податку на прибуток та на суму 969413,84 грн. по податку на додану вартість, в іншій частині податковий борг у судовому порядку не стягувався.

За таких обставин та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, суди дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для часткового задоволення позову.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами попередніх інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та надано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 222, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

Касаційну скаргу Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.06.2013 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.09.2014 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України (2747-15) .