Колегія Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого - судді: Олексієнка М.М.,

суддів: Весельської Т.Ф.,

Винокурова К.С.,

розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Дрогобицько-Бориславського об'єднаного районного військового комісаріату Львівської області (далі - ОРВК), військового комісара ОРВК Попова В.Є., третя особа: Львівський обласний військовий комісаріат про визнання незаконними дій щодо відмови у видачі військового квитка, за касаційною скаргою представника ОРВК на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 8 листопада 2013 року, -

У жовтні 2012 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом, відповідно до якого просив:

визнати незаконними дії військового комісара про відмову у видачі йому військового квитка і внесення в обліково-послужну карту відомостей про ухилення від призову;

скасувати рішення призовної комісії ОРВК від 03.04.2012 року в частині направлення матеріалів до правоохоронних органів на нього, як на особу, яка ухиляється від призову на дійсну військову службу;

зобов'язати ОРВК на підставі рішення Дрогобицької міжрайонної прокуратури від 06.09.2012 року привести у відповідність записи в обліково-послужній карті до військового квитка серії Д № 9143 шляхом усунення запису "ухилявся від призову" і видати йому військовий квиток згідно Указу Президента України від 25 травня 1994 року № 263/94 "Про Положення про військовий квиток рядового, сержантського і старшинського складу та Положення про військовий квиток офіцера запасу" (263/94) (далі - Положення).

Посилався на незаконність оскаржуваних дій та рішень суб'єктів владних повноважень, оскільки він не ухилявся від явки до ОРВК.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2012 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправними дії ОРВК щодо відмови у видачі ОСОБА_2 військового квитка. Зобов'язано видати військовий квиток у п'ятиденний строк з дня рішення суду законної сили. У решті в задоволенні позову відмовлено.

Львівський апеляційний адміністративний суд постановою від 8 листопада 2013 року зазначене рішення окружного суду скасував в частині відмови в задоволенні позовних вимог і ухвалив нову про задоволення позову. Визнав неправомірними: рішення призовної комісії ОРВК від 03.04.2012 року в частині направлення матеріалів до правоохоронних органів відносно ОСОБА_2 як особи, яка ухиляється від призову; дії ОРВК про внесення запису в пункт 23 Додаткові дані обліково-послужної карти ОСОБА_2 "ухилявся від призову". Зобов'язав ОРВК усунути вказаний запис. В решті постанову окружного суду залишено без змін.

У касаційній скарзі представник ОРВК, з посиланням на порушення норм матеріального та процесуального права, допущені судом апеляційної інстанції, просить постанову апеляційного суду скасувати і залишити в силі рішення суду першої інстанції. Вказує на те, що запис "ухилявся від призову" має інформаційне значення та не порушує інтересів позивача.

З'ясувавши обставини справи в межах, передбачених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України (2747-15) ), колегія суддів приходить до висновку про задоволення касаційної скарги частково з урахуванням наступного.

Відмовляючи в задоволенні позову в частині неправомірності рішення призовної комісії ОРВК від 03.04.2012 року про направлення матеріалів відносно ОСОБА_2 до правоохоронних органів для вирішення питання про притягнення його до відповідальності за ухилення від призиву, та внесення до обліково-послужної картки запису з цього приводу, суд першої інстанції виходив з безпідставності позову. При прийнятті рішення, на переконання суду першої інстанції, комісія вважала, що позивач (призовник) ухиляється від призову, чим допускає порушення вимог Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу" (2232-12) , тому повідомила про це правоохоронні органи. Запис в обліково-послужній картці зроблено на підставі статті 18 вище вказаного закону.

Апеляційний суд прийшов до висновку, що оскаржуване рішення про направлення матеріалів стосовно позивача як особи, яка ухиляється від призову, до правоохоронних органі є необґрунтованим, так як комісія не могла зробити такий висновок без належного з'ясування обставин і причини не явки призовника до призовної комісії. Запис в пункті 23 обліково-послужної картки про ухилення ОСОБА_2 від призову суперечить статті 18 закону "Про військовий обов'язок та військову службу".

З висновком суду апеляційної інстанції в частині неправомірності рішення призовної комісії колегія суддів касаційної інстанції погодитися не може з наступних підстав.

Перелік повноважень призовної комісії наведено у частині третій статті 16 Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-XII "Про військовий обов'язок і військову службу" (далі - Закон № 2232-XII (2232-12) ). Відповідно до абзацу сьомого цієї норми на районні (міські) призовні комісії покладається направлення до відповідних правоохоронних органів матеріалів на призовників, які ухиляються від призову на строкову військову службу.

Саме на виконання зазначеного положення закону, рішенням комісії ОРВК від 03.04.2012 року направлені матеріали до правоохоронних органів відносно ОСОБА_2, як особи, яка ухиляється від призову, для вирішення питання про притягнення його до юридичної відповідальності. Приводом до прийняття такого рішення стала неявка позивача до призовної комісії упродовж 2009-2011 років. При цьому, як установлено судом першої інстанції, що відповідає фактичним обставинам справи, ОСОБА_2 після закінчення строку дії відстрочки від призову до ОРВК чи будь-яких інших призовних комісій не звертався, про закінчення навчання та працевлаштування не повідомляв. У 2009-2011 роках ОРВК неодноразово звертався до Дрогобицького МВ ГУМВС у Львівській області з листами про розшук позивача. Згідно рапортів працівників міліції він повідомлявся про необхідність явки до ОРВК.

За результатами перевірки, яка здійснювалася прокуратурою на підставі відомостей, викладених у рішенні комісії, винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого статтею 335 КК України. Проте, прийняття такого рішення не свідчить про протиправність оскаржуваного рішення.

З урахуванням зазначених обставин, суд першої інстанції, на відміну від апеляційного суду, прийшов до обґрунтованого висновку про безпідставність позову в цій частині.

В решті постанова апеляційного суду є законною і обґрунтованою.

Вичерпний перелік підстав звільнення від призову на строкову військову службу визначені у статті 18 Закону № 2232-ХІІ. Відповідно до положень цієї статті від призову на строкову військову службу в мирний час звільняються громадяни України:

які визнані за станом здоров'я непридатними до військової служби в мирний час;

які до дня відправлення на строкову військову службу досягли 25-річного віку;

які виконали обов'язки служби у військовому резерві протягом строків першого та другого контрактів;

батько або мати, рідний (повнорідний, неповнорідний) брат або сестра яких загинули, померли або стали інвалідами під час проходження військової служби або зборів військовозобов'язаних. Призовники, які мають право на звільнення від призову на цій підставі, можуть його не використовувати;

які до набуття громадянства України пройшли військову службу в інших державах;

які були засуджені за вчинення злочину до позбавлення волі, обмеження волі, арешту чи виправних робіт, у тому числі із звільненням від відбування покарання;

яким після закінчення вищих навчальних закладів присвоєно військові (спеціальні) звання офіцерського (начальницького) складу.

Запис зроблений в обліково-послужній картці позивача про те, що він ухилявся від призову, не відповідає вимогам вище згаданої норми закону.

На підставі наведеного, керуючись статтями 220, 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

Касаційну скаргу Дрогобицько-Бориславського об'єднаного районного військового комісаріату Львівської області задовольнити частково.

Скасувати постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 8 листопада 2013 року в частині визнання неправомірним і скасування рішення призовної комісії Дрогобицько-Бориславського об'єднаного районного військового комісаріату Львівської області від 03.04.2012 року щодо направлення матеріалів до правоохоронних органів відносно ОСОБА_2 як особи, яка ухиляється від призову на військову службу, та залишити в силі в цій частині Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2012 року.

В решті постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 8 листопада 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, оскарженню не підлягає, проте може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.