Угода між Кабінетом Міністрів України та Урядом Монголії про співробітництво в галузі оборони
Кабінет Міністрів України та Уряд Монголії, далі - "Сторони",
прагнучи до рівноправного взаємовигідного довгострокового співробітництва в галузі оборони, яке грунтується на принципах взаємної поваги, довіри і врахування інтересів кожної із Сторін,
керуючись Договором про дружні відносини і співробітництво між Україною і Монголією від 5 листопада 1992 року (496_004)
,
висловлюючи свою зацікавленість в організації співробітництва на базі використання новітніх наукових і технічних досягнень в галузі оборонної промисловості,
домовилися про таке:
Стаття 1
Зобов'язання Сторін
Уся діяльність по виконанню положень цієї Угоди здійснюється на підставі відповідних договорів (контрактів) згідно з нормами міжнародного права і законодавством держав Сторін.
Відповідальність за виконання зобов'язань за укладеними договорами (контрактами) несуть ті підприємства й організації, що їх уклали.
Сторони не будуть продавати і передавати третій стороні без письмової згоди іншої Сторони озброєння, військову техніку, технологію і технічну документацію по їхньому виробництву, а також іншу інформацію або матеріали, отримані в ході спільного співробітництва у військовій і військово-технічній галузях.
Ця Угода не впливає на права і зобов'язання за іншими діючими двосторонніми і багатосторонніми договорами, укладеними кожною Стороною.
Стаття 2
Напрями співробітництва
Сторони прагнуть до розширення дружніх відносин, спрямованих на підвищення обороноздатності своїх держав, при оптимальному використанні наявних можливостей.
Сторони зобов'язуються сприяти українським і монгольським організаціям, підприємствам і установам у здійсненні військового і військове-технічного співробітництва, зокрема у таких напрямах:
1. Військове:
взаємне інформування та обмін досвідом з питань реалізації національних воєнних концепцій;
обмін досвідом з питань будівництва та укомплектування збройних сил;
обмін досвідом з підготовки військових формувань і залученню їх до участі у міжнародній миротворчій діяльності;
обмін досвідом з питань оперативного тилового забезпечення військ.
2. Військова освіта та підготовка кадрів.
3. Військово-наукове:
спільне виконання науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт у військово-технічній галузі та обмін результатами цих робіт;
обмін досвідом та інформацією з питань стандартизації, кодифікації, контролю якості військової техніки з метою впровадження їх у спільні програми в галузі військово-технічного співробітництва;
обмін інформацією з питань зміцнення міжнародної безпеки.
4. Військово-технічне:
поставка озброєння, військової техніки та іншої продукції оборонної промисловості;
забезпечення експлуатації, ремонту і модернізації озброєння і військової техніки, а також надання інших послуг в оборонній галузі;
продаж ліцензій на виробництво озброєння і військової техніки, надання технічної допомоги в їхньому виробництві.
5. Тилове забезпечення:
менеджмент;
виробництво майна та забезпечення ним;
військова медицина.
6. Залучення військових організацій до ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій і захисту навколишнього середовища.
7. Культурні зв'язки:
обмін досвідом роботи з питань культури;
обмін досвідом діяльності військових засобів масової інформації.
8. Інші напрями, що становлять взаємний інтерес.
Зміст і форми заходів співробітництва в згаданих напрямах, а також терміни їх проведення будуть додатково погоджені уповноваженими органами Сторін шляхом укладення відповідних договорів і протоколів.
Стаття 3
Форми співробітництва
Сторони здійснюють співробітництво в таких формах:
взаємні візити військових делегацій;
робочі зустрічі представників Сторін, консультації, обмін досвідом;
обмін військовими фахівцями і експертами;
організація семінарів, симпозіумів і конференцій;
навчання і перепідготовка військовослужбовців;
встановлення зв'язку між військовими навчальними закладами, обмін викладачами та курсантами (слухачами);
обмін інформацією і досвідом для удосконалення навчання;
участь у спортивних, культурних та інших заходах, міжнародного характеру, які організуються Сторонами;
організація зустрічей ветеранів і відвідування пам'ятних місць;
інші форми співробітництва за взаємним узгодженням Сторін.
Стаття 4
Уповноважені органи Сторін
Виконання положень цієї Угоди покладається на уповноважені органи Сторін:
від Української Сторони - Міністерство оборони України, Міністерство промислової політики України;
від Монгольської Сторони - Міністерство оборони Монголії.
У разі необхідності, для забезпечення виконання цієї Угоди, Сторони створюють міжурядову українсько-монгольську комісію з питань військового і військово-технічного співробітництва (далі - "Спільна комісія").
Спільна комісія протягом погодженого Сторонами терміну розробляє положення про свою діяльність.
Стаття 5
Захист інформації
Сторони зобов'язуються забезпечувати захист інформації, отриманої в процесі співробітництва.
Порядок забезпечення взаємного захисту секретної інформації буде предметом окремої міжнародної угоди.
Інформація, передана та отримана в рамках двостороннього співробітництва, не буде використовуватися проти інтересів Сторін.
Передача інформації, отриманої однією із Сторін у процесі виконання цієї Угоди, третій стороні і розголошення її змісту допускаються лише з письмової згоди Сторони, яка надала цю інформацію.
Стаття 6
Внесення змін і доповнень
За взаємною згодою Сторін до цієї Угоди можуть вноситися зміни і доповнення, що оформляються окремими протоколами, які становлять невід'ємну частину цієї Угоди.
Стаття 7
Вирішення спорів
Усі спірні питання, які виникли в ході реалізації цієї Угоди або пов'язані з тлумаченням її статей, врегульовуються шляхом консультацій і переговорів між Сторонами
Стаття 8
Термін дії
Ця Угода укладається терміном на п'ять років. Дія цієї Угоди буде автоматично продовжуватися на наступні річні періоди за умови, що дію Угоди не буде припинено в письмовій формі дипломатичними каналами однією із Сторін не пізніше ніж за шість місяців до закінчення відповідного періоду.
Припинення дії цієї Угоди не впливає на виконання будь-яких незакінчених проектів, програм, контрактів, укладених відповідно до цієї Угоди, крім випадків, коли Сторони з цих питань домовилися про інше.
Припинення дії Угоди не впливає на зобов'язання Сторін, викладені в статтях 1 і 5 цієї Угоди.
Стаття 9
Набуття чинності
Ця Угода набуває чинності з дати отримання дипломатичними каналами останнього письмового повідомлення про виконання Сторонами відповідних внутрішньодержавних процедур, необхідних для набуття чинності цією Угодою.
Підписано в м. Улаанбааторі 31 березня 2003 року в двох примірниках, кожний українською, монгольською і російською мовами, при цьому всі тексти є автентичними.
У разі виникнення розбіжностей у тлумаченні цієї Угоди Сторони будуть звертатися до тексту, викладеному російською мовою.
За Кабінет Міністрів
України
|
За Уряд
Монголії
|