Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючої: суддів: Блажівської Н.Є., Сіроша М.В., Усенко Є.А. розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 3 квітня 2013 року

у справі № 2-а-3219/12/2170

за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4

до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення-рішення,-

Фізична особа - підприємець ОСОБА_4 (далі - Позивач або ФОП ОСОБА_4) звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби (далі - Відповідач або ДПІ у м. Херсоні Херсонської області ДПС) про скасування податкового повідомлення-рішення № 0001862205 від 4 липня 2012 року.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2012 року у справі № 2-а-3219/12/2170 позовні вимоги Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 задоволено повністю. Скасовано податкове повідомлення-рішення від 04 липня 2012 року № 0001862205 про застосування штрафних санкцій у сумі 6800,00 грн.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 3 квітня 2013 року скасовано постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2012 року та прийнято нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову ФОП ОСОБА_4 до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення відмовлено.

ФОП ОСОБА_4 в касаційній скарзі, вказуючи на допущені судом апеляційної інстанції порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення даного спору, просить скасувати постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 3 квітня 2013 року та залишити в силі постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2012 року.

Відповідач в своїх запереченнях просить залишити без задоволення касаційну скаргу ФОП ОСОБА_4, а постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 3 квітня 2013 року залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія судців звертає увагу на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, які не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Фактичною підставою для нарахування штрафних (фінансових) санкцій згідно з податковим повідомленням-рішенням з приводу правомірності якого виник спір, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 21 червня 2012 року № 155/21/03/22/НОМЕР_2 про порушення ФОП ОСОБА_4 вимог ст. 15-3 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (481/95-ВР) .

Задовольняючи позов ФОП ОСОБА_4, суд першої інстанції дійшов висновку, що висновки податкового органу, викладені у акті перевірки від 21 червня 2012 року, не є доказом вчинення позивачем правопорушення ст. 15-3 Закону України № 481/95-ВР (481/95-ВР) щодо продажу неповнолітній особі пива, оскільки дане порушення не було встановлено під час проведення такої перевірки, як про це зазначено у п. 86.1 ст. 86 Податкового кодексу України.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ФОП ОСОБА_4, суд апеляційної інстанції виходив із того, що у контролюючого органу не було необхідності проводити фактичну перевірку відповідно до пп. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України, оскільки матеріалів, отриманих від прокурора, було достатньо для прийняття рішення про застосування штрафних санкцій, на підставі вищенаведених пунктів 5, 6 Податку.

Перевіряючи дотримання судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права під час ухвалення судових рішень, колегія суддів Вищого адміністративного суду України звертає увагу на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 21 червня 2012 року головним державним податковим ревізором-інспектором, інспектором податкової служби І рангу Казимирчак І.В. та головним державним податковим ревізором-інспектором, радником податкової служби III рангу Аркаєвим К.О. було проведено фактичну перевірку магазину "ІНФОРМАЦІЯ_2", розташованого за адресою: АДРЕСА_1, що належить ФОП ОСОБА_4

За результатами перевірки був складений акт від 21 червня 2012 року № 155/21/03/22/НОМЕР_2, в якому зазначено, зокрема:

- до ДПІ у м. Херсоні Херсонської області ДПС надійшов лист Прокуратури міста Херсона від 01 червня 2012 року № 108/2838 з додатками: матеріали адміністративної справи у відношенні ОСОБА_7 - продавця магазину "ІНФОРМАЦІЯ_2" - ФОП ОСОБА_4, що значиться за адресою: АДРЕСА_1. В матеріалах адміністративної справи вказано, що продавець ОСОБА_7 30 вересня 2011 року (близько 16:00) продала пляшку алкогольного пива "Чернігівське світле" 0,5 л за ціною 4,45 грн. особі, яка не досягла 18 років ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про народження та пояснення додаються);

- факт реалізації пива алкогольного особі, яка не досягла 18 років, зафіксовано протоколом про адміністративне правопорушення ХН № 538591 від 30 вересня 2011 року;

- продавця магазину "ІНФОРМАЦІЯ_2" - ОСОБА_7 притягнуто до адміністративної відповідальності постановою адмінкомісії при Управлінні у справах захисту прав споживачів у Херсонській області № 41 від 14 жовтня 2011 року у вигляді штрафу 510,00 грн.

На підставі акту перевірки від 21 червня 2012 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 04 липня 2012 року за № 0001862205 про застосування до ФОП ОСОБА_4 фінансових санкцій за порушення ст. 15-3 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" в розмірі 6800,00 грн.

30 вересня 2011 року оперуповноваженим ВКМСД Суворовського РВ ХМУ УМВС України в Херсонській області, лейтенантом міліції був складено протокол ХН № 538591 від 30 вересня 2011 року про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення, яким встановлено, що 30 вересня 2011 року біля 16:00 год. продавець ОСОБА_7, магазину "ІНФОРМАЦІЯ_2", розташованого по АДРЕСА_1 та який належить ФОП ОСОБА_4, продала неповнолітньому ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1 алкогольний напій, а саме пляшку пива "Чернігівське світле" 0.5 л. Даний факт підтверджується складеними до даного протоколу: поясненнями ОСОБА_7, поясненнями ОСОБА_8, копією свідоцтва про народження ОСОБА_8

14 жовтня 2011 року Управлінням у справах захисту прав споживачів у Херсонській області Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики прийнято постанову по справі про адміністративне правопорушення № 41, згідно якої на ОСОБА_7 накладено штраф у розмірі 510,00 грн. за порушення ч. 2 ст. 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення згідно протоколу Суворовського РВ ХМУ УМВС України в Херсонській області № 538591 від 30 вересня 2011 року про адміністративне правопорушення. На виконання вказаної постанови ОСОБА_7 сплачено штраф у розмірі 510,00 грн., про що свідчить платіжне доручення від 08 листопада 2011 року.

06 червня 2012 року ДПІ у м. Херсоні було отримано від Прокуратури міста Херсона лист-подання від 01 червня 2012 року № 108/2838вих-12 щодо направлення після доопрацювання матеріали перевірок суб'єктів господарювання для розгляду та застосування штрафних санкцій.

На виконання вказаного подання відповідачем було проведено фактичну перевірку ФОП ОСОБА_4, за наслідками її проведення було складено акт перевірки від 21 червня 2012 року, в основу висновків про встановлене порушення було покладено матеріали перевірки правоохоронних органів.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що висновки податкового органу, викладені у акті фактичної перевірки від 21 червня 2012 року, не можуть бути прийняті судом, як доказ вчинення позивачем правопорушення ст. 15-3 Закону України № 481/95-ВР щодо продажу неповнолітній особі пива, оскільки дане порушення не було встановлено під час проведення такої перевірки, як про це зазначено у п. 86.1 ст. 86 Податкового кодексу України.

Також, суд виходив з того, що в даному випадку подання прокурора м. Херсона (на підставі якого була проведена перевірка) направлено неналежному контролюючому органу, оскільки органом, який видає ліцензію на продаж алкогольних напоїв є Департамент контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПС, який уповноважений розглядати подібні матеріали та застосовувати штрафні санкції шляхом прийняття податкових повідомлень-рішень відповідно до п. 116.1 ст. 116 Податкового кодексу України.

Суд апеляційної інстанції правомірно не погодився з вказаними висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до пунктів 5, 6 "Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 02 червня 2003 року № 790 (790-2003-п) , підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є: акт перевірки додержання суб'єктом підприємницької діяльності встановлених законодавством вимог, обов'язкових для виконання під час здійснення оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, складений органом, що видав ліцензію, у якому зазначається зміст порушення і конкретні порушені норми законодавства; результати проведення органом, який видав ліцензію, іншими органами виконавчої влади в межах їх компетенції перевірок суб'єкта підприємницької діяльності, пов'язаної з виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб'єктами підприємницької діяльності вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів (п.5).

Рішення про застосування фінансових санкцій, передбачених пунктом 2 цього Порядку, приймаються керівником, а у разі його відсутності - заступником керівника органу, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами (Департамент контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПС, його регіональні управління та їх територіальні підрозділи, Мінекономрозвитку), чи керівником (його заступником) органів МВС, МОЗ, ДПС, Держстату, Держспоживінспекції відповідно до їх компетенції, визначеної законодавством (п.6).

Таким чином, Порядком передбачено, що на підставі матеріалів правоохоронних та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб'єктами підприємницької діяльності вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів керівник органу ДПС може прийняти рішення про застосування штрафних санкцій.

З матеріалів справи вбачається, що Прокуратурою м. Херсона проведено перевірку дотримання законодавства щодо захисту прав дітей при здійсненні регулювання діяльності суб'єктів господарювання, які займаються реалізацією алкогольних напоїв, пива та тютюнових виробів, за результатами якої було встановлено, що в належному позивачу магазині допущено порушення ст. 15-3 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".

Внаслідок того, що порушення було пов'язано з продажем пива (тобто, товару, який не підлягає ліцензуванню), прокуратура направила матеріали перевірки для прийняття рішення про застосування штрафних санкцій не до органу, який видає ліцензію (Департамент контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів), а до органу ДПС.

Слід звернути увагу, що в даному випадку у ДПІ у м. Херсоні не було необхідності проводити фактичну перевірку відповідно до пп. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України, оскільки матеріалів, отриманих від прокуратури, було достатньо для прийняття рішення про застосування до позивача штрафних санкцій, на підставі вищенаведених п.п. 5, 6 Порядку. Так, ДПІ у м. Херсоні, отримало не інформацію, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства (що передбачено пп. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України), а матеріали про вже виявлені та доведені порушення законодавства.

Разом з тим, формальна перевірка, проведена ДПІ у м. Херсоні, не може бути підставою для скасування оскарженого рішення.

Таким чином, висновки суду першої інстанції про те, що для обґрунтованості оскарженого рішення порушення, виявлені прокуратурою, мали бути підтверджені й податковою перевіркою є помилковими. Колегія суддів також вважає помилковими висновки суду про направлення прокуратурою подання до неналежного органу.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судом апеляційної інстанції належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішення суду не встановлено.

Керуючись статтями 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

Касаційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 відхилити, а постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 3 квітня 2013 року залишити без змін

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, що беруть участь справі та може бути переглянута з підстав встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.