Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючої: суддів: Блажівської Н.Є., Сіроша М.В., Усенко Є.А. розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємства "Віварт" на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2010 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2011 року

у справі № 2а-13612/09/2170

за позовом Приватного підприємства "Віварт",

до Головного державного податкового ревізора-інспектора радника

податкової служби ІІІ рангу Державної податкової адміністрації у

Херсонській області - Кузочкіна Валерія Олександровича,

Головного державного податкового ревізора-інспектора радника

податкової служби ІІІ рангу Державної податкової адміністрації у

Херсонській області - Абрамець Оксани Вікторівни,

треті особи Державна податкова інспекція у Білозерському районі Херсонської

області,

Державна податкова адміністрація у Херсонській області

про визнання дій протиправними, визнання рішень незаконними-

за позовом Державної податкової інспекції у Білозерському районі Херсонської

області

до Приватного підприємства "Віварт"

про стягнення заборгованості,-

У жовтні 2009 року Приватне підприємство "Віварт" (надалі також - ПП "Віварт") звернулося до суду з позовом до головного державного податкового ревізора-інспектора радника податкової служби ІІІ рангу Державної податкової адміністрації у Херсонській області Кузочкіна В. О., головного державного податкового ревізора-інспектора податкової служби ІІІ рангу ДПА у Херсонській області Абрамець О. В., треті особи - ДПА у Херсонській області, Державна податкова інспекція у Білозерському районі Херсонської області про визнання дій по проведенню перевірки 16 вересня 2009 року та складанню акту перевірки №1217/21/22/23/32877681 від 16 вересня 2009 року протиправними та про визнання рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 29 вересня 2009 року за №0000561901 у сумі 1 700 грн., №0000541901 у сумі 510 грн., №0000551901 у сумі 4 165 грн., №0000531901 у сумі 31,50 грн. незаконними.

1 грудня 2009 року ДПІ у Білозерському районі Херсонської області звернулась до суду з адміністративним позовом до ПП "Віварт" про стягнення боргу у розмірі 6 406,05 грн.

Ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2010 року зазначені справи були об'єднані в одне провадження за № 2-а-13612/09/2170.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2010 року позовні вимоги ДПІ у Білозерському районі Херсонської області задоволено в повному обсязі. Стягнуто з ПП "Віварт" на користь ДПІ у Білозерському районі Херсонської області штрафні санкції в розмірі: 1 700 (одна тисяча сімсот) грн. 00 коп. (р/р 31113106700016, МФО 852010, ОКПО 24103748, код платежу 21081100); 4706 (чотири тисячі сімсот шість) грн. 50 коп. (р/р 31113106700016, МФО 852010, ОКПО 24103748, код платежу 21080900). У задоволенні позовних вимог ПП "Віварт" відмовлено в повному обсязі.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2011 року апеляційну скаргу приватного підприємства "Віварт" залишено без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2010 року - без змін.

ПП "Віварт" в касаційній скарзі, вказуючи на допущені судами першої та апеляційної інстанцій порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення даного спору, просить скасувати постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2010 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2011 року і прийняти нове рішення, яким його позовні вимоги задовольнити, а в задоволенні позовних вимог ДПІ відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів звертає увагу на наступне.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що 6 вересня 2009 року головними державними податковими інспекторами-ревізорами Кузочкіним В.О. та Абрамець О.В. була проведена перевірка дотримання суб'єктом господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання готівки, наявності торгових патентів і ліцензій ПП "Віварт".

За результатами перевірки складений акт від 16 вересня 2009 року №1271/21/22/23/32877681, яким зафіксовано порушення ПП "Віварт" вимог підпунктів 1, 6, 10, 12 статті 3, статей 17, 22 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", статей 11, 15, абзацу 13 частини 2 статті 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", а саме підприємством проведено розрахункову операцію на суму 6,30 грн. без застосування РРО; не забезпечено зберігання КОРО та контрольних стрічок протягом встановленого законодавством термін, а саме на момент перевірки були відсутні; порушено порядок ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації, здійснено продаж товарів які не відображені в такому обліку; реалізовано тютюнові вироби особам, які не досягли 18 років; зберігались з подальшою реалізацією алкогольних напоїв без марок акцизного збору, а саме: вино червоне "Кабарне".

Перевірка була проведена у присутності продавця магазину, яка відмовилась надати особисті дані та будь-які зауваження до акту перевірки.

На підставі акту перевірки прийняті рішення про застосування штрафних санкцій від 29 вересня 2009 року № 0000561901 на суму 1 700 грн., № 0000551901 на суму 4 165 грн., № 0000541901 на суму 510 грн., № 0000531901 на суму 31,50 грн.

Згідно з вимогами пункту 1 частини 1 статті 8 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 4 грудня 1990 року № 509-ХІІ Державна податкова адміністрація України організовує роботу державних податкових організацій та державних податкових інспекцій, пов'язану із здійсненням контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку. Крім того, за змістом пункту 2 частини статті 11 Закону здійснення такого контролю віднесено до прав органів державної податкової служби.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначені Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" № 265/95-ВР (265/95-ВР) від6 липня 1995 року.

Відповідно до частини 1 статті 15 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

Частинами 1 та 4 статті 16 вказаного Закону встановлено, що контролюючі органи мають право відповідно до законодавства здійснювати планові або позапланові перевірки осіб, які підпадають під дію цього Закону; планові або позапланові перевірки осіб, що використовують реєстратори розрахункових операцій, розрахункові книжки або книги обліку розрахункових операцій, здійснюються у порядку, передбаченому законодавством України.

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про те, що у податкових органів є право на проведення перевірок, які можуть носити плановий або позаплановий характер, щодо контролю за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності вимог законодавства, щодо патентування підприємницької діяльності, порядку проведення розрахунків за товари (послуги), здійснення розрахункових операцій у сфері готівкового або безготівкового обігу, реалізації напоїв та тютюнових виробів.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Разом з тим, в ході розгляду справи, як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, жодного обґрунтованого доводу на спростування факту порушень вимог підпунктів 1, 6, 10, 12 статті 3, статей 17, 22 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", статей 11, 15, абзацу 13 частини 2 статті 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" ПП "Віварт" не наведено.

За таких обставин, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про задоволення позовних вимог ДПІ у Білозерському районі Херсонської області про стягнення з ПП "Віварт" штрафних санкцій в розмірі 6 406,05 грн.

Доводи касаційної скарги висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Таким чином, ухвалені по справі рішення є законними і обґрунтованими, а зазначена в касаційні скарзі позиція в не знаходить свого підтвердження за матеріалами справи та не ґрунтується на положеннях чинного законодавства.

За правилами статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

За таких обставин, колегія суддів, перевіривши у межах касаційної скарги правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, приходить до висновку, що касаційну скаргу необхідно відхилити, а оскаржувані рішення слід залишити без змін.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

Касаційну скаргу Приватного підприємства "Віварт" відхилити, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2010 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, що беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 - 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.