ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"07" серпня 2014 р. м. Київ К/800/35602/14
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Конюшка К.В.
суддів: Гончар Л.Я., Кравцова О.В.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СК Петроліум" на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 29 квітня 2014 року
у справі № 821/215/14
за позовом прокурора Комсомольського району м. Херсона
до Комишанської селищної ради Комсомольського району м. Херсону
треті особи Товариство з обмеженою відповідальністю "СК Петроліум", ОСОБА_2
про визнання протиправним та скасування припису
В С Т А Н О В И В :
У січні 2014 року прокурор Комсомольського району м. Херсона звернувся до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом Комишанської селищної ради Комсомольського району м. Херсона, треті особи - Товариство з обмеженою відповідальністю "СК Петроліум", ОСОБА_2, про визнання протиправним і скасування рішення від 06.12.2013 № 369 "Про надання згоди на розробку проекту землеустрою щодо передачі земельної ділянки в оренду".
Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 20.02.2014 у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 29.04.2014 рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове - про задоволення позову.
Не погоджуючись зі вказаним рішенням суду апеляційної інстанції, ТОВ "СК Петроліум" оскаржило його у касаційному порядку.
У касаційній скарзі скаржник просив скасувати рішення суду апеляційної інстанції з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права, залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга обґрунтована серед іншого тим, що суд апеляційної інстанції не взяв до уваги звернення ТОВ "СК Петроліум" до відповідача з метою отримання саме згоди (погодження) на розробку проекту відведення земельної ділянки, а не дозволу, для уникнення у майбутньому непорозумінь. Таким чином, оспорюваним рішенням відповідач надав не згоду, а погодження, на розробку проекту відведення земельної ділянки, що не є порушенням положень статті 122 Земельного кодексу України.
Справу розглянуто у попередньому судовому засіданні в установленому статтею 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України порядку.
Згідно з частиною другою статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи і правильність застосування судами норм процесуального та матеріального права, судова колегія дійшла висновку про те, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на таке.
Як установлено судом апеляційної інстанції, у 25.10.2013 до Комишанської селищної ради надійшла, зокрема, заява від ТОВ "СК Петроліум" про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо передачі земельної ділянки в оренду.
Також судами попередніх інстанцій установлено, що 26.11.2013 ОСОБА_2 звернувся до відповідача з заявою про надання згоди на розробку проекту землеустрою щодо передачі земельної ділянки в оренду.
Земельні ділянки, стосовно яких подані вказані заяви знаходяться за межами населеного пункту, проте на території Комишанської селищної ради.
06.12.2013 Комишанська селищна рада прийняла рішення № 369 "Про надання згоди на розробку проекту землеустрою щодо передачі земельної ділянки в оренду".
Пунктом 1 цього рішення ТОВ "СК Петроліум" надано згоду на розробку проекту землеустрою щодо передачі земельної ділянки площею 0,4469 га в оренду.
Згідно з пунктом 2 оспорюваного рішення ОСОБА_2 надано згоду на розробку проекту землеустрою щодо передачі земельної ділянки площею 0,8940 га в оренду.
Крім того, судом апеляційної інстанції установлено, що відповідно до пунктів 3 та 4 рішення № 369 Комишанська селищна рада встановила строк дії оспорюваного рішення до 01.12.2014 та поклала обов'язок здійснювати контроль за виконанням цього рішення на постійну комісію з питань благоустрою, транспорту, зв'язку екології, охорони природи, використання природних ресурсів, землекористування та комунального господарства.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що Комишанська селищна рада оспорюваним рішенням лише погодила, тобто не заперечувала щодо можливості розроблення проектів щодо відведення земельних ділянко в оренду, а не здійснювала розпорядження цими земельними ділянками всупереч положенням пункту "б" статті 12 Земельного кодексу України.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позов, суд апеляційної інстанції виходив з того, що оспорюване рішення відповідача є не формальною згодою на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду, а незаконним дозволом на розробку такого проекту, наданим з перевищенням повноважень селищної ради.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з обґрунтованим висновком суду апеляційної інстанції з огляду на таке.
Відповідно до пункту "б" статті 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.
У той же час, вказана стаття Земельного кодексу України (2768-14) не наділяє селищну раду повноваженнями щодо надання "згоди" (погодження) на передачу земельної ділянки в оренду.
Частиною другою статті 123 Земельного кодексу України визначено, що особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки
Згідно з частиною третьою цієї статті відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України.
Положеннями частини другої статті 60 КАС України передбачено, що прокурор, який звертається до адміністративного суду в інтересах держави, в позовній заяві (поданні) самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до адміністративного суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.
Як убачається зі змісту рішень судів попередніх інстанцій, та не заперечується касатором, розпорядження спірними земельними ділянками не належить до компетенції Комишанської селищної ради, оскільки вони знаходяться за межами населеного пункту.
Ураховуючи, що земельним законодавством України не передбачено таких повноважень селищної ради як погодження (надання згоди щодо можливості) отримання в законному порядку дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду, ТОВ "СК Петроліум" зверталось до відповідача із заявою про надання саме дозволу на розроблення проекту землеустрою, а зі змісту рішення відповідача від 06.12.2013 № 369 вбачається, що ним з перевищенням повноважень надано саме дозвіл на таке розроблення проекту землеустрою, суд касаційної інстанції вважає правильним висновок суду апеляційної інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову.
Таким чином, доводи касаційної скарги спростовуються викладеними вище нормами права та установленими обставинами справи, у зв'язку з чим відсутні підстави для її задоволення та скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення суд апеляційної інстанції.
Згідно з частиною третьою статті 220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Керуючись статтями 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , суд касаційної інстанції
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СК Петроліум" відхилити.
Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 29 квітня 2014 року в цій справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України у строк та у порядку, визначеними статтями 237- 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий
Судді
(підпис) К.В. Конюшко
(підпис) Л.Я. Гончар
(підпис) О.В. Кравцов
Згідно з оригіналом помічник судді М.Р. Мергель