2а-8924/10/17/0170 Про визнання недійсним акту про анулювання платника пдв, скасування рішення та спонукання до виконання певних дій - 18.12.2013 Прийняття

Товариство з обмеженою відповідальністю "Стройсоюзторг" (далі по тексту - позивач, ТОВ "Стройсоюзторг") звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим (далі по тексту - відповідач-1, ДПІ у м. Сімферополі) та Державної податкової адміністрації України (далі по тексту - відповідач-2, ДПА України) про визнання протиправним та скасування рішення ДПІ в м. Сімферополі про анулювання свідоцтва від 23.04.2010 №100280971 про реєстрацію платника податку на додану вартість, оформлене актом від 26.05.2010 № 464/15-2; зобов'язання ДПА України внести відомості до Реєстру про скасування рішення про анулювання Свідоцтва від 23.04.2010 №100280971 про реєстрацію платника податку на додану вартість, оформлене актом від 26.05.2010 №464/15-2; зобов'язання ДПА України внести відомості до Реєстру про скасування рішення про анулювання Свідоцтва №100280971 від 23.04.2010 про реєстрацію платника податку на додану вартість, оформлене актом від 26.05.2010 №464/15-2; зобов'язання ДПІ в м. Сімферополі видати ТОВ "Стройсоюзторг" Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість; зобов'язання ДПІ в м. Сімферополь прийняти декларації з податку на додану вартість за березень та квітень 2010 року, декларацію з податку на прибуток за І квартал 2010 року та провести їх в обліковій картці.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 24.09.2010, яка залишена без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2010, позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення ДПІ в м. Сімферополі про анулювання Свідоцтва №10028971 від 23.04.2010 про реєстрацію платника податку на додану вартість, оформлене актом від 26.05.2010 №464/15-2. Зобов'язано ДПІ в м. Сімферополі поновити ТОВ "Стройсоюзторг" Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість. Визнано протиправним дії ДПІ в м. Сімферополі з неприйняття декларації ТОВ "Стройсоюзторг" з податку на додану вартість за березень, квітень 2010 року, декларацій з податку на прибуток за І квартал 2010 року та зобов'язати ДПІ в м. Сімферополі відобразити їх в обліковій картці. Стягнуто з державного бюджету України на користь ТОВ "Стройсоюзторг" 3,40 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

В касаційній скарзі відповідач-1 просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 20.04.2010 позивачем подано до ДПІ в М.Сімферополі податкову декларацію з податку на додану вартість за березень 2010 року, заповнену відповідно до вимог Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України №166 від 30.05.1997 "Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання" (z0250-97) (далі по тексту - Порядок №166), яка отримана того ж дня, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідач-1 направив позивачу повідомлення (вих. №17353/10/28-4 від 21.04.2010) про те, що надана ним декларація з податку на додану вартість за березень 2010 року не визнана податковою декларацією, у зв'язку з тим, що ним порушені вимоги п. 3.3, п. 4.3 Порядку №166 (z0250-97) , а саме: у декларації не зазначені обов'язкові реквізити, передбачені рядком 06 заголовної частини декларації. Платнику податку рекомендовано заповнити декларацію у відповідності до вимог Порядку із зазначенням всіх обов'язкових реквізитів та надати її до ДПІ в м. Сімферополі у встановлені законодавством строки.

23.04.2010 комісією ДПІ в М.Сімферополі складено акт за №464/15-2, в якому прийнято рішення про анулювання реєстрації ТОВ "Стройсоюзторг" як платника податку на додану вартість. Підставою для анулювання реєстрації ТОВ "Стройсоюзторг" як платника податку на додану вартість зазначено пп. "г" п. 9.8 ст. 9 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (далі по тексту - Закон № 168/97-ВР (168/97-ВР) ), у зв'язку з встановленням факту відсутності позивача за місцем знаходженням.

Також, 27.04.2010 позивачем було направлено відповідачу-1 декларацію з податку на прибуток за І квартал 2010 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення від 27.04.2010. Однак, повідомленням від 30.04.2010 №18944/10/28-4, відповідачем-1 не визнано податкову декларацію з податку на додану вартість підприємства за І квартал 2010 року податковою декларацією, у зв'язку з тим, що в порушення п. 1.6 Порядку складення декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженого Наказом ДПА України від 29.03.2003 №143 (z0271-03) , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.04.2003 №271/7592 (z0271-03) , а саме: в декларації не зазначені обов'язкові реквізити, передбачені рядком 06 заголовної частини декларації - назва державної податкової інспекції, в яку подається декларація.

Крім того, позивачем 20.05.2010 та 04.06.2010 направлено відповідачу декларацію з податку на додану вартість за квітень 2010 року та за березень, квітень 2010 року відповідно, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення та описом вкладенням.

Однак, 08.06.2010 повідомленням №24293/10/28-4 відповідач-1 не визнав декларацію з податку на додану вартість за квітень 2010 року податковою декларацією, у зв'язку з тим, що ним порушені вимоги п. 3.3, п. 4.3 Порядку №166 (z0250-97) , а саме у декларації не зазначені обов'язкові реквізити, передбачені рядком 06 заголовної частини декларації. Платнику податку рекомендовано заповнити декларацію у відповідності до вимог Порядку із зазначенням всіх обов'язкових реквізитів та надати її до ДПІ в м. Сімферополі АР Крим у встановлені законодавством строки.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суди попередніх інстанцій виходили з наступних обставин, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Статтею 9 Закону №168 закріплений порядок реєстрації осіб як платників податку на додану вартість, де у п. 9.8 визначені випадки анулювання реєстрації.

Згідно з пп. "ґ" п. 9.8 ст. 9 Закону №168 реєстрація діє до дати її анулювання, яка відбувається у випадках, якщо особа, зареєстрована як платник податку, не надає податковому органу декларації з цього податку протягом дванадцяти послідовних податкових місяців або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність оподатковуваних поставок протягом такого періоду, а також у випадках, визначених законодавством стосовно порядку реєстрації суб'єктів господарювання.

Відповідно до положень Конституції України (254к/96-ВР) органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, та суб'єкти, які здійснюють владні управлінські функції на основі законодавства чи на виконання делегованих їм державою повноважень, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Законом України від 15.05.2003 №755-IV (755-15) "Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб - підприємців" (далі по тексту - Закон №755-IV (755-15) ) закріплений порядок державної реєстрації юридичних осіб, відповідно до якого юридична особа повинна повідомити про зміну її місцезнаходження.

Згідно ч. 2 ст. 17 Закону №755-IV в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості щодо юридичної особи, зокрема, відомості щодо місцезнаходження юридичної особи.

Згідно п. 12 ст. 19 Закону №755-IV у разі надходження державному реєстратору від органу державної податкової служби повідомлення встановленого зразка про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням державний реєстратор зобов'язаний надіслати рекомендованим листом протягом п'яти робочих днів з дати надходження зазначеного повідомлення юридичній особі повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору реєстраційної картки.

Відповідно до п. 13 ст. 19 Закону №755-IV державний реєстратор залишає реєстраційну картку про підтвердження відомостей про юридичну особу без розгляду, про що повідомляє заявника у випадках, передбачених частиною шостою цієї статті, та у порядку, встановленому частиною сьомою цієї статті.

Згідно п. 14 ст. 19 Закону №755-IV у разі неподання юридичною особою протягом місяця з дати надходження їй відповідного повідомлення реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність підтвердження зазначених відомостей датою, яка встановлена для чергового подання реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу. Якщо державному реєстратору повернуто рекомендованого листа, державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.

Відповідно до вимог ст. 93 Цивільного кодексу України, місцезнаходженням юридичної особи є адреса її органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи або закону виступають від її імені.

З матеріалів справи вбачається, що місцезнаходженням позивача є адреса: 95011, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Самокіша, б. 4, кв. 61, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А 00 №438534 (та довідка з ЄДРПОУ серії АА №010765).

Однак, до матеріалів справи не надані докази того, що позивач будь-яким чином доводив до відома податковий орган щодо ведення господарської діяльності за адресою: АР Крим, м. Сімферополь, вул. Самокіша, 4, кв. 61.

Судами встановлено, що позивач не змінював адресу свого фактичного місцезнаходження: 95011, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Самокіша, б. 4, кв. 61.

Також слід зазначити, що не визнаючи податкові декларації позивача з податку на додану вартість за березень, квітень 2010 рік та з податку на прибуток за І квартал 2010 року податковою звітністю, відповідачем-1 повідомлення направлялись на адресу позивача: 95011, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Самокіша, б. 4, кв. 61, які були отримані позивачем, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень, які є в матеріалах справи.

Даний факт також свідчить про знаходження позивача саме за адресою: 95011, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Самокіша, б. 4, кв. 61.

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку щодо відсутності підстав для анулювання реєстрації ТОВ "Стройсоюзторг" як платника податку на додану вартість, оскільки складанні даного акту відповідач-1 діяв при неповному з'ясуванні обставин щодо місцезнаходження позивача за юридичною адресою.

Щодо вимог позивача про зобов'язання відповідача-1 прийняти декларації з податку на додану вартість за березень, квітень 2010 рік та з податку на прибуток за І квартал 2010 року, слід зазначити наступне.

Відповідно до абз. 1 пп. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону України від 21.12.2000 №2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі по тексту - Закон №2181-III (2181-14) ) прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом.

За змістом абз. 5 пп. 4.1.2 п. 4.1 цієї ж статті Закону (2181-14) податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків.

Пунктом 4.5 Методичних рекомендацій "Щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників в органах Державної податкової служби України", затверджених наказом Державної податкової адміністрації України від 31.12.2008 № 827 (v0827225-08) (далі по тексту - Методичні рекомендації №827) передбачено, якщо податкова звітність, надана органу Державної податкової служби платником податків, заповнена всупереч правилам, визначеним у затвердженому порядку її заповнення, то вона може бути не визнана органом Державної податкової служби як податкова звітність. Підставою про невизнання податкової звітності є: відсутність підпису відповідних посадових осіб (факсиміле не дозволяється); відсутність скріплення печаткою підписів платника податків; відсутність обов'язкових реквізитів податкового документа; відсутність обов'язкових додатків до податкової звітності, передбачених порядком заповнення відповідної звітності; неможливість прочитати текст або цифри внаслідок пошкодження (наприклад, документи, залиті чорнилом або іншою рідиною, потерті); наявність порваних аркушів, підчищень, помарок, виправлень, дописок і закреслювань; подання ксерокопії звітних документів; порушення загальних вимог оформлення документів податкової звітності.

Проте, за результатом розгляду справи відповідних недоліків у спірних деклараціях судом встановлено не було.

Зі змісту п. 4.4 зазначених Методичних рекомендацій № 827 (v0827225-08) місцезнаходження платника податків є одним з обов'язковими реквізитами податкової декларації.

Відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців" (755-15) місцезнаходження юридичної особи - адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені, тобто місцезнаходження юридичної особи зазначається в свідоцтві про державну реєстрацію.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію ТОВ "Стройсоюзторг" його місцезнаходженням є: адреса: 95011, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Самокіша, б. 4, кв. 61, така сама адреса була вказана і в деклараціях з податку на додану вартість за березень, квітень 2010 рік та з податку на прибуток за І квартал 2010 року, які були надані позивачем до ДПІ у м. Сімферополі АР Крим.

Отже, зазначена адреса позивачем у декларації була незаконно розцінена податковим органом як недолік заповнення податкової звітності, що може слугувати підставою для її неприйняття згідно з викладеними законодавчими положеннями.

Крім того, судами попередніх інстанцій вірно зазначено, що відповідач, повідомляючи позивача про невизнання поданої позивачем податкової декларації з податку на прибуток за І квартал 2010 року податковою декларацією, неправомірно керувався п. 1.6 Наказу Державної податкової адміністрації України від 29.03.2003 №143 "Про затвердження форми декларації з податку на прибуток підприємства та Порядку її складання" (z0271-03) , оскільки зазначений Наказ не передбачає підстав для відмови в прийнятті податкової декларації або її невизнання, а міститься тільки вимоги до її заповнення.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та надано їм правильну юридичну оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б призвести до зміни чи скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій не встановлено.