Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Конюшка К.В.

суддів: Гончар Л.Я., Кравцова О.В.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної фінансової інспекції в Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 05 вересня 2012 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 серпня 2013 року

у справі № 2а-0870/12183/11

за позовом Новомиколаївського районного центру зайнятості

до Державної фінансової інспекції в Запорізькій області

третя особа Запорізький обласний центр зайнятості

про скасування вимоги

У грудні 2011 року Новомиколаївський районний центр зайнятості звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Державної фінансової інспекції в Запорізькій області, третя особа - Запорізький обласний центр зайнятості, про скасування пункту 2 вимоги Контрольно-ревізійного відділу в Новомиколаївському районі від 14.12.2011 № 013-14/852.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 05.09.2012, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.08.2013, позов задоволено частково. Скасовано пункт 2 обов'язкових вимог Контрольно-ревізійного відділу в Новомиколаївському районі Запорізької області до директора Новомиколаївського районного центру зайнятості щодо усунення окремих видів порушень, які виявлено в ході ревізії, від 14.12.2011 № 013-14/852 в частині, що не стосується призначення премії заступнику директора - начальнику відділу надання соціальних послуг Новомиколаївського районного центру у серпні 2011 року. У решті позову відмовлено.

Не погоджуючись зі вказаними рішеннями судів попередніх інстанцій, ДФІ в Запорізькій області оскаржило їх у касаційному порядку.

У касаційній скарзі скаржник просив скасувати вказані судові акти з мотивів порушення судами норм матеріального та процесуального права, прийняти нове рішення - про відмову у задоволенні позову.

У своїх запереченнях на касаційну скаргу Новомиколаївський районний центр зайнятості та Запорізький обласний центр зайнятості просили залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

Справу розглянуто у попередньому судовому засіданні в установленому статтею 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України порядку.

Згідно з частиною другою статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи і правильність застосування судами норм процесуального та матеріального права, судова колегія дійшла висновку про те, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на таке.

Як установлено судами попередніх інстанцій, Контрольно-ревізійний відділ в Новомиколаївському районі провів ревізію фінансово-господарської діяльності в Новомиколаївському районному центрі зайнятості за період з 01.01.2009 по 01.10.2011, за результатами якої склав акт від 18.11.2011 № 380/0007.

З метою усунення виявлених ревізією порушень на адресу директора Новомиколаївського районного центру зайнятості направлено вимогу від 14.12.2011 № 013-14/852. Пунктом 2 цієї вимоги встановлено, що в порушення пункту 4 Наказу Міністерства праці та соціальної політики України від 24.03.2006 № 86 "Про умови оплати праці працівників державної служби зайнятості" (z0343-06) (далі - Наказ № 86), пункту 6 постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 № 268 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів" (268-2006-п) (далі - Постанова № 268) заступнику директора - начальнику відділу надання соціальних послуг центру зайнятості ОСОБА_2 в період з липня 2010 року по вересень 2011 року нарахована та виплачена премія на підставі наказів директора Центру зайнятості при відсутності відповідних наказів органів вищого рівня (Запорізького обласного центру зайнятості).

Зазначене порушення призвело до зайвого нарахування та виплати премії на загальну суму 7 753,69 грн. та до зайвого нарахування і виплати заробітної плати за період відпустки на загальну суму 596,98 грн., матеріальної допомоги на суму 652,47 грн., заробітної плати за період перебування у відрядженні на суму 374,50 грн. Крім того, зайво перераховано до державних цільових фондів нарахувань на заробітну плату на загальну суму 3 447,23 грн. Для виконання вимоги провести претензійно-позовну роботу щодо повернення зайво виплачених сум коштів з оплати праці. В іншому випадку стягнути з особи, винної у зайвих грошових виплатах, кошти у сумі 9 377,64 грн. у порядку та розмірах, встановлених статтями 133-136 КЗпП (322-08) ; провести перерахунок та відповідні взаємозвірки щодо сум внесків до Фонду та повернути зайво сплачені кошти в сумі 3 447,23 гривень (зарахувати в рахунок майбутніх платежів).

Також судами попередніх інстанцій установлено, що наказом Запорізького обласного центру зайнятості від 29.06.2010 № 3-о затверджено Положення про порядок преміювання працівників центрів зайнятості Запорізької області.

У період з липня 2010 року по вересень 2011 року щомісячно Запорізьким обласним центром зайнятості видавалися накази "Про виплату премій", в яких директору і начальнику відділу-головному бухгалтеру визначалися розміри премій у відсотках та покладався обов'язок на директора РЦЗ встановити своїми наказами, керуючись Положенням про порядок преміювання працівників центрів зайнятості Запорізької області, розмір премії керівникам, спеціалістам, службовцям та робітникам (за виключенням начальників відділів бухгалтерського обліку - головних бухгалтерів).

На підставі наказів Запорізького обласного центру зайнятості Новомиколаївським районним центром зайнятості у період з липня 2010 року по вересень 2011 року були видані накази "Про виплату премій", в яких серед інших було зазначено про виплату премій заступнику директора в розмірах, що не перевищує розмір премій інших працівників.

Крім того, судами попередніх інстанцій установлено, що заступник директора Новомиколаївського районного центру зайнятості прийняв наказ від 26.09.2011 № 106 "Про виплату премії за серпень 2011 року", де серед інших призначено виплату премії заступнику директора Новомиколаївського районного центру зайнятості, тобто заступник директора сам собі призначив премію, що суперечить "Положенню про порядок преміювання працівників центрів зайнятості Запорізької області", затвердженому наказом Запорізького обласного центру зайнятості від 29.06.2010 № 3-0 та наказу Запорізького обласного центру зайнятості від 26.09.2011 № 134-п.

Згідно з положеннями наказу Запорізького обласного центру зайнятості від 29.06.2010 № 3-0 затверджено "Положення про порядок преміювання працівників центрів зайнятості Запорізької області".

У вказаному "Положенні про порядок преміювання працівників центрів зайнятості Запорізької області" зазначено, зокрема, що розмір щомісячної премії встановлюється: а) наказами директорів міських, міськрайонного та районних центрів зайнятості, які знаходяться на самостійному балансі (далі - базових центрів зайнятості) - керівникам, спеціалістам, службовцям та робітникам (за виключенням директорів районних центрів зайнятості м. Запоріжжя та начальників відділів бухгалтерського обліку - головних бухгалтерів) за поданням начальників відділів.

Приймаючи рішення в частині задоволеного позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що преміювання заступника директора Новомиколаївського районного центру зайнятості (крім серпня 2011 року) здійснювалось у порядку та розмірі, установлених Наказом № 86 (z0343-06) , у межах затверджених видатків на оплату праці та відповідно до рішень про зазначені виплати органу вищого рівня - Запорізького обласного центру зайнятості.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з обґрунтованим висновком судів попередніх інстанцій з огляду на таке.

Відповідно до пункту 2 Наказу № 86 (z0343-06) керівникам органів державної служби зайнятості у межах затвердженого фонду оплати праці надано право здійснювати преміювання працівників відповідно до їх особистого вкладу в загальні результати роботи, а також до державних, професійних свят та ювілейних дат у 2006 році в межах коштів, передбачених на преміювання у кошторисі відповідного органу, та економії коштів на оплату праці, а починаючи з 1 січня 2007 року, - у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менше 10 відсотків посадових окладів та економії фонду оплати праці. Конкретні умови, порядок та розміри преміювання працівників визначаються у положенні про преміювання, що діє у відповідному центрі зайнятості.

Пунктом 4 цього Наказу № 86 (z0343-06) установлено, що преміювання керівників, їх заступників, керівників фінансових, бухгалтерських і контрольно-ревізійних підрозділів та інспекцій по контролю за додержанням законодавства про зайнятість, надання їм матеріальної допомоги і встановлення надбавок та доплат до посадових окладів здійснюється у порядку та розмірі, установлених цим наказом, у межах затверджених видатків на оплату праці. Рішення про зазначені виплати приймається органом вищого рівня.

Згідно з пунктом 6 Постанови № 268 (268-2006-п) преміювання керівників органів виконавчої влади та інших органів, їх заступників, встановлення їм надбавок, передбачених цією постановою, надання матеріальної допомоги здійснюється у порядку та розмірі, установлених цією постановою, у межах затверджених видатків на оплату праці. Рішення про зазначені виплати приймається органом вищого рівня.

Ураховуючи, що судами попередніх інстанцій установлено прийняття у кожному окремому випадку (крім серпня 2011 року) Запорізьким обласним центром зайнятості відповідних рішень, якими керівнику позивача надавалось право на преміювання заступника директора - начальника відділу надання соціальних послуг Новомиколаївського районного центру (тобто керівника), суд касаційної інстанції погоджується з висновком судів попередніх інстанцій щодо необґрунтованості оспорюваної вимоги в частині, що не стосується преміювання ОСОБА_2 у серпні 2011 року.

Таким чином, доводи касаційної скарги спростовуються викладеними вище нормами права та установленими обставинами справи, у зв'язку з чим відсутні підстави для її задоволення та скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень.

Згідно з частиною третьою статті 220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , суд касаційної інстанції

Касаційну скаргу Державної фінансової інспекції в Запорізькій області відхилити.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 05 вересня 2012 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 серпня 2013 року в цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України у строк та у порядку, визначеними статтями 237- 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з оригіналом помічник судді М.Р. Мергель