Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого судді Головчук С.В. (суддя-доповідач), суддів Олендера І.Я., Черпака Ю.К.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в Нововоронцовському районі Херсонської області

на постанову Нововоронцовського районного суду Херсонської області від 17 травня 2011 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2013 року

у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного Фонду України (далі - УПФУ) в Нововоронцовському районі Херсонської області про стягнення заборгованості,

У квітні 2011 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом, в якому зазначила, що з 29 грудня 2010 року її звільнено з посади головного спеціаліста відділу обліку надходження платежів УПФУ в Нововоронцовському районі Херсонської області за пунктом 2 частини 1 статті 40 Кодексу законів про працю України (через невідповідність займаній посаді у зв'язку зі станом здоров'я). Зазначає, що за умовами статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-XII "Про державну службу" (3723-12) (далі - Закон № 3723-XII (3723-12) ) вона має право на грошову допомогу в розмірі 10 місячних посадових окладів, яку відповідач відмовився їй виплатити, оскільки звільнення позивача не пов'язане з виходом на пенсію. Посилаючись на те, що передбачена статтею 37 Закону № 3723-XII допомога виплачується незалежно від підстави звільнення, просила визнати дії протиправними та стягнути грошову допомогу розмірі 10 окладів.

Постановою Нововоронцовського районного суду Херсонської області від 17 травня 2011 року, яку залишено без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2013 року, позов задоволено. Визнано протиправною відмову УПФУ в Нововоронцовському районі Херсонської області щодо виплати ОСОБА_4 при звільненні грошової допомоги у розмірі 10 окладів. Стягнуто з УПФУ в Нововоронцовському районі Херсонської області на користь ОСОБА_4 грошову допомогу у розмірі 10 посадових окладів в сумі 9220,00 грн.

У касаційній скарзі УПФУ в Нововоронцовському районі Херсонської області порушує питання про скасування рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Зазначає, що судами порушено норми матеріального права, зокрема, неправильно застосовано вимоги статті 37 Закону України "Про державну службу".

Перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами встановлено, що згідно з наказом УПФУ в Нововоронцовському районі Херсонської області від 23 грудня 2010 року № 55-о ОСОБА_4 звільнено з посади головного спеціаліста відділу обліку надходження платежів УПФУ в Нововоронцовському районі Херсонської області за пунктом 2 частини 1 статті 40 Кодексу законів про працю України (через невідповідність займаній посаді у зв'язку зі станом здоров'я).

Враховуючи, що на час звільнення позивач мала стаж державної служби 16 років 0 місяців 17 днів та право на достроковий вихід на пенсію відповідно до статті 21 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3721-XII "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні" (далі - Закон № 3721-XII (3721-12) ), з 30 грудня 2010 року їй призначено пенсію за віком відповідно до Закону № 3723-XII (3723-12) .

При звільненні відповідач виплатив ОСОБА_4 вихідну допомогу в розмірі одного середнього місячного заробітку, передбачену статтею 44 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП (322-08) ).

Згідно з частиною 13 статті 37 Закону № 3723-XII (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) державним службовцям у разі виходу на пенсію за наявності стажу державної служби не менше 10 років виплачується грошова допомога в розмірі 10 місячних посадових окладів.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 30 Закону № 3723-XII, крім загальних підстав, передбачених КЗпП (322-08) , державна служба припиняється у разі досягнення державним службовцем граничного віку проходження держслужби (для жінок - 55 років згідно зі статтею 23 цього ж Закону), що по суті є виходом на пенсію.

Водночас статтею 38 КЗпП вихід на пенсію визначається як підстава для розірвання трудового договору з ініціативи працівника.

Норми Закону № 3723-XII (3723-12) , якими врегульовані питання пенсійного забезпечення державних службовців, не передбачають права на достроковий вихід на пенсію чи скорочення пенсійного віку.

Разом з тим, така можливість передбачена Законом № 3721-XII (3721-12) , який визначає основні засади державної політики щодо ветеранів праці, інших громадян похилого віку і спрямований на формування в суспільстві гуманного, шанобливого ставлення до них і забезпечення їх активного довголіття.

Відповідно до частини 1 статті 21 Закону № 3721-XII особам передпенсійного віку, трудовий договір з якими було розірвано з ініціативи власника або уповноваженого ним органу, зокрема, у зв'язку із виявленою невідповідністю працівника займаній посаді за станом здоров'я, гарантується право на достроковий вихід на пенсію за півтора року до встановленого законодавством строку, якщо вони мають страховий стаж для чоловіків - 25 років, для жінок - 20 років, а для осіб, які мають право на пенсію на пільгових умовах, - стаж роботи, який дає право на цей вид пенсії.

Невідповідність працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок стану здоров'я, які перешкоджають продовженню даної роботи, передбачена пунктом 2 статті 40 КЗпП як окрема підстава розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу.

Звільнення за цим пунктом допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу. Відповідно до статті 44 КЗпП працівнику виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку.

Отже, підставою для звільнення за пунктом 2 статті 40 КЗпП не є вихід працівника на пенсію.

Таким чином, законами № 3721-XII (3721-12) і № 3723-XII (3723-12) врегульовані різні суспільні відносини: норми Закону № 3721-XII (3721-12) спрямовані на реалізацію державної політики щодо ветеранів праці та громадян похилого віку, а нормами Закону № 3723-XII (3723-12) врегульовано професійну діяльність державних службовців щодо практичного виконання завдань і функцій держави і цей Закон є спеціальним у згаданих правовідносинах.

Системний аналіз вищезгаданих норм права з урахуванням відмінності відносин, які ці норми регулюють, давали підстави вважати, що право на отримання грошової допомоги в розмірі 10 посадових окладів мають державні службовці, державна служба яких припинена у зв'язку з виходом на пенсію. У разі ж припинення службово-трудових відносин у зв'язку з невідповідністю працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок стану здоров'я державному службовцю виплачується вихідна допомога, передбачена статтею 44 КЗпП.

Водночас Конституційний Суд України у Рішенні від 26 листопада 2013 року № 11-рп/2013 (v011p710-13) роз'яснив, що в аспекті конституційного звернення положення частини 13 статті 37 Закону № 3723-XII з наступними змінами в системному зв'язку з положеннями пункту 2 частини 1 частини 2 статті 40 КЗпП, статті 21 Закону № 3721-XII з наступними змінами необхідно розуміти так, що у разі дострокового виходу на пенсію державного службовця з посади в органах державної влади відповідно до чинного законодавства державний службовець за наявності стажу державної служби не менше 10 років і страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", має право на отримання грошової допомоги в розмірі 10 місячних посадових окладів, яке не пов'язане з досягненням пенсійного віку, визначеного в частині першій статті 37 Закону № 3723-XII.

Конституційний Суд України відповідно до пункту 4 статті 13 Закону України від 16 жовтня 1996 року № 422/96-ВР "Про Конституційний Суд України" приймає рішення та дає висновки у справах щодо офіційного тлумачення Конституції та законів України.

Статтею 69 цього Закону визначено, що рішення і висновки Конституційного Суду України рівною мірою є обов'язковими до виконання.

Таким чином, рішення УПФУ в Нововоронцовському районі Херсонської області про відсутність підстав для виплати позивачу, передбаченої статтею 37 Закону № 3723-XII допомоги при звільненні через недосягнення ОСОБА_4 встановленого законодавством пенсійного віку, є неправомірним.

Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду України, викладену в постанові від 03 червня 2014 року (справа № 21-35а14) за позовом ОСОБА_6 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Житомирській області про визнання дій неправомірними та стягнення грошової допомоги, яка відповідно до статті 244-2 КАС України є обов'язковою для всіх судів України.

Враховуючи вищенаведене, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про неправомірність дій суб'єкта владних повноважень та правильно задовольнили позовні вимоги.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального законодавства, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення спору.

Відповідно до частини першої статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що судами першої та апеляційної інстанцій не допущено порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішення чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

Касаційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в Нововоронцовському районі Херсонської області залишити без задоволення, а постанову Нововоронцовського районного суду Херсонської області від 17 травня 2011 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.