Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Донця О.Є.,

суддів: Кравцова О.В.,

Розваляєвої Т.С.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.03.2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.07.2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Держземагенства у Харківському районі Харківської області, Головного управління Держкомзему у Харківській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,

У січні 2013 року ОСОБА_2 звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до управління Держземагенства у Харківському районі Харківської області, Головного управління Держкомзему у Харківській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 14.03.2013 року позовні вимоги ОСОБА_2 було задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність міськрайонного управління Держкомзему у м. Люботин та Харківському районі Харківської області щодо не присвоєння кадастрового номеру земельній ділянці площею 0,03 га, розташованій на території Кулиничівської селищної ради Харківського району Харківської області, дозвіл на розроблення проекту землеустрою якої надано ОСОБА_2 розпорядженням Харківської районної державної адміністрації Харківської області від 17.08.2012 року № 2154. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.07.2013 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 було залишено без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.03.2013 року - без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_2, не погоджуючись з даними рішеннями, посилаючись на допущені судами порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.07.2013 року, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.03.2013 року змінити в частині відмови у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга ОСОБА_2 задоволенню не підлягає, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими і не надають підстав, які передбачені статтями 225 - 229 Кодексу адміністративного судочинства України для зміни чи скасування судових рішень.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що розпорядженням Харківської районної державної адміністрації від 17.08.2012 року № 2154 ОСОБА_2 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, для подальшої передачі її у власність, орієнтовною площею 0,03 га за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення несільськогосподарських угідь (інші захисні насадження), що знаходяться за межами населеного пункту на території Кулиничівської селищної ради Харківського району Харківської області для ведення садівництва.

10.10.2012 року ОСОБА_2 звернулася до міськрайонного управління Держкомзему у м. Люботин і Харківському районі Харківської області з заявою щодо оформлення протоколу перевірки проекту землеустрою та присвоєння кадастрового номеру, до якої були додані проект землеустрою та компакт-диск .

Міськрайонне управління Держкомзему у м. Люботин і Харківському районі Харківської області листом від 29.10.2012 року № 5788 повідомило ОСОБА_2 про те, що при розгляді проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки було встановлено відсутність погодженого міськрайонним управлінням технічного завдання на виконання робіт по розробці проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яка розташована на території Кулиничівської селищної ради Харківського району Харківської області та пропонувалась позивачу для відведення для ведення садівництва, у зв'язку з чим, присвоїти кадастровий номер земельній ділянці, яка розташована на території Кулиничівської селищної ради Харківського району не вбачається можливим.

26.10.21012 року представник позивача ОСОБА_3 звернувся до міськрайонного управління Держкомзему у м. Люботин і Харківському районі Харківської з заявою щодо отримання протоколу перевірки.

Міськрайонним управлінням Держкомзему у м. Люботин і Харківському районі Харківської області листом від 26.11.2012 року № 6465 представника позивача ОСОБА_3 було повідомлено про відсутність погодження Міськрайонним управлінням технічного завдання на виконання робіт по розробленню технічної документації із землеустрою, рекомендовано звернутися до міськрайонного управління Держкомзему у м. Люботин і Харківському районі Харківської області із заявою про надання технічного завдання виконання робіт по розробленню технічної документації із землеустрою щодо складання документів, які посвідчують право власності земельною ділянкою.

Правові та організаційні основи діяльності у сфері землеустрою визначено Законом України "Про землеустрій" (858-15) , який спрямований на регулювання відносин, що виникають між органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами із забезпечення сталого розвитку землекористування.

Відповідно до статті 29 Закону України "Про землеустрій", документація із землеустрою включає в себе текстові та графічні матеріали і містить обов'язкові положення, встановлені завданням на розробку відповідного виду документації. Документація із землеустрою розробляється на основі завдання на розробку відповідного виду документації, затвердженого замовником. Склад, зміст і правила оформлення кожного виду документації із землеустрою регламентуються відповідною нормативно-технічною документацією з питань здійснення землеустрою.

Згідно із статтею 30 Закону України "Про землеустрій", погодження і затвердження документації із землеустрою проводиться в порядку, встановленому Земельним кодексом України (2768-14) , цим Законом та іншими законами України.

Процедуру присвоєння кадастрового номера земельній ділянці та внесення відповідних даних до державного реєстру земель на час звернення ОСОБА_2 до міськрайонного управління Держкомзему у м. Люботин і Харківському районі Харківської області з заявою щодо оформлення протоколу перевірки проекту землеустрою та присвоєння кадастрового номеру було врегульовано Тимчасовим порядком присвоєння кадастрового номера земельній ділянці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 18.08.2010 року № 749 (749-2010-п) .

Згідно із пунктами 10, 101, 11 Тимчасового порядку присвоєння кадастрового номера земельній ділянці, визначення та присвоєння кадастрового номера земельній ділянці здійснюють територіальні органи Держземагентства протягом десяти робочих днів.

Кадастровий номер земельної ділянки визначається за результатами складення документації із землеустрою до її погодження та прийняття рішення про надання земельної ділянки у власність (користування) в установленому порядку.

Для визначення кадастрового номера земельної ділянки замовник (уповноважена ним особа) або розробник документації із землеустрою, якщо інше не передбачено договором, подає до територіального органу Держземагентства за місцем розташування земельної ділянки: заяву про визначення кадастрового номера земельної ділянки; копію документа, що посвідчує особу набувача права на земельну ділянку або її власника, а у разі подання заяви уповноваженою ними особою - також копію документа, що підтверджує його повноваження діяти від імені таких осіб; документацію із землеустрою, яка містить документи, зазначені в підпунктах 4 і 5 пункту 9 цього Тимчасового порядку; файл обміну даними про результати робіт із землеустрою в електронному вигляді (далі - обмінний файл), який складається на кожну земельну ділянку та оформлюється відповідно до вимог, установлених Держземагентством; копію реєстраційного номера облікової картки платника податків (ідентифікаційного номера) згідно з Державним реєстром фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів - для фізичної особи, крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття номера та повідомили про це відповідному органу державної податкової служби, ідентифікаційного коду згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податкового номера - для юридичної особи.

Під час подання заяви фізична особа пред'являє паспорт або інший документ, що посвідчує особу, а у разі подання заяви уповноваженою особою - також документ, що підтверджує її повноваження діяти від імені такої особи. Документ, що підтверджує повноваження діяти від імені іноземної особи повинен бути легалізований в установленому законодавством порядку. У разі подання документів розробником документації із землеустрою він додатково подає договір.

Забороняється вимагати подання документів та відомостей, не передбачених цим пунктом.

Пунктом 12 Тимчасового порядку присвоєння кадастрового номера земельній ділянці передбачено, що територіальний орган Держземагентства протягом трьох робочих днів з дня надходження документів, визначених пунктом 11 цього Тимчасового порядку, перевіряє: документацію із землеустрою на відповідність умовам надання земельної ділянки щодо її цільового призначення, оцінки, кількісних та якісних характеристик згідно із дозволом на розроблення документації із землеустрою; дані обмінного файла - документації із землеустрою; дані про земельну ділянку - черговому кадастровому плану. За результатами перевірки територіальний орган Держземагентства у разі відповідності даних, визначених абзацом першим цього пункту, визначає кадастровий номер земельної ділянки з урахуванням пунктів 8 і 9 цього Тимчасового порядку та вносить до обмінного файла відомості про кадастровий номер земельної ділянки.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що бездіяльність міськрайонного управління Держкомзему у м. Люботин і Харківському районі Харківської області щодо не присвоєння кадастрового номеру земельній ділянці площею 0,03 га, розташованій на території Кулиничівської селищної ради Харківського району Харківської області є протиправною.

01.01.2013 року набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 року № 1051 "Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру" (1051-2012-п) , якою було визначено процедуру та вимоги щодо ведення Державного земельного кадастру.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 року № 1051 "Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру" (1051-2012-п) передбачено, що у разі, коли до набрання чинності цією постановою кадастрові номери земельним ділянкам на підставі відповідних заяв замовників документації із землеустрою або уповноважених ними осіб не визначені або визначені, але не присвоєні, такі кадастрові номери присвоюються земельним ділянкам відповідно до Порядку.

Пунктом 9 Порядку ведення Державного земельного кадастру передбачено, що до повноважень Державного кадастрового реєстратора територіальних органів Держземагентства у районах, містах республіканського (Автономної Республіки Крим) та обласного значення належать, зокрема, присвоєння кадастрових номерів земельним ділянкам.

Оскільки, з 01.01.2013 року змінився порядок присвоєння кадастрових номерів земельним ділянкам і вказана функція не входить до компетенції відповідачів, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов вірного висновку, відмовивши у задоволенні позовних вимог про зобов'язання відповідачів протягом 3-х днів з дня вступу в законну силу судового рішення видати на руки представнику позивача проект землеустрою про відведення в приватну власність земельної ділянки 0,03 га для ведення садівництва з відміткою на титульній сторінці, присвоєнням кадастрового номеру і записом в Поземельну книгу.

За таких обставин, рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в них повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки судів щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

Касаційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.03.2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.07.2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Держземагенства у Харківському районі Харківської області, Головного управління Держкомзему у Харківській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.