Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Конюшка К.В.

суддів: Гончар Л.Я., Кравцова О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3 на постанову Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 07 лютого 2014 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 02 червня 2014 року

у справі № 817/4157/13-а

за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8

до Доброгостівської сільської ради Дрогобицького району Львівської області, Сільського голови села Доброгостів Дрогобицького району Львівської області Лунишина М.М

треті особи Управління Держземагенства у Дрогобицькому районі Львівської області, Дрогобицька районна державна адміністрація, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_21, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41

про визнання протиправними дії та скасування рішеня

У вересні 2013 року ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 звернулися до Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області з адміністративним позовом до Доброгостівської сільської ради Дрогобицького району Львівської області, Сільського голови села Доброгостів Дрогобицького району Львівської області Лунишина М.М, треті особи - Управління Держземагенства у Дрогобицькому районі Львівської області, Дрогобицька районна державна адміністрація, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_21, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39 Володимирович, ОСОБА_40, ОСОБА_41, про визнання протиправними дії Сільського голови села Доброгостів Дрогобицького району Львівської області Лунишина М.М та скасування рішення органу місцевого самоврядування.

Постановою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 07.02.2014, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 02.06.2014, у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись зі вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ОСОБА_2, ОСОБА_3 оскаржили їх у касаційному порядку.

У касаційній скарзі скаржники просили скасувати вказані судові акти з мотивів порушення названими судами норм матеріального та процесуального права, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

У своїх запереченнях на касаційну скаргу Доброгостівська сільська рада Дрогобицького району Львівської області просила залишити рішення судів попередніх інстанцій без змін, а скаргу - без задоволення

Справу розглянуто в порядку письмового провадження, установленому пунктом першим частини першої статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною другою статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи і правильність застосування судами норм процесуального та матеріального права, судова колегія дійшла висновку про те, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Як установлено судами попередніх інстанцій, ОСОБА_2 разом з членами сім'ї, яка складається з п'яти чоловік, проживає у будинку батьків та має статус багатодітної сім'ї, одна дитина є інвалідом дитинства. ОСОБА_3 разом з членами сім'ї проживає у будинку батьків, де проживає три сім'ї, на вихованні дитина інвалід - дитинства. ОСОБА_4 разом з членами своєї сім'ї проживає у будинку батьків, де проживає три сім'ї. Сім'я складається з п'яти чоловік та має статус багатодітної. ОСОБА_5, разом з членами своєї сім'ї проживає у будинку батьків, де загалом проживає три окремих сім'ї. ОСОБА_42, разом з членами своєї сім'ї проживає у будинку батьків, де проживає дві сім'ї, сім'я є багатодітна. ОСОБА_6, проживає разом з членами своєї сім'ї у будинку батьків. В даному житловому будинку проживає п'ять сімей. ОСОБА_7, разом з членами своєї сім'ї проживає у будинку батьків, де проживає дві сім'ї. Сім'я складається з семи чоловік, має статус багатодітної. ОСОБА_8, разом з членами своєї сім'ї проживає у будинку батьків, де проживає три сім'ї. Має на вихованні двох неповнолітніх дітей і являється учасником бойових дій з статусом ветерана війни.

У період з 2009 року по 2013 рік ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_42, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 зверталися з письмовими заявами до сільського голови Доброгостівської сільської ради Дрогобицького району Львівської області про виділення їм земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва. Проте розгляд заяв позивачів не проводився.

Як установлено судами попередніх інстанцій, комісією сільської ради з питань благоустрою охорони навколишнього середовища та врегулювання земельних відносин було розроблено новий квартал забудови. Однак число запроектованих земельних ділянок було обмежено, тому погоджено тільки ті заяви, до яких було додано відповідний перелік документів, копія паспорту та доданий план-схема розміщення земельної ділянки. Заяви громадян розглядалися відповідно до їх реєстрації, шляхом голосування із наданням переваги і пільговикам.

Черговою 23 сесією шостого демократичного скликання Доброгостівської ради Дрогобицького району Львівської області прийняті рішення від 20.05.2013 № № 396-429 про надання дозволу на виділення земельної ділянки для індивідуального житлового будівництва та надання дозволу на складання проекту відведення земельної ділянки громадянам: ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_21, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції виходив з того, що 33 рішення з № 396 по № 429 23 сесії шостого демократичного скликання Доброгостівської сільської Ради Доброгостівського району Львівської області від 20.05.2013 року про надання дозволів жителям с. Доброгостів на виділення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва у новому кварталі забудови № 20 та про надання дозволу на складання проекту відведення цих земельних ділянок є обґрунтованими та правомірними. Зазначив, що сільський голова Доброгостівської сільської Ради Доброгостівського району Львівської області діяв відповідно до вимог Закону України "Про місцеве самоврядування" (280/97-ВР) та Закону України "Про звернення громадян" (393/96-ВР) , а відтак в його діях відсутні ознаки протиправності.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з обґрунтованим висновком судів попередніх інстанцій з огляду на таке.

Частина третя статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Пунктом 12 розділу X "Перехідні положення" Земельного Кодексу України (2768-14) визначено, що до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Статтею 12 Земельного Кодексу України визначено повноваження сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст, до яких належать, зокрема, розпорядження землями територіальних громад, підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок відповідно до цього Кодексу, інформування населення щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок та інші.

Отже, з урахуванням того, що спірні земельні ділянки знаходяться в межах Доброгостівської сільської Ради Дрогобицького району Львівської області, то остання вправі самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції (254к/96-ВР) і Законів України.

Таким чином, повноваження сільської ради, визначені у статті 12 Земельного Кодексу України, поширюються на спірні правовідносини.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами закріплений статтею 118 Земельного кодексу України.

Так, положення частини шостої статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідно до чинного законодавства серед ряду гарантій, встановлених державою громадянам, як окремою пільгою, передбачено переважне право на отримання земельних ділянок. Так, відповідно до пункту 14 статті 12, пункту 18 статті 13 та пункту 15 статті 15 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" ветеранам війни, учасникам бойових дій, інвалідам війни та сім'ям загиблих військовослужбовців передбачено першочергове право на відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва.

У пункті 7 статті 7 Закону України "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні" зазначені пільги ветеранам праці, а саме переважне право на забезпечення жилою площею осіб, які потребують поліпшення житлових умов, та відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва, першочерговий ремонт жилих будинків і квартир цих осіб та забезпечення їх паливом. Законом України "Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні" (2998-12) передбачено сприяння держави молодим громадянам на отримання житла. Так, при відведенні земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва органи місцевого самоврядування зобов'язані затверджувати квоти ділянок, які надаються молодим сім'ям під будівництво житла.

Положення Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (875-12) зазначають, що інваліди та сім'ї, в яких є діти-інваліди, мають переважне право на поліпшення житлових умов (стаття 29 даного Закону).

Відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (2011-12) окремою гарантією є поліпшення житлових умов, передбачено право на одержання земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що матеріалами справи спростовуються посилання позивачів щодо неправомірних дій сільського голови Доброгостівської сільської ради Дрогобицького району Львівської області, зокрема, заявами третіх осіб та додатками до них, які належним чином зареєстровані та вчасно направлені на розгляд земельної комісії та сесії сільської ради, відповіді позивачам на їх заяви, які надсилалися поштою та висновками Державної інспекції сільського господарства у Львівській області, Дрогобицької міжрайонного прокуратури та голови РДА по спірному питанню, де було запропоновано привести у відповідність із законодавством прийняті спірні рішення, а саме правильно сформувати тексти рішень, що не впливало на їх зміст та суть.

Крім того, суд касаційної інстанції звертає увагу на те, що позивачами не надано належних та допустимих доказів того, що отримання земельних ділянок третіми особами будь-яким чином порушують їх права, адже рішень про відмову у наданні позивачам земельних ділянок сесією Доброгостівської сільської Ради Дрогобицького району Львівської області не приймалося, а тому вони не позбавлені права повторно звернутися із належно оформленими та сформульованими заявами щодо отримання у власність земельних ділянок відповідного цільового призначення для будівництва індивідуальних житлових будинків.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду погоджується з обґрунтованими висновками судів попередніх інстанцій відносно того, що 33 рішення з № 396 по № 429 23 сесії шостого демократичного скликання Доброгостівської сільської Ради Доброгостівського району Львівської області від 20.05.2013 року прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а в діях голови Доброгостівської сільської Ради Доброгостівського району Львівської області відсутні ознаки протиправності.

Зважаючи на викладене, доводи касаційної скарги спростовуються вище переліченими нормами права та установленими обставинами справи, у зв'язку з чим відсутні підстави для її задоволення та скасування рішень судів попередніх інстанцій.

Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , суд касаційної інстанції

Касаційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Постанову Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 07 лютого 2014 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 02 червня 2014 року в цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України у строк та у порядку, визначеними статтями 237- 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.