Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді Пилипчук Н.Г.

суддів Ланченко Л.В.

Цвіркуна Ю.І.

розглянувши у порядку письмового провадження

касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро- Вікторія"

на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 29.09.2010

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16.12.2010

у справі № 2а-5938/10/2670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро-Вікторія"

до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м.Києва

про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 29.09.2010, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.12.2010, у задоволенні позову відмовлено.

ТОВ "Дніпро-Вікторія" подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати вказані судові рішення та задовольнити позов повністю.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено такі обставини.

За оспорюваним рішенням податкового органу від 14.11.2008 № 0009472305 до позивача застосовано штрафні санкції на підставі п. 2 ст. 7 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" за зафіксоване актом перевірки від 23.10.2008 № 003276 порушення вимог п. 1 ст. 3 цього Закону, що полягало у здійсненні розрахункових операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу із застосуванням гральних автоматів, які не переведені у фіскальний режим роботи.

За позицією податкового органу у позивача був обов'язок при здійсненні розрахунковий операцій у сфері грального бізнесу використовувати комп'ютерно-касову систему "Фіскал", яка передбачена для фіскалізації гральних автоматів та включена до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій.

Правові засади застосування реєстратора розрахункових операцій (далі РРО) у сфері торгівлі, громадського харчування, послуг встановлені Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (265/95-ВР) (далі Закон), дія якого поширюється на усіх суб'єктів господарювання та їхні господарські одиниці, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

РРО застосовуються суб'єктами підприємницької діяльності, які здійснюють операції з розрахунків у готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Суб'єкти підприємницької діяльності зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій.

Розрахункова операція - це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця (абзац четвертий статті 2 Закону № 265/95-ВР).

Аналіз наведених положень Закону дає підстави вважати, що метою застосування РРО є контроль за обігом готівкових та безготівкових коштів при реалізації товарів (послуг) у сфері торгівлі громадського харчування та послуг.

У пункті 6 додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 07.02.2001 № 121 "Про терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій" (121-2001-п) наведено перелік автоматів для реалізації товарів (послуг), використання яких можливе у випадку обладнання їх РРО. Зокрема, такими автоматами є автомати з продажу квитків на приміському залізничному транспорті, гральні, з обліку жетонів в автоматизованих контрольних пунктах проходу пасажирів у метрополітені, з продажу дозованих і штучних товарів, іншого призначення.

Правовий аналіз цієї норми права дає підстави вважати, що наведений невичерпний перелік автоматів вказує на автомати, які здійснюють розрахункові операції, тобто операції з приймання готівкових коштів або їхніх замінників (жетонів) за реалізований товар або надану послугу.

Такі автомати для реалізації товарів (послуг) при здійсненні розрахункової операції можуть приймати готівкові кошти або їхні замінники.

Якщо в розрахунковій операції використовується замінник готівкових коштів, то у будь-якому випадку повинна мати місце операція заміни готівкових коштів на їхні замінники (жетони, талони тощо).

Операція із заміни готівкових коштів на їхні замінники може бути розрахунковою, якщо при цьому надається платна послуга.

Закон не містить визначення терміна "послуга", воно наведено в іншому Законі України "Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності" від 01.12.2005 № 3164-IV (3164-15) . Відповідно до цього Закону послуга - це результат економічної діяльності, яка не створює товар, але продається та купується під час торговельних операцій.

Таким чином, автомати, які здійснюють розрахункові операції, приймаючи від покупця жетони як замінники готівкових коштів за надання послуги або товару, мають бути обладнані РРО.

Будь-яка розрахункова операція за допомогою РРО реєструється один раз за надання послуги чи товару.

Надання послуги заміни готівкових коштів на їхні замінники відрізняється від послуги, яка в подальшому отримується з використанням такого замінника (жетону).

У зв'язку з цим відповідь на питання, яка фактично послуга надана, міститься в розрахунковому документі, виданому РРО.

Розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрованим у встановленому порядку РРО або заповнений вручну (абзац п'ятнадцятий статті 2 Закону).

Цей документ вказує на сутність наданої послуги. Зокрема, стосовно послуг, які надаються з використанням автоматів, це може бути право на проїзд у приміському залізничному транспорті, право на гру, право на проїзд у метрополітені або на отримання замінника готівкових коштів (жетонів), які можуть бути використані в автоматизованих контрольних пунктах проходу пасажирів у метрополітені.

У випадку коли при видачі жетонів у розрахунковому документі вказується на набуте право на послугу чи товар, а не на обмінну операцію готівкових коштів на їхні замінники, жетон не набуває статусу замінника грошей і подальше використання жетону для початку гри на гральному автоматі не може вважатися розрахунковою операцією, оскільки у цьому випадку не відбувається приймання автоматом для гри готівкових коштів або їхніх замінників.

Таким чином, гральні автомати, які не здійснюють приймання готівкових коштів або їхніх замінників, не здійснюють розрахункові операції.

З огляду на наведене, гральні автомати, які не здійснюють розрахункові операції, тобто які не приймають готівкові кошти або їхні замінники, не мають бути обладнані РРО. Своєю чергою, гральні автомати, які безпосередньо приймають готівкові кошти чи їх замінники, тобто здійснюють розрахункові операції, мають бути обладнані РРО.

Така позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 18.12.2012 у справі № 21-341а12 за позовом ПП "Гейм-Сервіс" до Карлівської МДПІ Полтавської області про застосування штрафних санкцій.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 2442 Кодексу адміністративного судочинства України рішення Верховного Суду України є обов'язковими для всіх судів України, які, своєю чергою, зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішеннями Верховного Суду України.

Враховуючи наведене, у даній справі підлягають встановленню технічні характеристики гральних автоматів, за допомогою яких надавалися гральні послуги, порядок їх приведення в дію, порядок здійснення розрахунків, а також яка саме операція (обмінна чи надання послуги) здійснювалась при прийманні грошей касиром-оператором на підприємстві.

Оскільки дані обставини в оскаржуваних судових рішеннях не досліджені та не встановлені, а суд касаційної інстанції згідно зі ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, судові рішення підлягають скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 222, 221, 223, 227, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро- Вікторія" задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 29.09.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16.12.2010 скасувати, а справу направити на новий розгляд до Окружного адміністративного суду м.Києва.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.