Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді Пилипчук Н.Г.

суддів Ланченко Л.В.

Цвіркуна Ю.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м.Києва

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 27.01.2011

у справі № 2-а-5828/10/2670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Айбокс"

до Державної податкової інспекції у Печерському районі м.Києва

про скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій,-

Постановою окружного адміністративного суду м.Києва від 13.10.2010 в задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 27.01.2011 постанову суду першої інстанції скасовано, позов задоволено повністю. Скасовано ряд рішень ДПІ у Печерському районі м.Києва від 01,04.2010, 02.04.2010, 07.04.2010, 08.04.2010 про застосування до ТОВ "Айбокс" штрафних санкцій за порушення вимог п. 1, п. 2 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 № 265/95-ВР та за порушення вимог ч. 1, ч. 2 ст. 3 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" від 23.03.1996 № 98/96-ВР.

ДПІ у Печерському районі м.Києва подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що підставою для застосування за рішеннями ДПІ у Печерському районі м.Києва штрафних санкцій слугували висновки перевірки, викладені в актах від 25.12.2009, від 12.03.2010, від 16.03.2010, від 17.03.20, від 18.03.2010, від 19.03.2010, від 20.03.2010, від 22.03.2010 та від 23.03.2010, про порушення позивачем вимог:

п. 1, п. 2 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 № 265/95-ВР, що полягало у здійсненні діяльності з надання послуг поповнення рахунків мобільних операторів із застосуванням терміналу, який не зареєстрований, не опломбований у встановленому порядку та не переведений у фіскальний режим роботи, та невидачі розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції;

ч. 1, ч. 2 ст. 3 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" від 23.03.1996 № 98/96-ВР, що полягало у здійсненні торговельної діяльності з надання послуг поповнення рахунків мобільних операторів із застосуванням терміналу без придбання торгового патенту.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 9 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при виконанні усіх банківських операцій (крім операцій з купівлі-продажу іноземної валюти).

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) розрахункові банківські операції - це рух грошей на банківських рахунках, здійснюваний згідно з розпорядженнями клієнтів або в результаті дій, які в рамках закону призвели до зміни права власності на активи.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 295 Господарського кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) комерційне посередництво (агентська діяльність) є підприємницькою діяльністю, що полягає в наданні комерційним агентом послуг суб'єктам господарювання при здійсненні ними господарської діяльності шляхом посередництва від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок суб'єкта, якого він представляє. Комерційним агентом може бути суб'єкт господарювання (громадянин або юридична особа), який за повноваженням, основаним на агентському договорі, здійснює комерційне посередництво.

З метою впорядкування здійснення банками, платіжними організаціями та/або членами платіжних систем операцій із застосуванням програмно-технічних комплексів самообслуговування Правління Національного банку України 05.03.2008 прийнято постанову № 53 (z0265-08) , відповідно до пункту 1 якої операції (приймання готівки для подальшого переказу, операції за допомогою спеціальних платіжних засобів та інші операції, пов'язані з рухом коштів (далі - операції), а також отримання інформації щодо стану рахунків) із застосуванням програмно-технічних комплексів самообслуговування (далі - ПТКС), до яких згідно з їх функціональними можливостями належать банківські автомати самообслуговування, депозитні банкомати, платіжні термінали, термінали самообслуговування тощо, можуть здійснювати банки і небанківські фінансові установи, які відповідно до законодавства України отримали відповідну ліцензію/дозвіл щодо переказу коштів органів державної влади, що здійснюють державне регулювання відповідних ринків фінансових послуг, і є платіжними організаціями та/або членами платіжної системи (далі - небанківські фінансові установи), а також суб'єкти господарювання, які уклали агентські договори з банками.

Системний аналіз наведених вище норм законодавства свідчить про те, що здійснювані ТОВ "Айбокс" як агентом банку (згідно агентських договорів) операції з приймання від споживачів послуг платежів (готівки) для подальшого їх переказу на рахунок постачальника таких послуг з використанням програмно-технічних комплексів самообслуговування, які виконуються від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок банку, є розрахунковими банківськими операціями, при виконанні яких реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки відповідно до вимог статті 9 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" не застосовуються. Здійснювані ТОВ "Айбокс" зазначені операції не є торговельною діяльністю, що потребує придбання торгового патенту.

Підстав для задоволення касаційної скарги та скасування оскаржуваних судових рішень не вбачається.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м.Києва залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 27.01.2011 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою про перегляд даної ухвали, поданою через Вищий адміністративний суд України у порядку, встановленому статтями 236- 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.