Колегія Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого - судді: Олексієнка М.М.,

суддів: Весельської Т.Ф.,

Винокурова К.С.,

здійснивши попередній розгляд справи за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в м. Світловодську та Світловодському районі Кіровоградської області (далі - УПФ) про перерахунок і виплату пенсії за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2013 року,

У вересні 2011 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом, відповідно до якого просив:

визнати незаконними дії УПФ щодо відмови в перерахунку йому пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за 2010 рік;

зобов'язати здійснити перерахунок і виплату пенсії, починаючи з 1 серпня 2011 року, із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2010 рік

допустити постанову до негайного виконання.

Посилався на те, що відповідачем неправомірно проведено перерахунок пенсії в частині визначенні і застосування показника середньої заробітної плати.

Постановою Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 18 жовтня 2011 року позовні вимоги задоволено. Визнано неправомірними дії УПФ щодо не нарахування та не виплати пенсії ОСОБА_2 із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за 2010 рік. Зобов'язано провести перерахунок і виплату позивачу пенсії відповідно до положень статей 40, 42 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-IV (1058-15) ) з часу подання заяви про її перерахунок із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка, відповідно до Закону № 1058-IV (1058-15) , враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії, тобто за 2010 календарний рік.

Рішенням Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2013 року зазначену постанову міськрайонного суду скасовано та ухвалено нову про відмову в задоволенні позову.

У касаційній скарзі ОСОБА_2, з посиланням на порушення норм матеріального та процесуального права, допущені судом апеляційної інстанції, просить постанову цього суду скасувати і залишити в силі рішення суду першої інстанції.

З'ясувавши обставини справи в межах, передбачених статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України (2747-15) ), колегія суддів приходить до висновку про відмову в задоволенні касаційної скарги з урахуванням наступного.

Як установлено судами, позивач з 2009 року отримує пенсію за віком та продовжує працювати. У 2011 році він звернувся із заявою про перерахунок пенсії, виходячи зі стажу роботи та розміру заробітної плати.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції прийшов до висновку, що УПФ при проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_2 діяло не у спосіб і порядку, передбаченому чинним законодавством, зокрема статтями 40, 42 Закону № 1058-IV.

Апеляційний суд з таким висновком не погодився і зазначив, що дії відповідача відповідали вимогам статей 40, 42 Закону № 1058-ІV, оскільки при перерахунку пенсії показник середньої заробітної плати залишається незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії.

Висновок апеляційного суду відповідає вимогам закону.

Перерахунок пенсій працюючим пенсіонерам у зв'язку із збільшенням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України та страхового стажу регулюється пунктом 4 статті 42 Закону № 1058-IV. Вказана норма закону передбачає, що у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через 2 роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсій. Перерахунок пенсій здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу зазначені в частині першій статті 40 цього Закону.

Аналізуючи діючу норму абзацу 3 частини четвертої статті 42 Закону № 1058-IV, перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу зазначені в частині першій статті 40 цього Закону.

Частина перша статті 40 передбачає, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. Відповідно до частини другої цієї статті одним з показників, який враховується в формулі визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії є середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення не за перерахунком, а за призначенням пенсії. При цьому колегія суддів зазначає, що термін "обчислення пенсії" у правовому розумінні тотожний терміну "призначення пенсії", а не перерахунку.

Виходячи з наведеного, при перерахунку пенсії не підлягає врахуванню показник середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для призначення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії, у зв'язку з визнанням даних змін до Закону неконституційними, оскільки приписами Закону № 1058-IV (1058-15) в редакції чинній з 22 травня 2008 року, застосування такого показника при перерахунку пенсії не передбачене.

Правове розуміння понять "середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України" та "показник середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка, відповідно до цього закону враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії" є різними правовими категоріями.

Згідно змісту вищенаведених норм законів правила частини першої статті 40 Закону № 1058-IV при перерахунку пенсії застосовуються з метою визначення періоду страхового стажу, за який може бути обчислена заробітна плата (дохід), а частина 2 цієї ж статті передбачає формулу для обчислення, а не перерахунку пенсії з застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України.

Таким чином, середня заробітна плата працівників, зайнятих в галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії, використовується як складова для призначення пенсії відповідно до частини другої статті 40 Закону № 1058-IV і є величиною постійною незмінною при перерахунку пенсії, на відміну від інших показників, які використовуються при визначенні заробітної плати (доходу) застрахованої особи для обчислення пенсії. Тобто, під час перерахунку пенсії величина середньої заробітної плати (доходи) враховується та, яка використовувалася під час призначення пенсії.

Саме до такої правової позиції зводиться висновок Верховного Суду України, викладений у постанові від 13.05.2014 року (справа № 21-100а14), рішення якого відповідно до частини першої статті 244-2 КАС України є обов'язковим для всіх судів України.

Враховуючи наведене, правові підстави для перерахунку пенсії позивача із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки за 2010 рік відсутні.

На підставі наведеного, керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

Касаційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, оскарженню не підлягає, проте може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.