Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

суддів: Васильченко Н.В., Калашнікової О.В., Леонтович К.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду справу за касаційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя Донецької області на постанову Орджонікідзевського районного суду м.Маріуполя Донецької області від 29 жовтня 2013 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2013 року у справі № 265/7256/13-а за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м.Маріуполя Донецької області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання, -

У жовтні 2013 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м.Маріуполя, в якому просила визнати неправомірною відмову управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м.Маріуполя у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. Визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови їй у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання з 1 січня 2012 року на підставі ст. 129 Закону України "Про судоустрій і статус судді" та довідок апеляційного суду Донецької області від 11.07.2013 р., зобов'язати відповідача провести їй перерахунок щомісячного довічного грошового утримання на підставі ст.129 ЗУ "Про судоустрій і статус суддів" з 1 січня 2012 року з урахуванням проведених виплат без обмеження максимального розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та сплатити суму різниці виплаченого та підлягаючого сплаті розміру щомісячного довічного грошового утримання згідно наданих довідок про зарплату.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 працювала на посаді судді апеляційного суду Донецької області. Наказом голови апеляційного суду № 402 від 10.11.2010 р., на підставі постанови Верховної Ради України № 2596-УІ від 07.10.2010 р. (2596-17) була звільнена у відставку. На час звільнення мала стаж роботи більше 24 років. З цього часу і до теперішнього часу має статус судді у відставці, знаходиться на обліку в Фонді та отримує довічне грошове утримання. Довічне грошове утримання їй було призначене на підставі положень ст.43 ЗУ "Про статус суддів" в редакції від 15.12.1992 року із наступними змінами та доповненнями. На її звернення до управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя, їй було відмовлено у перерахунку розміру довічного грошового утримання судді у відставці.

Постановою Орджонікідзевського районного суду м.Маріуполя Донецької області від 27 жовтня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2013 року, позовні вимоги задоволені. Визнані неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя щодо відмови у перерахунку та виплаті ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання з 1 січня 2012 року у розмірі 88 % заробітку працюючого на відповідній посаді судді за довідками апеляційного суду Донецької області від 11 липня 2013 року. Зобов'язане управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату щомісячного довічного утримання як судді у відставці у розмірі 88 % заробітку працюючого на відповідній посаді судді за довідками апеляційного суду Донецької області від 11 липня 2013 року з 1 січня 2012 року без обмеження розміру щомісячного грошового утримання, з урахуванням проведених виплат.

Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, матеріали касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами першої і апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 звільнена з посади судді апеляційного суду Донецької області у зв'язку з виходом у відставку та перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя Донецької області, отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці. Стаж роботи ОСОБА_1 на посаді судді складає більше ніж 20 років.

Позивач 21.08.2013 р. звернулася до управлінні Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя Донецької області із заявою якою просила провести перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки апеляційного суду Донецької області № 336 від 11.07.2013 р. починаючи з 1 січня 2012 року. Листом № 103-Т-22-01-15 від 21 серпня 2013 року задоволені поданої заяви відмовлено.

Задовольняючи позовні вимоги суди першої і апеляційної інстанцій виходили з того, що розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці залежить від розміру грошового утримання працюючого на відповідній посаді судді.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України частково погоджується з висновками судів першої і апеляційної інстанцій виходячи з наступного.

Згідно обставин справи між сторонами виник спір щодо правомірності відмови відповідача у проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання позивача, як судді у відставці, в зв'язку з підвищенням грошового утримання (суддівської винагороди) судді, працюючого на відповідній посаді, з урахуванням довідки апеляційного суду Донецької області № 336 від 11.07.2013 р. починаючи з 01.08.2012 р.

Доводи відповідача щодо правомірності рішення про відмову у проведенні перерахунку, оскільки діючим законодавством не передбачене здійснення перерахунку пенсії суддям, крім суддів Конституційного Суду України, колегія суддів вважає необґрунтованими з наступних підстав.

Статтею 126 Конституції України закріплені основоположні принципи здійснення правосуддя в Україні - незалежність і недоторканність суддів. Однією з гарантій забезпечення незалежності суддів, закріплених у ч.1 ст. 126 Конституції України, є надання їм за рахунок держави матеріального і соціального захисту, до яких, зокрема, відноситься і щомісячне довічне грошове утримання.

При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу передбачених законом гарантій самостійності судів, незалежності та правової захищеності суддів.

Правові засади організації судової влади, загальний порядок забезпечення діяльності судів та інші питання судоустрою і статусу суддів урегульовані Законом України "Про судоустрій і статус суддів" (2453-17) .

Гарантії незалежності суддів закріплені, зокрема, у ч. 4 ст. 47 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою незалежність судді забезпечується окремим порядком фінансування та організаційного забезпечення діяльності судів, установленим законом, належним матеріальним та соціальним забезпеченням судді.

У зв'язку з набуттям чинності Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (2453-17) змінений порядок оплати праці працюючим суддям, яким виплачується суддівська винагорода.

Статтею 129 цього Закону визначено вид, склад, розмір суддівської винагороди, яка складається з грошового утримання, яке включає в себе посадовий оклад та доплати за вислугу років, перебування на адміністративній посаді в суді, науковий ступінь, роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці.

Призначення та нарахування щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці проводиться відповідно статті 138 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

На час звернення позивача до пенсійного органу розмір щомісячного довічного грошового утримання судді визначений ч.3 ст. 138 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" згідно якої, щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання.

Аналізуючи наведені положення, колегія суддів зауважує, що в усіх випадках розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці залежить від розміру грошового утримання працюючого на відповідній посаді судді. При цьому, законодавець не обмежує розмір довічного грошового утримання судді у відставці розміром грошового утримання працюючого судді, діючим на дату призначення судді у відставці грошового довічного утримання.

Відповідно до рішення Конституційного Суд України від 22.09.2005 р. № 5-рп/2005 (v005p710-05) конституційні права свободи гарантуються і не можуть бути скасовані, а при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав свобод.

Конституційний Суд України зазначив, що невід'ємною складовою статусу суддів є їх незалежність, яка забезпечується, у тому числі, гарантуванням фінансування та належних умов для функціонування судів і діяльності суддів, їх правового і соціального захисту (п.п. 1.1 п. 1 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 р. № 19-рп/2004 (v019p710-04) ).

Положеннями п.7 рішення Конституційного Суду України від 11.10.2005 року № 8-рп/2005 (v008p710-05) визначено, що право судді, який перебуває у відставці, на пенсійне та щомісячне довічне грошове утримання є гарантією незалежності працюючих суддів. Щомісячне довічне грошове утримання - це особлива форма соціального забезпечення суддів, зміст якої полягає у гарантованій державою щомісячній звільненій від сплати податків грошовій виплаті, що слугує забезпеченню їх належного матеріального утримання, в тому числі після звільнення від виконання обов'язків судді.

Також у цьому рішенні Конституційний Суд України вказав, що надання судді матеріального захисту є гарантією забезпечення його незалежності. Разом з тим, будь-яке зниження рівня гарантій незалежності суддів суперечить конституційній вимозі неухильного забезпечення незалежного правосуддя. Щомісячне довічне грошове утримання судді у встановленому розмірі спрямоване на забезпечення гідного його статусу життєвого рівня, оскільки суддя обмежений у праві заробляти додаткові матеріальні блага.

Особливість щомісячного довічного грошового утримання полягає у правовому регулюванні, а також у джерелах його фінансування, які визначені Конституцією України (254к/96-ВР) та Законом України "Про судоустрій та статус суддів" від 07.07.2010 р. № 2453-УІ (2453-17) .

Доводи відповідача з приводу неможливості здійснення позивачу перерахунку грошового утримання у зв'язку з невизначеністю положеннями ч. 4 ст. 138 Закону здійснення перерахунку довічного утримання суддям у відставці, крім суддів Конституційного Суду України, не відповідають вищенаведеним законодавчим нормам.

Положення наведеної частини ст. 138 Закону врегульовують порядок здійснення перерахунку довічного грошового утримання у разі зміни розміру грошового утримання діючих суддів Конституційного Суду України, який є єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні та не відноситься до місцевого суду, суддею якого був позивач, та не дають підстав для висновку стосовно заборони здійснення перерахунку довічного грошового утримання суддям судів загальної юрисдикції.

Враховуючи те, що позивач є суддею у відставці, за ним зберігається звання судді і такі ж гарантії недоторканності та соціального захисту, як і до виходу у відставку, з урахуванням вимог ст. 19 Конституції України, при вирішенні даного спору підлягає застосуванню діюча на час спірних правовідносин ч.3 ст.138 Закону, а отже дії відповідача щодо відмови позивачу у перерахунку пенсії є противоправними, адже порушують права та інтереси позивача.

На час звернення позивача до пенсійного органу ч.3 ст. 138 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", з урахуванням рішення Конституційного Суду України № 3-рп/2013 від 03.06.2013 р. (v003p710-13) , діяла в редакції згідно якої, щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання

Виходячи з наведених вище положень законів, позивач має право отримання щомісячного довічного грошового утримання у відповідності до заробітної плати, визначеною довідкою апеляційного суду Донецької області № 336 від 11.07.2013 р., з часу звернення позивача до відповідача щодо проведення перерахунку довічного грошового утримання судді (21.08.2013 р.).

За таких обставин колегія суддів вважає обґрунтованими висновки судів першої і апеляційної інстанцій, що відмова відповідача у проведенні перерахунку розміру щомісячного грошового утримання судді у відставці є неправомірною.

Разом з тим, суди першої і апеляційної інстанцій допустили помилку у визначенні розміру відсотку при перерахунку щомісячного грошового утримання, а саме, замість 80% помилково вказав з розміру 88 %, а також періоду задоволення позовних вимог - з 1 січня 2012 року, тому ухвала суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а постанова суду першої інстанції в цій частині підлягає зміні із зазначенням проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання відповідно у розмірі 80 % грошового утримання судді, та періоду задоволення позовних вимог з 21.08.2013 р., який працює на відповідній посаді, в решті постанова суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Виходячи з наведеного в задоволенні позовних вимог щодо перерахунку щомісячного довічного грошового утримання за період з 01.01.2012 р. по 20.08.2013 р. необхідно відмовити з врахуванням рішення Конституційного Суду України № 3-рп/2013 від 03.06.2013 (v003p710-13) р..

Відповідно ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. При цьому колегія суддів зазначає, що справа переглядається в межах касаційної скарги.

З урахуванням викладеного, судом першої інстанції винесене законне і обґрунтовані рішення, постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування не вбачається, однак, ухвала суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а постанова суду першої інстанції підлягає зміні в частині визначення розміру грошового утримання судді та періоду задоволення позовних вимог, який працює на відповідній посаді з якого підлягає проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 224, 225, 227, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя Донецької області задовольнити частково.

Ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2013 року скасувати.

Постанову Орджонікідзевського районного суду м.Маріуполя Донецької області від 29 жовтня 2013 року змінити в частині визначенні розміру відсотку та періоду при перерахунку щомісячного грошового утримання, заявлений позов задовольнити частково, зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя Донецької області провести ОСОБА_1 перерахунок щомісячного довічного грошового утримання у розмірі 80 % грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді з 21 серпня 2013 року.

В решті постанову суду залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст. 237- 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.