Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Степашка О.І.

Суддів Островича С.Е.

Рибченка А.О.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06.09.2011

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2011

у справі № 2а-8085/11/2070

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Харківський завод Гідропривід"

до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова

про скасування податкових повідомлень-рішень

Відкрите акціонерне товариство "Харківський завод Гідропривід" (далі по тексту - позивач, ВАТ "Харківський завод Гідропривід") звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова (далі по тексту - відповідач, ДПІ у Ленінському районі м. Харкова) про скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 06.09.2011, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2011, позов задоволено у повному обсязі.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином.

В зв'язку з цим касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що з 30.12.2010 по 10.02.2011 відповідачем була проведена планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2008 по 30.09.2010, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2008 по 30.09.2010, за результатами якої складено акт № 188/23-304/00223214 від 17.02.2011.

В акті перевірки зазначено порушення позивачем вимог: п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.4.4 п. 5.4 ст. 5 Закону України від 28.12.1994 №334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (з урахуванням змін та доповнень), у зв'язку з чим було занижено податок на прибуток на загальну суму 394725,00 грн.; пп. 7.4.1, пп. 7.4.4, пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 №168/97-ВР (з урахуванням змін та доповнень), у зв'язку з чим було занижено податок на додану вартість на загальну суму 541625,00 грн.

На підставі висновків акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 04.03.2011:

- № 0000342330, відповідно до якого збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток у розмірі 493406,25 грн., у т.ч. основний платіж - 394725,00 грн., штрафна санкція - 98.-681,25 грн.;

- № 0000352330, відповідно до якого збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість у розмірі 677031,25 грн., у т.ч. основний платіж - 541625,00 грн., штрафна санкція - 135406,25 грн.

На думку відповідача позивачем було завищено валові витрати на загальну суму 1578895,00 грн., у зв'язку з неможливістю податковим органом встановити належність витрат на консультаційні, маркетингові, юридичні послуги та послуги по персоналу до власної господарської діяльності підприємства.

Задовольняючи позовні вимоги суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

З матеріалів справи вбачається, що ПАТ "Харківський завод Гідропривід" у перевіряємому періоді отримало від ПФ "Орнатус" на підставі договору від 01.01.2007 № 115/10/08 консультаційні послуги, по яким сума витрат у розмірі 640000,00 грн. була включена до складу валових витрат у 3 кварталі 2008 року.

На підставі договору № 116/10/08 від 01.01.2007, укладеного між ПАТ "Харківський завод Гідропривід" та ТОВ фірма "Пранк", позивачем отримало маркетингові послуги, по яким сума витрат у розмірі 200000,00 грн. була включена до складу валових витрат у 3 кварталі 2008 року.

Згідно договору № 39/06 від 08.12.2006, укладеному між ПАТ "Харківський завод Гідропривід" та ТОВ фірма "Тагіт", позивач отримав юридичні послуги, по яким сума витрат у розмірі 400000,00 грн. була включена до складу валових витрат у 3 кварталі 2008 року.

Послуги по персоналу від ІП "Еолія", позивач отримав на підставі договору від 01.07.2009 №13/07/09, по яким сума витрат у розмірі 338895,00 грн. включена до складу валових витрат у 4 кварталі 2009 року, 1 кварталі 2010 року, 2 кварталі 2010 року, 3 кварталі 2010 року.

Пунктом 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначено, що валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються): платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

В п. 5.2 ст. 5 цього ж Закону наведений перелік витрат, які включаються до складу валових витрат платника податків, зокрема це суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем (робіт, послуг).

Витрати на оплату наданих підприємству послуг, підприємство відносило до складу валових витрат, керуючись нормою пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", який дозволяє платникам податків включати у валові витрати суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) впродовж звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з врахуванням обмежень, встановлених п. п. 5.3 - 5.8 цієї статті.

Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку (пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств").

З наявних у справі документів вбачається, що консультаційні, маркетингові, юридичні послуги та послуги по персоналу надавалися підприємству на підставі договорів, а саме: № 115/10/08 від 01.01.2007 про надання консультаційних послуг, № 116/10/08 від 01.07.2008 про надання послуг по рекламі та маркетинговому дослідженню ринку товарів, № 13/70/09 від 01.07.2009 про надання послуг, № 39/06 від 08.12.2006 про надання юридичних послуг, які підтверджують зв'язок понесених витрат із господарською діяльністю платника податку.

Суди оглянувши копії первинних документів, що були складені з посиланням на перелічені правочини, зазначили, що документи не мають дефектів форми, змісту або походження чи інших недоліків, які згідно з пп. 7.2.1 і пп. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 (z0168-95) , зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704 (z0168-95) ; далі по тексту - Положення) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Крім того, листами від 07.02.2011 вих. № 10, від 10.02.2011 вих. № 13, від 15.02.2011 вих. № 19 підприємством були надані відповіді на запит відповідача (від 02.02.2011 № 59910/23-310) щодо зв'язку наданих послуг з господарською діяльністю ПАТ "Харківський завод Гідропривід".

Таким чином, ПАТ "Харківський завод Гідропривід" належним чином підтвердило зв'язок з власною господарською діяльністю понесених витрат за укладеними договорами про надання відповідних послуг, а тому твердження відповідача щодо завищення позивачем валових витрат на загальну суму 1578895,00 грн. є необґрунтованим.

Позиція відповідача, викладена в акті перевірки, щодо заниження ПАТ "Харківський завод Гідропривід" податку на прибуток за період з 01.04.2008 по 30.09.2010 у сумі 394725,00 грн. є помилковою та спростовується зібраними по справі доказами.

Стосовно твердження відповідача щодо завищення ПАТ "Харківський завод Гідропривід" податкового кредиту на загальну суму 541625,19 грн. у зв'язку з порушенням вимог пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (діючий у перевіряючому періоді), суди зазначили наступне.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", платник податку має безумовне право відносити до складу податкового кредиту по ПДВ суми будь-яких витрат, направлених на ведення господарської діяльності звітного періоду за наявності належним чином оформленої контрагентом податкової накладної.

Відповідно до абз.1 пп. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 даного Закону, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому ст. 9 цього Закону. Інших умов для формування податкового кредиту за наслідками товарів в Законі не передбачено.

В ході перевірки відповідачем було встановлено, що у період з 01.04.2008 по 30.09.2010 позивачем були придбані деталі та запчастини, продукти харчування, товари народного вжитку, папір для офісної техніки, послуги консультаційні, маркетингові, юридичні та послуги по персоналу.

Фактів того, що наведені на стор. 24 акту перевірки підприємства не є належним чином зареєстрованими платниками податку на додану вартість, відповідачем не вказано. Виписані ними податкові накладні оформлені у відповідності до вимог пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону та Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 N 165 (z0233-97) , підписані особами, які їх оформляли та скріплені печаткою.

Суми податку на додану вартість по таким податковим накладним були включені позивачем до складу податкового кредиту відповідного періоду, належним чином відображені у реєстрі отриманих податкових накладних та відповідають даним податкової декларації з ПДВ за відповідні періоди.

Таким чином, ПАТ "Харківський завод Гідропривід" належним чином підтвердило правомірність віднесення до податкового кредиту суми ПДВ у розмірі 225846,25 грн.

Щодо порушення позивачем вимог пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" судами зазначено таке.

Що у разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. При цьому, подання заяви зі скаргою є правом платника податку, а не обов'язком, що зазначено ДПА України в листі від 08.09.2009 за № 4038/Г/16- 1514-01.

Судами встановлено, що факт отримання податкових накладних фіксувався на підприємстві у "журналі отриманих податкових накладних", тому позивачем належним чином було підтверджено правомірність віднесення до податкового кредиту відповідних сум ПДВ наданими до перевірки належно оформленими податковими накладними.

Твердження відповідача стосовно завищення позивачем податкового кредиту на суму 315778,94 грн., у зв'язку з придбанням послуг, що не пов'язані (на думку податкового органу) з господарською діяльністю ПАТ "Харківський завод Гідропривід", то суди вірно визнали їх необґрунтованими, оскільки позивач належним чином було підтверджено зв'язок з господарською діяльністю наданих підприємству послуг, а також правомірність віднесення відповідних сум до складу податкового кредиту. При наведених обставинах, помилковою є і позиція відповідача стосовно завищення позивачем податкового кредиту на загальну суму 541625,19 грн. та висновки в акті перевірки щодо заниження суми податку на додану вартість у розмірі 541625,00 грн.

За таких обставин та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, суди дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для задоволення позову.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та надано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 222, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06.09.2011 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2011 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України (2747-15) .