Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді-доповідача Голубєвої Г.К.

Суддів Карася О.В.

Рибченка А.О.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Херсоні на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 13.05.2011 року та постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 17.12.2010 року по справі № 2а-2039/10/2170 за позовом Публічного акціонерного товариства "Херсонський комбінат хлібопродуктів" до Державної податкової інспекції у місті Херсоні та Головного управління Державного казначейства України в Херсонській області, за участю Прокуратури Херсонської області, про визнання протиправною бездіяльності, стягнення суми бюджетної заборгованості, -

У квітні 2010 року позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні та Головного управління Державного казначейства України в Херсонській області про визнання протиправною бездіяльності ДПІ у м. Херсоні щодо направлення до органу держказначейства висновку про відшкодування на розрахунковий рахунок суми податку на додану вартість 852337 грн. 30 коп. за 2007 рік та стягнення з Державного бюджету України бюджетної заборгованості з ПДВ в сумі 852337 грн. 30 коп.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 17.12.2010 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 13.05.2011 року у даній справі закрито провадження в частині вимог про визнання протиправною бездіяльності ДПІ у м. Херсоні щодо направлення до органу держказначейства висновку про бюджетне відшкодування. Решту позовних вимог задоволено.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального права та без належного врахування всіх обставин справи.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим органом здійснено ряд перевірок позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника за відповідний період, в результаті яких порушень щодо визначення суми бюджетного відшкодування ПДВ з боку позивача не виявлено, разом з цим зазначено, що суму бюджетного відшкодування з ПДВ не можливо підтвердити після без дослідження ланцюгів постачання.

Задовольняючи позов, суди виходили з наступних мотивів, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до пп. 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (далі - Закон № 168/97-ВР (168/97-ВР) ) платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Сума бюджетного відшкодування, як правильно зазначено судами, залежить від правильності визначення суми податкових зобов'язань та податкового кредиту, правильність визначення яких підтверджено матеріалами справи.

Відповідно до п.п.7.7.5 п. 7.7 статті 7 Закону № 168/97-ВР протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку заявлених у ній даних за наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Відповідно до пп. 7.7.6 п. 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що в матеріалах справи наявні всі необхідні первинні документи, які складені у відповідності до вимог підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168/97-ВР, що підтверджують право позивача на податковий кредит у відповідний період.

Крім того, нормами Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР)

право платника податку на відшкодування ПДВ не поставлене в залежність від проведення або не проведення всіх зустрічних перевірок по всьому ланцюгу до кінцевого виробника.

За таких обставин та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 71 КАС України, суди дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для задоволення позову.

Відповідно до п. 3 ст. 220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , суд -

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Херсоні відхилити.

Ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 13.05.2011 року та постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 17.12.2010 року по справі №2а-2039/10/2170 залишити без змін.

Справу повернути до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили та може бути переглянута Верховним Судом України в порядку передбаченому ст. ст. 235 - 239, ч. 5 ст. 254 КАС України.