Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.

суддів: Блажівської Н.Є., Сіроша М.В.,

при секретарі: Луцак А.В.,

розглянувши у судовому засіданні

касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліграфімпорт"

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 05.07.2011

у справі № 2-а-16392/10/2670 Окружного адміністративного суду м. Києва

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліграфімпорт"

до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.02.2011 позов задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення рішення ДПІ у Дніпровському районі м. Києва від 21.10.2010 № 0000692302/0.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 05.07.2011 постанову суду першої інстанції скасовано та відмовлено у задоволенні позову.

ТОВ "Поліграфімпорт" у касаційній скарзі просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

Відповідач не скористався своїм правом надати заперечення на касаційну скаргу.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Фактичною підставою для донарахування позивачу податкових зобов`язань з податку на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій згідно з податковим повідомленням-рішенням, з приводу правомірності якого виник спір, став висновок контролюючого органу, викладений в акті перевірки від 08.10.2010 № 4386/23-222-31987931, про порушення позивачем норм підпунктів 7.2.3, 7.2.4, 7.2.6 пункту 7.2, підпунктів 7.4.1 та 7.4.4 пункту 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" ( Закон № 168/97-ВР (168/97-ВР) ), а саме: завищено податковий кредит у податковому обліку за серпень 2009 року на суму 124636,00 грн. за податковими накладними, виписаними ТОВ "Рапіда-Плюс", свідоцтво платника ПДВ якого анульовано актом від 20.07.2009 № 161.

За наслідками висновків проведеної перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 21.10.2010 № 0000692302/0 про донарахування податкових зобов`язань з податку на додану вартість у сумі 186954.00 грн., у тому числі: 124636,00 грн. - основний платіж та 62318,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

У судовому процесі встановлено, що між ТОВ "Поліграфімпорт" (замовник) та ТОВ "Рапіда-Плюс" (постачальник) укладено договір поставки від 03.05.2007, згідно якого постачальник зобов'язався систематично поставляти та передавати у власність замовника товар, на підставі замовлень про поставку, а замовник зобов'язався приймати та оплачувати його вартість на умовах, визначених договором. За наслідками виконання цього договору ТОВ "Рапіда-Плюс" у серпні 2009 року виписало позивачу видаткові та податкові накладні на загальну суму 623180,22 грн. (у т.ч. ПДВ - 124636,04 грн.), суму ПДВ за якими позивач відніс до складу податкового кредиту у податковій декларації за серпень 2009 року та сплатив вказану вартість товару постачальнику. Реальний характер вказаних господарських операцій ДПІ не оспорюється.

Актом ДПІ у Деснянському районі м. Києва від 20.07.2009 № 161 було анулювано реєстрацію платника податку на додану вартість ТзОВ "Рапіда-Плюс", що і стало підставою для виключення з податкового кредиту в податковому обліку ТОВ "Поліграфімпорт" 124636,04 грн.

Відповідно до підпункту 7.2.3 пункту 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону (підпункт 7.2.4 пункту 7.2 цієї статті).

Пунктом 7.2.6 цього пункту визначено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 ст. 7 цього Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту) (підпункт 7.4.5 пункту 7.4 цієї статті).

Застосовуючи вказані правові норми, апеляційний суд зробив правильний висновок про те, що юридична особа, реєстрацію якої у якості платника ПДВ анульовано, не має права виписувати податкові накладні, а такі податкові накладні, виписані після такого анулювання втрачають значення документу, який підтверджує правомірність формування податкового кредиту. Разом з тим, такі висновки суду апеляційної інстанції були зроблені без врахування встановлених у справі обставин.

Так, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.11.2009 по справі № 2а-11994/09/2670, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 28.10.2010, задоволено позовні вимоги ТОВ "Рапіда-Плюс" до ДПІ у Деснянському районі м. Києва та зобов'язано останнього відновити дію свідоцтва платника податку на додану вартість та внести до Реєстру запис про відміну анулювання реєстрації, що відбулась за ініціативою органу державної податкової служби з підстав неправомірного анулювання ДПІ у Деснянському районі м. Києва свідоцтва платника ПДВ .

Відповідно до частини 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Враховуючи встановлені у судовому процесі обставини неправомірності анулювання свідоцтва ПДВ ТОВ "Рапіда-Плюс" відповідно до акту ДПІ у Деснянському районі м. Києва від 20.07.2009 № 161 та зобов`язання судом відновити його дію, суд першої інстанції, на відміну від апеляційного суду, зробив правильний висновок про те, що податкові накладні, виписані ТОВ "Рапіда-Плюс" у серпні 2009 року є доказом правомірності формування позивачем сум податкового кредиту за цей податковий період.

Відповідно до статті 226 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліграфімпорт" задовольнити, скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 05.07.2011, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.02.2011 - залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236- 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.