Угода між Державним митним комітетом України та Державною митницею Туркменистану про співробітництво в боротьбі з контрабандою та порушенням митних правил

Дата підписання: 25 лютого 1993 р.

Набуття чинності: 25 лютого 1993 р.

Державний митний комітет України та Державна митниця Туркменистану, які далі іменуватимуться Договірні Сторони,

з метою реалізації статті 2 Угоди між Урядом України та Урядом Туркменистану про проведення узгодженої митної політики, підписаної 10 жовтня 1992 року (795_034) ,

домовилися про таке:

Договірні Сторони будуть вживати всіх необхідних заходів, спрямованих на прискорення митного контролю у вантажному та пасажирському сполученні та поштовому обміні, а також на попередження незаконного ввезення, вивезення та транзиту транспортних засобів, вантажів, багажу, поштових відправлень, валюти, інших платіжних засобів і валютних цінностей, для уникнення можливих збитків економічним та іншим інтересам держав-учасниць цієї Угоди.

Договірні Сторони за умови дотримання законів та правил, які діють в їхніх державах, будуть взаємодіяти з метою попередження, розслідування та припинення контрабанди та порушень митних правил.

Договірні Сторони будуть здійснювати обмін:

а) інформацією про чинне митне законодавство;

б) інформацією про методи боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил, а також даними, які можуть сприяти розкриттю, припиненню чи попередженню контрабанди та порушень митних правил;

в) досвідом використання технічних засобів контролю, спеціально тренованих собак;

г) публікаціями, науковими, професійними та учбовими роботами з питань боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил;

д) інформацією про види та маршрути контрабанди;

е) інформацією про нові види і місця виготовлення наркотиків та психотропних речовин, маршрути їх незаконного переміщення, результати їх ідентифікації та лабораторного аналізу.

Договірні Сторони за власною ініціативою чи на запит можуть надавати одна одній оперативні дані:

а) щодо осіб, про яких відомо, що вони займаються контрабандою чи нелегальною торгівлею наркотиками або які підозрюються в цьому;

б) щодо транспортних засобів, вантажів та поштових відправлень, які використовуються для переміщення контрабанди;

в) щодо фактів виявлення предметів контрабанди.

Інформація, що надається Договірними Сторонами, як в усному, так і письмовому вигляді, буде вважатися конфіденційною та використовуватися тільки з метою виконання цієї Угоди.

Договірні Сторони не надають іншим відомствам та засобам масової інформації відомості, отримані згідно з даною Угодою, без згоди другої Договірної Сторони.

Якщо звернення із запитом про надання сприяння згідно зі статтями 3 та 4 може завдати збитків суверенітету, безпеці, здійснюваній політиці чи іншим життєво важливим інтересам запитувальної Сторони, то звернення може бути відхилене із зазначенням підстав та мотивів.

Договірні Сторони будуть застосовувати метод контрольованої поставки наркотиків чи інші методи, спрямовані на підвищення ефективності боротьби з контрабандою.

Договірні Сторони за умови дотримання законів і правил, що діють в їхніх державах, будуть співпрацювати в рамках дійсної Угоди з метою затримання культурних цінностей, що незаконно провозиться.

Культурні цінності у випадках, передбачених законодавством держав Договірних Сторін, можуть вивозитися з цих держав за дозволами на вивіз, що видаються уповноваженими на те органами держави вивозу.

Договірні Сторони інформують одна одну про факти затримання незаконно вивезених з їх держав культурних цінностей.

Ця Угода не регулює питань про повернення культурних цінностей, незаконно вивезених з держав Договірних Сторін, оскільки вказані питання виходять за межі компетенції Договірних Сторін.

Якщо одна з Договірних Сторін заінтересована в участі посадової особи митних органів іншої Договірної Сторони як свідка чи експерта за фактом контрабанди чи порушення митних правил, вона має право звернутися до іншої Договірної Сторони з відповідним запитом. Задоволення такого запиту регламентується статтею 6 цієї Угоди.

Посадові особи Договірних Сторін у період перебування на території іншої держави-учасниці цієї Угоди повинні мати документальне підтвердження своїх офіційних повноважень, не одягати форму та не мати зброї.

Усі спірні питання, пов'язані з тлумаченням і виконанням цієї Угоди, вирішуються шляхом консультацій та узгоджень між Договірними Сторонами.

Ця Угода набуває сили з дня її підписання і діє до 31 грудня 1993 року, після чого вона автоматично продовжується на річний строк, якщо за 6 місяців до виконання строку жодна з Договірних Сторін не заявить письмово про своє бажання припинити її дію.

Укладено в м. Ашгабаті 25 лютого 1993 року у трьох примірниках українською, туркменською та російською мовами, причому всі три тексти мають однакову силу.