817/35/13-а Про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень про визначення податкового зобов'язання з мита на товари, що ввозяться на територію України суб'єктом підприємницької діяльності - 12.12.2013 Прийняття

Товариство з обмеженою відповідальністю госпрозрахункова фірма "Камаз-Транс-Сервіс" (надалі також - "ТОВ ГФ "Камаз-Транс-Сервіс"; "Позивач") звернулося з адміністративним позовом до Рівненської митниці (надалі також- "Відповідач") про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 24 грудня 2012 року № 174 про визначення податкового зобов'язання з мита на товари, що ввозяться на територію України суб'єктом підприємницької діяльності, у сумі 110463,05 грн. (92950,57 грн. - за основним платежем, 17512,48 грн. - за штрафними санкціями) та від 24 грудня 2012 року № 175 про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 22093,42 грн. (18590,12 грн. - за основним платежем, 3503,30 грн. - за штрафними санкціями).

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 4 лютого 2013 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2013 року позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Рівненської митниці від 24 грудня 2012 року № 174 про визначення податкового зобов'язання з мита на товари, що ввозяться на територію України суб'єктом підприємницької діяльності в сумі 110463,05 грн. (92950,57 грн. - за основним платежем, 17512,48 грн. - за штрафними санкціями) та від 24 грудня 2012 року № 175 про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 22093,42 грн. (18590,12 грн. - за основним платежем, 3503,30 грн. - за штрафними санкціями).

Рівненська митниця в касаційній скарзі, вказуючи на допущені судами першої та апеляційної інстанцій порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення даного спору, просить скасувати постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 4 лютого 2013 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2013 року і прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ТОВ ГФ "Камаз-Транс-Сервіс".

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів звертає увагу на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, які не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що фактичною підставою для прийняття податкових повідомлень-рішень від 24 грудня 2012 року № 174 про визначення податкового зобов'язання з мита на товари, що ввозяться на територію України суб'єктом підприємницької діяльності в сумі 110463,05 грн. (92950,57 грн. - за основним платежем, 17512,48 грн. - за штрафними санкціями) та № 175 про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 22093,42 грн. (18590,12 грн. - за основним платежем, 3503,30 грн. - за штрафними санкціями), з приводу правомірності яких виник спір, стали висновки відповідача викладені в проміжному акті перевірки від 8 грудня 2012 року № п0035/2/201000006/0003567150 (складений за результатами проведеної документальної планової виїзної перевірки дотримання ТОВ ГФ "Камаз-Транс-Сервіс" вимог законодавства України з питань державної митної справи, в тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів за період з 1 грудня 2009 року по 31 жовтня 2012 року) про те, що внаслідок заявлення декларантом неповного опису товарів у графі 31 МД та неправильного коду товарів згідно з УКТЗЕД у графі 33 "Код товару" за МД від 16 грудня 2009 року № 204000001/2009/007555, від 23 лютого 2010 року № 3204000011/2010/000975, від 24 червня 2010 року № 204000011/2010/003998, від 16 вересня 2010 року № 204000011/2010/006059, від 13 грудня 2010 року № 204000011/2010/008667, від 22 березня 2011 року № 204000011/2011/001389, порушено вимоги законодавства України з питань державної митної справи, а саме: статті 81, 311 Митного кодексу України від 11 липня 2002 № 92-IV (надалі також - " Митний кодекс (4495-17) "), положення Закону України "Про Митний тариф України" (584-18) , статті 7, 17 Закону України "Про Єдиний митний тариф", пункт 4.3 статті 4 Закону України "Про податок на додану вартість" від 3 квітня 1997 року №168/97-ВР, пункт 188.1 статті 188, пункт 190.1 статті 190 Податкового кодексу України, Положення про вантажну митну декларацію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 9 червня 1997 року № 574 (574-97-п) , Інструкцію про порядок заповнення вантажної митної декларації, затвердженої наказом Державної митної служби України від 9 липня 1997 № 307 (z0443-97) (зі змінами та доповненнями, діючими на день подання МД до митного оформлення), що, призвело до несвоєчасної та неповної сплати митних платежів, які справляються під час митного оформлення товарів, та виникнення податкових зобов'язань в сумі 129681,51 грн., в тому числі: ввізне мито (вид платежу 020) - 108067,92 грн., ПДВ (вид платежу 028) - 21613,59 грн.

Як слідує з обставин, встановлених судами попередніх інстанцій, 4 листопада 2011 року між ТОВ ГФ "Камаз-Транс-Сервіс" (Покупець) та фірмою MARANGONI S.p.A. Італія (Продавець) укладено зовнішньоекономічний контракт б/н, згідно умов якого Продавець продає Покупцю товари виробництва фірми Marangoni, а саме матеріали та комплектуючі для регенерації шин.

На виконання вказаного контракту фірмою MARANGONI S.p.A. поставлено для ТОВ ГФ "Камаз-Транс-Сервіс" товар - протекторні заготовки з невулканізованої гуми для відновлення протектора гумових шин, зокрема, за вантажно-митними деклараціями: ВМД від 23 лютого 2010 року № 204000011/2010/000975; ВМД від 24 червня 2010 року № 204000011/2010/003998; ВМД від 16 вересня 2010 року № 204000011/2010/006059; ВМД від 13 грудня 2010 року № 204000011/2010/008667; ВМД від 22 березня 2011 № 204000011/2011/001389. Товар оформлено за кодом 4006100000 згідно з УКТЗЕД (ставка ввізного мита 5%).

Як слідує з матеріалів справи, відповідач вважає, що ТОВ ГФ "Камаз-Транс-Сервіс" переміщено через митний кордон Шинні протектори з вулканізованої гуми для відновлення гумових шин, у вигляді стрічки з характерним рельєфним малюнком на поверхні, у рулонах, код 4012903000 згідно УКТ ЗЕД.

Так, порядок здійснення митних процедур та оформлення, переміщення через митний кордон України товарів, митне регулювання та справляння податків, зборів визначено Митним кодексом України (4495-17) : до 1 червня 2012 року - Митним кодексом України від 11 липня 2002 (92-15) № 92-IV (надалі також - Митний кодекс України (4495-17) ), а з 1 червня 2012 року - Митним кодексом України (4495-17) від 13 березня 2012 року № 4495-VI (надалі також - МК України (4495-17) ).

Згідно зі статтею 86 Митного кодексу України митна декларація приймається та реєструється митним органом у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, або уповноваженим ним органом. Митним органом митна декларація приймається, якщо встановлено, що в ній містяться всі необхідні відомості і до неї додані всі необхідні документи.

Порядком здійснення митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації, затвердженого наказом Держмитслужби від 20 квітня 2005 року № 314, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 квітня 2005 року за № 439/10719 (z0439-05) (був чинний на час виникнення спірних правовідносин; надалі також - Порядок № 314) встановлено, що працівники митної служби здійснюють вичерпний перелік дій щодо прийняття вантажної митної декларації до оформлення та здійснення митного контролю. При цьому, у пункті 17 розділу 3 "Здійснення митних процедур" Порядку вказано, що при митному контролі здійснюється перевірка правильності класифікації та кодування товарів згідно з поданими документами.

Пункт 27 розділу 3 "Здійснення митних процедур" Порядку № 314 (z0439-05) містить норму, за якою посадова особа митного органу ініціює проведення митного огляду, якщо документів, поданих декларантом, недостатньо для прийняття рішення про повноту та/або достовірність відомостей, що перевіряються, або результати перевірки правильності класифікації та кодування товарів, визначення країни походження тощо, потребують проведення такого огляду.

Згідно зі статтею 313 Митного кодексу України митні органи класифікують товари, тобто відносять товари до класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД.

Рішення митних органів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковими для підприємств та громадян.

Таким чином, митний орган зобов'язаний перевірити правильність класифікації товару, а відповідно й визначити суму мита, збору, податку на додану вартість до сплати.

Відповідно до пункту 6 Основних правил інтерпретації класифікації товарів для юридичних цілей класифікація товарів у товарних підпозиціях, категоріях і підкатегоріях здійснюється відповідно до назви останніх, а також приміток, які їх стосуються, з урахуванням певних застережень, положень вищенаведених правил за умови, що порівнювати можна лише назви одного рівня деталізації.

Так, відповідно до розділу VII "Продукція хімічної та пов'язаних з нею галузей промисловості" Митного тарифу України, затвердженого Законом України "Про Митний тариф України" (584-18) каучук, гума та вироби з них належать до 40-ї групи УКТЗЕД. Товарна позиція 4006 цієї групи має назву "Інші форми (наприклад прутки, трубки, профілі фасонні та вироби (наприклад, диски та кільця) з невулканізованої гуми". До неї входить підкатегорія 4006100000 "Протекторні заготівки для відновлення гумових шин".

Саме за цим кодом здійснювалося спірне митне оформлення.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідно до Пояснень до УКТЗЕД, що затверджені наказом Державної митної служби України від 31 січня 2004 № 68 (v0068342-04) (чинний до 14 січня 2011 року) до цієї товарної позиції включається невулканізована гума, зокрема, стрічки "протекторні заготовки" з неявно вираженим трапецеподібним поперечним перерізом для поновлення шин.

Отже, головними ознаками товарної позиції 4006 є невулканізований стан гуми, з якого складається стрічка, а також форма та її призначення.

Як слідує з обставин, встановлених судами попередніх інстанцій, згідно Пояснень до товарної позиції 4012, до неї включаються відновлені пневматичні шини (камерні або безкамерні) та покришки гумові та пневматичні шини (камерні або безкамерні) та покришки гумові, що використовувалися, придатні для подальшого використання, або для відновлення.

Як вбачається з листа фірми MARANGONI S.p.A. від 20 травня 2011, яка є виробником товарів, що постачались за спірними ВМД, протекторні заготовки, що постачаються відповідно до контракту б/н від 4 листопада 2009 року, виготовлені з невулканізованої гуми та призначені для відновлення вантажних шин. Окрім того, у вказаному листі описано процес відновлення шин, під час якого використовуються зазначені заготовки.

Аналогічна інформація щодо гуми, з якої виготовлені стрічки для відновлення протектора вантажних шин міститься в листах, отриманих позивачем від фірми MARANGONI S.p.A. 10 березня 2009 року та 19 лютого 2010 року, в яких зазначено, що протекторні заготовки всіх типів виготовлено з невулканізованої гуми.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, відповідно до Єдиних технічних приписів щодо офіційного затвердження пневматичних шин для вантажних колісних транспортних засобів та їх причепів (ДСТУ 54-00:2004), протектор - це частина шини, яка взаємодіє з опорною поверхнею, захищає каркас від механічних ушкоджень та сприяє забезпеченню зчеплення колеса з опорною поверхнею.

Тому, товар, який ввозився позивачем за контрактом б/н від 4 листопада 2009 року на підставі вантажно-митних декларацій: ВМД від 23 лютого 2010 року № 204000011/2010/000975; ВМД від 24 червня 2010 року № 204000011/2010/003998; ВМД від 16 вересня 2010 року № 204000011/2010/006059; ВМД від 13 грудня 2010 року № 204000011/2010/008667; ВМД від 22 березня 2011 № 204000011/2011/001389 і описаний у вантажно-митних деклараціях як "протекторні заготовки з невулканізованої гуми для відновлення гумових шин", який потребує подальшої вулканізації, не може вважатися готовим виробом.

Колегія суддів вважає обґрунтованим та юридично правильним висновок судів попередніх інстанцій, про безпідставність посилань посадових осіб Рівненської митниці в акті перевірки на висновок експерта від 11 серпня 2011 року №12.1-2073, який складений ЦМУЛДЕР, оскільки дослідження, згідно з вказаним висновком експерта, проводилося на підставі зразків, заявлених до митного оформлення за ВМД від 7 липня 2011 року № 204000011/2011/003396, яка не була предметом перевірки. ВМД, досліджені під час проведення перевірки, датовані задовго до складання вказаного висновку і експертна оцінка не охоплювала дослідження товарів, що ввозилась за ВМД від 23 лютого 2010 року № 204000011/2010/000975; ВМД від 24 червня 2010 року № 204000011/2010/003998; ВМД від 16 вересня 2010 року № 204000011/2010/006059; ВМД від 13 грудня 2010 року № 204000011/2010/008667; ВМД від 22 березня 2011 № 204000011/2011/001389.

Крім того, у вказаному висновку спеціалістами зазначено про неможливість визначення абсолютного значення відповідних параметрів інструментальними методами, а також встановлення їх співвідношення та/або граничних величин, що дозволяє віднести продукт саме до вулканізованої гуми, у зв'язку з відсутністю відповідних методик.

У примітці до вказаного висновку зазначено також про те, що результати досліджень є чинними для наданих проб (зразків) товарів.

Крім того, відповідно до статті 17 Закону України "Про Єдиний митний тариф" від 5 лютого 2012 року № 2097-XII (далі - Закон N 2097-XII) мито нараховується митним органом України відповідно до цього Закону і ставок Єдиного митного тарифу України, чинних на день подання митної декларації.

Здійснюючи митне оформлення вищезазначених ВМД, позивач виконав вимоги, передбачені Порядком № 314 (z0439-05) .

Під час здійснення митного контролю зауваження до ВМД, поданих позивачем, у посадових осіб митного органу були відсутні, а тому відповідач підтвердив правильність та достовірність заповнених спірних ВМД, що стверджується завершальною стадією митного оформлення - проставлянням відбитку печатки у відповідній графі.

Відповідно до статті 70 Митного кодексу України метою митного оформлення є засвідчення відомостей, одержаних під час митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, та оформлення результатів такого контролю, а також статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів і транспортних засобів. Митне оформлення здійснюється посадовими особами митного органу.

Частиною 2 статті 78 Митного кодексу України визначено, що митне оформлення вважається завершеним після виконання митним органом митних процедур, визначених ним на підставі цього Кодексу відповідно до заявленого режиму.

Як вбачається із матеріалів справи, митне оформлення спірного товару "протекторні заготовки для відновлення гумових шин" проводилося митним органом у 2009-2011 роках. За результатами такого митного оформлення товар неодноразово було випущено у вільний обіг. На той час Рівненська митниця погодилася із заявленим позивачем у графі 31 ВМД кодом товару за УКТЗЕД 4006100000.

Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відтак, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про те, що відповідачем не доведено правомірності прийняття оскаржуваних рішень.

Доводи касаційної скарги висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Таким чином, ухвалені по справі судові рішення є законними і обґрунтованими, а зазначена в касаційній скарзі позиція не знаходить свого підтвердження за матеріалами справи та не ґрунтується на положеннях чинного законодавства.