Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого судді: суддів: Стрелець Т.Г., Розваляєвої Т.С., Чумаченко Т.А.,

секретар судового засідання - Романишин О.Р.,

за участю представників:

від позивача - Артеменко П.М., довіреність б/н від 21.10.2013 року,

від відповідача-1 - не з'явився,

від відповідача-2 - не з'явився,

від третіх осіб - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк"

на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2013року

у справі № 805/13372/13-а

за позовом публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк"

до 1) Реєстраційної служби Артемівського міського управління юстиції

Донецької області,

2) комунального підприємства "Артемівське бюро технічної

інвентаризації",

треті особи, які не заявляють вимог на предмет спору на стороні відповідача

ОСОБА_5, ОСОБА_6

про визнання протиправною та скасування державної реєстрації права

власності на нерухоме майно,-

У вересні 2013 року публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" (далі по тексту ПАТ "Укрсоцбанк") звернулось до суду з позовом до Реєстраційної служби Артемівського міського управління юстиції Донецької області та комунального підприємства "Артемівське бюро технічної інвентаризації", яким просило визнати протиправною та скасувати державну реєстрацію в Реєстрі прав власності на нерухоме майно від 13.08.2013 року під реєстраційним номером 27454746 права власності ОСОБА_6 на однокімнатну квартиру, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, на підставі договору дарування, посвідченого 06.06.2009 року приватним нотаріусом Артемівського міського нотаріального округу ОСОБА_7, зареєстрованого в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій за 2148.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2013 року у справі № 805/13372/13-а позовні вимоги задоволено, визнано протиправним та скасовано рішення комунального підприємства "Артемівське бюро технічної інвентаризації" від 13.08.2009 року про державну реєстрацію прав власності ОСОБА_6 на нерухоме майно - квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер 27454746.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2013року року у справі № 805/13372/13-а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2013 року у зазначеній справі скасовано, прийнято нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовлено.

При скасуванні рішення окружного адміністративного суду та ухваленні нового, Донецький апеляційний адміністративний суд виходив з недоведеності позивачем своїх вимог, оскільки договір дарування однокімнатної квартири, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, від 06.06.2009 року є дійсним, а отже рішення про державну реєстрацію прав власності ОСОБА_6 на вказану квартиру є правомірним. Крім того, скасування рішення про державну реєстрацію не відновлює первинне становище сторін: банку, як кредитора, та ОСОБА_5, як зобов'язаної особи, тобто ці вимоги є передчасними й безпідставними.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, ПАТ "Укрсоцбанк" звернулось до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати та залишити в силі постанову Донецького окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2013 року у справі № 805/13372/13-а.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення присутнього в судовому засіданні представника позивача, розглянувши і обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, наданої ними правової оцінки обставин у справі, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно частини 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах касаційної скарги.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 укладено договір дарування однокімнатної квартири від 06.06.2009 року, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1. Договір посвідчений приватним нотаріусом Артемівського міського нотаріального округу ОСОБА_7 та зареєстрований в реєстрі за № 2148.

Ухвалою Артемівського міськрайонного суду від 08.07.2009 року у справі № 2-4579-2009 накладено арешт на вказану вище квартиру.

09.07.2009 року відділом державної виконавчої служби Артемівського міськрайонного управління юстиції відкрито виконавче провадження № 13638383 щодо виконання вищевказаного рішення суду про накладання арешту.

09.07.2009 року обтяження зареєстроване у Єдиному державному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна під реєстраційним номером 8866552.

ОСОБА_6 12.08.2009 року звернувся до КП "Артемівське бюро технічної інвентаризації" із заявою про державну реєстрацію квартири АДРЕСА_1.

13.08.2009 року КП "Артемівське бюро технічної інвентаризації" прийнято рішення про державну реєстрацію прав ОСОБА_6 на нерухоме майно.

Переглядаючи судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій, з урахуванням доводів касаційної скарги, колегія суддів Вищого адміністративного суду України виходить з наступного.

Згідно пункту 1 статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, зокрема, серед іншого, право власності на нерухоме майно.

Частинами 2, статті 8 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено, що державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законів та інших нормативно-правових актів, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на об'єкт нерухомого майна, наявності інших підстав для державної реєстрації прав або відмови в такій реєстрації. Державний реєстратор прав самостійний у прийнятті рішення про державну реєстрацію прав та відмову в такій реєстрації і здійснює повноваження тільки відповідно до закону. Дії державного реєстратора прав щодо державної реєстрації прав або відмови в такій реєстрації можуть бути оскаржені до суду.

Частиною першою статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" було передбачено, що у державній реєстрації права може бути відмовлено в разі, якщо: заявлене право не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону; нерухоме майно або більша за площею його частина перебуває в іншому реєстраційному (кадастровому) окрузі; із заявою про державну реєстрацію звернулася особа, яка відповідно до цього Закону не може бути суб'єктом права власності на даний об'єкт нерухомого майна або представником такого суб'єкта; подані документи не відповідають вимогам, установленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, або не дають змоги установити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують; заяву про державну реєстрацію права власності відповідно до правочину про відчуження нерухомого майна було подано після державної реєстрації обмежень, вчинених щодо цього майна; заявлене право власності або інше речове право вже зареєстроване.

Враховуючи, що судами попередніх інстанцій установлено факт перебування спірної квартири під арештом та накладення на неї обтяження органами державної виконавчої служби, суд касаційної інстанції погоджується з тим, що КП "Артемівське бюро технічної інвентаризації" не мало законних підстав для здійснення державної реєстрації права власності на спірну квартиру за ОСОБА_6

В своєму судовому рішенні колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду зазначила, що договір дарування квартиру від 06.06.2009 року є дійсним, а отже рішення про державну реєстрацію прав власності ОСОБА_6 на вказану квартиру є правомірним.

Однак, суд касаційної інстанції наголошує, що позивач звернувся до адміністративного суду з вимогами щодо визнання протиправною та скасування державної реєстрації прав власності на нерухоме майно.

Згідно частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд касаційної інстанції наголошує, що питання виникнення, припинення, переходу цивільного права тощо не може бути предметом розгляду в порядку адміністративного судочинства.

На виконання завдань адміністративного судочинства судом першої інстанції досліджене рішення КП "Артемівське бюро технічної інвентаризації" про державну реєстрацію прав ОСОБА_6 на нерухоме майно від 13.08.2009 року.

Враховуючи обставину реєстрації обтяження до моменту звернення ОСОБА_6 із письмовою заявою, державна реєстрація права власності на вищевказану квартиру прийнята відповідачем з порушенням вимог законодавства України.

Таким чином, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог із дотримання норм діючого законодавства та з повним, достовірним, неупередженим та об'єктивним з'ясуванням всіх обставин справи.

Відповідно статті 226 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

З огляду на наведене, судова колегія Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що апеляційним адміністративним судом скасоване вірне по суті рішення суду першої інстанції.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" - задовольнити.

Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2013 року у справі № 805/13372/13-а - скасувати.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2013 року у справі № 805/13372/13-а - залишити в силі.

Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, передбачених статтями 237 - 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.