ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"27" березня 2014 р. м. Київ К/9991/24926/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:
Чалого С. Я.
Гончар Л.Я.
Конюшка К.В.
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою Державної інспекції з контролю за цінами АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 26 березня 2010 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2011 року у справі за позовом Республіканського комітету АР Крим з охорони навколишнього природного середовища до Державної інспекції з контролю за цінами АР Крим про визнання незаконним та скасування рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення державної дисципліни цін, -
в с т а н о в и л а :
Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 26 березня 2010 року залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2011 року позов Республіканського комітету АР Крим з охорони навколишнього природного середовища задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Державної інспекції з контролю за цінами АР Крим №94 від 14 вересня 2009 року про застосування до позивача адміністративно-господарських санкцій за порушення державної дисципліни цін.
Не погоджуючись з зазначеними судовими рішеннями, відповідач звернувся з касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами та підтверджується наявними у справі матеріалами, з 17.08.2009 року по 08.09.2009 року відповідно до п.4.1.6 плану роботи Державної інспекції з контролю за цінами в АР Крим на ІІІ квартал 2009 року та на виконання наказу № 276 від 04 серпня 2009 року посадовими особами Державної інспекції з контролю за цінами в АР Крим, на підставі посвідчення від 14.08.2009 року № 0332, виданого Державною інспекцією з контролю за цінами в АР Крим, була проведена планова перевірка Республіканського комітету АР Крим з охорони навколишнього природного середовища, на предмет дотримання державної дисципліни цін при стягненні плати за екологічні послуги за період з серпень 2008 року - липень 2009 року.
За результатами перевірки був складений Акт № 0332 від 08.09.09 року, в якому було встановлено порушення Республіканським комітетом АР Крим з охорони навколишнього природного середовища вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 26.10.2001 року № 1430 "Про затвердження переліку платних послуг екологічного характеру, які можуть надаватись територіальними органами Міністерства природних ресурсів та Мінекономіки та з питань Європейської Інтеграції України від 15.03.2002 року № 110/73 " (1430-2001-п) Про затвердження розмірів плати за надання послуг територіальними органами Міністерства екології та природних ресурсів України". Внаслідок зазначених порушень Республіканський комітет Автономної Республіки Крим з охорони навколишнього природного середовища необґрунтовано нарахував та отримав виручку, за період з серпня 2008 року по липень 2009 року на загальну суму 122284,14 гривень.
На підставі вказаного акту перевірки Державною інспекцією з контролю за цінами в АР Крим було прийнято рішення № 94 від 14 вересня 2009 року про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення державної дисципліни цін: вилучення в дохід Державного бюджету 122284,00 гривень необґрунтовано отриманої виручки та вилучення в дохід Державного бюджету штраф в сумі 244568,00 гривень.
Так, відповідно до ст. 13 Закону України від 03.12.1990 року № 507-ХІІ "Про ціни і ціноутворення" державний контроль за цінами здійснюється при встановленні і застосуванні державних фіксованих та регульованих цін і тарифів.
При цьому контролюється правомірність їх застосування та додержання вимог законодавства про захист економічної конкуренції. Контроль за додержанням державної дисципліни цін здійснюється органами, на які ці функції покладено Урядом України
Відповідно до п. 11 Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами, територіальні органи - державна інспекція з контролю за цінами в Автономній Республіці Крим, має права, передбачені пунктами 5, 6 цього Положення, а саме: - проводити відповідно до законодавства перевірку бухгалтерських книг, звітів, кошторисів, декларацій, показників, що відображаються у розрахункових документах незалежно від способу подання інформації, пов'язаних з формуванням, встановленням та застосуванням цін (тарифів); знайомитися з установчими документами та свідоцтвом про державну реєстрацію; перевіряти у посадових осіб, відповідальних за формування, встановлення та застосування цін (тарифів), документи, що посвідчують особу; проводити перевірку достовірності даних, наведених у документах з питань порядку формування, встановлення та застосування державних фіксованих та регульованих цін; - одержувати відповідно до законодавства письмові пояснення, довідки, документи, матеріали з питань, що виникають під час перевірки порядку формування, встановлення та застосування цін (тарифів), документи (їх копії) про рівень і економічну обґрунтованість цін (тарифів) на товари, роботи та послуги, їх техніко-економічні характеристики, ефективність, споживчі властивості тощо; - обстежувати в установленому порядку виробничі, складські, торговельні та інші приміщення суб'єктів господарювання, що використовуються для виготовлення, зберігання й реалізації товарів; - проводити перевірку правильності розрахунків щодо застосування цін (тарифів), на які запроваджено державне регулювання; приймати відповідно до законодавства рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення порядку формування, встановлення та застосування цін (тарифів); начальники державних інспекцій з контролю за цінами та їх заступники від імені органів державного контролю за цінами приймають рішення про вилучення до відповідного бюджету сум всієї необґрунтовано одержаної суб'єктом господарювання виручки у результаті порушення державної дисципліни цін та штрафу у двократному її розмірі, а також розглядають справи про адміністративні правопорушення і накладають адміністративні стягнення.
Відповідальність за порушення державної дисципліни цін передбачена статтею 14 Закону України "Про ціни та ціноутворення", де зазначено, що вся необґрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін підлягає вилученню в доход відповідного бюджету залежно від підпорядкованості підприємства, організації. Крім того, в позабюджетні фонди місцевих Рад стягується штраф у двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки. Вказані суми списуються з рахунків підприємств і організацій в банківських установах за рішенням суду. Постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2001 року № 1430 "Про затвердження переліку платних послуг екологічного характеру, які можуть надаватися територіальними органами Міністерства екології та природних ресурсів" (1430-2001-п) затверджений перелік платних послуг, а саме: надання консультацій з питань: розроблення природоохоронних програм підприємств; складання статистичної звітності у сфері охорони навколишнього природного середовища; підготовки документації щодо дотримання екологічних вимог об'єктами, що приватизуються; підготовки документів для одержання дозволів на виробництво, зберігання, транспортування, використання, захоронення, знищення та утилізацію отруйних речовин, у тому числі токсичних промислових відходів, продуктів біотехнології та інших біологічних агентів; підготовки документів з питань вивезення та ввезення продукції, що може містити озоноруйнуючі речовини, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню, а також виготовлення та реалізації озоноруйнуючих речовин; виконання робіт з: відбору проб води, промислових викидів, ґрунтів та відходів; вимірювання параметрів газопилового потоку; лабораторні визначення у відібраних пробах вмісту забруднюючих речовин у природних водах, скидах, викидах, ґрунтах та відходах; визначення токсичності природних та стічних вод; проведення якісної або кількісної оцінки викидів та скидів забруднюючих речовин, складу відходів, сировини; визначення радіаційного стану територій, об'єктів, будівельних матеріалів, радіаційного забруднення металобрухту та вантажів, які за своїми природними властивостями мають рівень радіоактивності вищий за допустимі норми; проведення вимірів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах пересувних джерел та рівня димності; складання паспортів установок очищення газу, очисних споруд, місць видалення та розміщення відходів.
Розміри плати за надання послуг екологічного характеру затверджені спільним наказом Міністерства екології та природних ресурсів України Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 15.03.2002 року, № 110/73 (z0323-02) "Про затвердження розмірів плати за надання послуг територіальними органами Міністерства екології та природних ресурсів України", тобто тарифи за надання послуг екологічного характеру вже встановлені та затверджені Міністерствами екології та природних ресурсів України Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, і тому при застосуванні встановлених тарифів Республіканський комітет Автономної Республіки Крим з охорони навколишнього природного середовища повинен діяти відповідно до затверджених розмірів плати, що встановлено пунктом 2 Наказу № 110/73 від 15.03.2002 року (z0323-02) , згідно якого Республіканському комітету Автономної Республіки Крим з екології та природних ресурсів, державним управлінням екології та природних ресурсів в областях, містах Києві та Севастополі, державним інспекціям охорони Чорного і Азовського морів надавати платні послуги екологічного характеру відповідно до затверджених розмірів плати.
Порядок надання платних послуг екологічного характеру передбачений Наказом Міністерства екології та природних ресурсів № 46 від 30.01.2002 року "Про затвердження Порядку надання платних послуг екологічного характеру територіальними органами Міністерства екології та природних ресурсів" (z0260-02) , який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 18.03.2002 року за № 260/6548 (z0260-02) . Відповідно до п. 1.5 розміри плати за надання платних послуг екологічного характеру визначаються Міністерством екології та природних ресурсів разом з Міністерством економіки та з питань європейської інтеграції.
Таким чином, позивач повинен надавати послуги зі стягненням плати у межах зазначеної мінімальної та максимальної вартості встановленої послуги, що надається.
При цьому, як вірно зазначено судами попередніх інстанцій, відповідач не надав доказів надання послуги визначення радіаційного стану територій, об'єктів, будівельних матеріалів, радіаційного забруднення металобрухту та вантажів, які за своїми властивостями мають рівень радіоактивності вищий за допустимі норми з гранично затвердженими рівнями вартості від 20 до 85 гривень в 2009 році управлінням екологічної інспекції Керчі на рівні 213,70 гривень та Красноперекопська на рівні 230,00 гривень.
Поряд з цим, відповідно до абз. 1 п. 3.2 Інструкції № 298/519 (z1047-01) у акті перевірки зокрема: зазначаються нормативні акти, які порушено суб'єктами господарювання, з конкретним обґрунтуванням цих порушень; детально відображається механізм скоєння порушення; визначається сума необґрунтовано одержаної виручки, з доданням розрахунків, на яких ґрунтуються обчислення зазначеної суми, з посиланням на документи первинного бухгалтерського обліку, згідно з якими вони здійснюються.
Копії документів первинного бухгалтерського обліку, які можуть додаватись до акта, завіряються підписом посадової особи суб'єкта господарювання та його печаткою.
В порушення підпункту 1 вищезазначеної норми відповідачем в Акті № 0332 від 08.09.2009 року конкретно не обґрунтоване жодного порушення через що неможливо визначити у чому полягає порушення позивача, та які саме норми ним порушені.
В порушення підпункту 2 вищезазначеної норми відповідач в Акті № 0332 від 08.09.2009 року детально не відображає механізм скоєння порушення.
В порушення підпункту 3 вищезазначеної норми відповідач в акті № 0332 від 08.09.2009 року не зазначає та не додає жодного розрахунку суми необґрунтовано одержаної виручки та відсутнє посилання на будь-які документи первинного бухгалтерського обліку, згідно з яким здійснювався розрахунок.
Таким чином, відповідачем не надано належних та достатніх доказів правомірності прийнятого ним рішення на підставі акту № 0332 від 08.09.2009 року, який не є таким, що складений у відповідності до вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Крім того, статтею 238 ГК України вказано, що за порушення встановленими законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами адміністративно - господарські санкції.
Відповідно до ст. 250 ГК України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкті господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня порушення ним встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач провів перевірку позивача у серпні - вересні 2009 року, склавши за її результатами Акт № 0332 від 08.09.2009 року, в якому були зафіксовані встановлені ним порушення позивачем вимог Постанови Кабінету Міністрів України № 1430 "Про затвердження переліку платних послуг екологічного характеру, які можуть надаватись територіальними органами Міністерства екології та природних ресурсів" (1430-2001-п) та інших нормативних актів у період з серпень 2008 року по липень 2009 року.
На підставі висновків, викладених у зазначеному акті перевірки, відповідачем 14 вересня 2009 року прийнято Рішення № 94 про застосування адміністративно - господарських санкцій, а саме вилучення в дохід держави 122284 грн. та стягнення з позивача штрафу на користь Державного бюджету в сумі 244568,00 гривень.
Таким чином, відповідачем були порушені встановлені ст. 250 ГК України строки застосування до позивача адміністративно-господарських санкцій за порушення положень Постанови Кабінету Міністрів України № 1430 (1430-2001-п) .
Контролюючим органом - відповідачем факт наявності перевищення позивачем встановлених тарифів при наданні послуг згідно Постанови КМУ від № 1430 (1430-2001-п) "Про затвердження переліку платних послуг екологічного характеру, які можуть надаватись територіальними органами Міністерства екології та природних ресурсів" був встановлений під час перевірки, проте факт вчинення порушення відповідно до акту мав місце з 01.08.2008 року по 01.08.2009 року, а рішення про застосування штрафних санкцій прийнято 14.09.2009 року.
З урахуванням викладеного, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованих висновків щодо визнання протиправним та скасування рішення Державної інспекції з контролю за цінами в АР Крим № 94 від 14.09.2009 року
З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій вірно встановлені обставини справи, судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається. Доводи касаційної скарги висновків судів попередніх інстанцій не спростовують.
Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись ст. ст. 220, 222, 223, 224, 230, 231 КАС України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу Державної інспекції з контролю за цінами АР Крим залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 26 березня 2010 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2011 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута з підстав, у строк та у порядку, визначених ст.ст. 235- 244-2 КАС України.
Судді: