Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючої: суддів: Блажівської Н.Є., Сіроша М.В., Усенко Є.А. розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 4 квітня 2013 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2013 року

у справі № 812/2154/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Міск-Інвест"

до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську

Луганської області Державної податкової служби

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-

Товариство з обмеженою відповідальністю "Міск Інвест" (надалі також -ТОВ "Міск Інвест"; "Позивач") звернулось до суду з адміністративним позовом до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби (надалі також - "ДПІ", "Відповідач") про визнання протиправними дій Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби щодо неприйняття, поданої ТОВ "Міск Інвест" декларації з податку на прибуток підприємства за 2012 рік, яка була подана 10 лютого 2013 року, зобов'язання Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби прийняти подану ТОВ "Міск Інвест" декларацію на прибуток підприємств за 2012 року, яку було подано 10 лютого 2013 року та перенести до електронної бази податкової звітності, що ведеться органами державної податкової служби, в тому числі до картки особового рахунку датою їх надіслання, а саме 10 лютого 2013 року.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 4 квітня 2013 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Міск Інвест" задоволено; визнано протиправними дії Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби щодо неприйняття, поданої 10 лютого 2013 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Міск Інвест"декларації з податку на прибуток підприємства за 2012 рік; зобов'язано Ленінську міжрайонну державну податкову інспекцію у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби прийняти подану 10 лютого 2013 року Товариства з обмеженою відповідальністю "Міск Інвест"декларацію з податку на прибуток підприємств за 2012 рік; зобов'язано Ленінську міжрайонну державну податкову інспекцію у м. Луганську перенести до електронної бази податкової звітності, що ведеться органами державної податкової служби, показники поданої 10 лютого 2013 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Міск Інвест" декларації з податку на прибуток підприємств за 2012 рік.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2013 року апеляційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції м. Луганську Луганської області Державної податкової служби залишено без задоволення, а постанову Луганського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2013 року по адміністративній справі № 812/2154/13-а - без змін.

ДПІ в касаційній скарзі, вказуючи на допущені судами першої та апеляційної інстанцій порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення даного спору, просить скасувати постанову Луганського окружного адміністративного суду від 4 квітня 2013 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2013 року і винести нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів звертає увагу на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, які не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ "Міск Інвест" зареєстроване 21 червня 2004 року виконавчим комітетом Луганської міської ради та перебуває на податковому обліку в Ленінській міжрайонній державній податковій інспекції м. Луганська Луганської області ДПС, що підтверджується довідкою від 29 березня 2012 року № 8.

Так, позивачем було надіслано податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за 2012 року (а.с. 16.-34), однак ДПІ, отримавши податкову звітність, листом від 11 лютого 2013 року № 3928/151-00 повідомлено позивача про те, що декларація заповнена з порушенням норм підпункту 48.3 статті 48 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VІ, тобто, в декларації за вищезазначений період вказано не повне найменування органу Державної податкової служби до якого подається звітність та запропоновано надати декларацію з податку на прибуток за 2012 рік, заповнену згідно з вимогами чинного законодавства (а.с. 35).

За змістом пункту 49.8 статті 49 Податкового кодексу України прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Пункти 48.3 та 48.4 статті 48 зазначеного Кодексу містять перелік обов'язкових реквізитів, які повинна містити податкова декларація, а саме: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності). У окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, форма податкової декларації додатково може містити такі обов'язкові реквізити: відмітка про звітування за спеціальним режимом; код виду економічної діяльності (КВЕД); код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ; індивідуальний податковий номер та номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість згідно з даними реєстру платників податку на додану вартість за звітний (податковий) період.

Згідно з пунктом 49.10 статті 49 Податкового кодексу України відмова посадової особи органу державної податкової служби прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється.

Відповідно до підпункту 4.1 Наказу Державної податкової адміністрації України від 14 червня 2012 року № 516 (v0516837-12) "Про затвердження методичних рекомендацій з прийняття та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в органах ДПС України" (надалі також - "Наказ № 516") податкова декларація, розрахунок, що подається платником податків, контролюючому органу, в якому знаходиться на обліку платник податків, у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюються нарахування та/або виплата податкового зобов'язання, або документ, який свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платника податків - фізичних осіб, сумах утриманого і/або сплаченого податку.

Пунктом 4.13 Наказу № 516 (v0516837-12) передбачено, що податкова звітність складається та направляється у центр обробки електронної звітності в електронному вигляді з накладенням електронного цифрового підпису засобами телекомунікаційного зв'язку без додавання роздрукованих оригіналів на паперових носіях у відповідності з наказу ДПА від 10. квітня 2008 року № 233 "Про подання електронної податкової звітності" (z0320-08) . За змістом підпункту 4.13.1 вказаного Наказу документ, підготовлений за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення або іншого програмного забезпечення, що формує вихідний документ у форматі, затвердженим ДПА України, з накладенням ЕЦП, зашифрований та поданий в електронному вигляді до адресату звітності (надалі - АЗ) засобами телекомунікаційного зв'язку, вважається оригіналом. Відповідно до підпункту 4.13.4 Наказу № 516 (v0516837-12) АЗ при отриманні звітності в електронній формі від платника податків формує та спрямовує повідомлення про отримання звітності, що засвідчує факт та час доставки звітності у центр обробки електронної звітності (надалі - ЦОЕЗ). Згідно з підпунктом 4.13.5 Наказу № 516 (v0516837-12) ЦОЕЗ АО здійснює прийом звітів від платників податків, після чого обробляє звіти, формує та спрямовує платнику податків першу квитанцію, що засвідчує факт та час отримання звітності, та другу квитанцію, якою засвідчує факт прийняття/неприйняття звіту АО за місцем обліку платника. Підпунктом 4.13.6 Наказу № 516 (v0516837-12) передбачено, що у випадку подання платником податків звітності в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку в ЦОЕЗ останній формує повідомлення платнику податків про отримання електронного звіту ЦОЕЗ; перевіряє цілісність та відповідність транспортного повідомлення уніфікованому формату; розшифровує електронний звіт;перевіряє дійсність та достовірність накладених на звіт ЕЦП; перевіряє відповідність формату електронного звіту; перевіряє заповнення обов'язкових реквізитів електронного звіту, які є обов'язковими для звітів на паперових носіях, що забезпечується відповідними алгоритмами контролю при прийомі звітів через ЦОЕЗ; формує першу квитанцію завіряє своїм ЕЦП та спрямовує платнику податків. В зазначеній квитанції у текстовому форматі вказуються реквізити отриманого електронного звіту, відповідність формату електронного звіту, результати перевірки ЕЦП та арифметично-логічної перевірки, реєстраційний номер, дата та час отримання електронного звіту та дані відправника квитанції, імпортує дані електронного звіту, по якому відправлена платнику податків перша квитанція, у базу даних АО. завіряє електронний звіт платника податків власним ЕЦП, шифрує та передає у відповідні органи АО за місцем реєстрації підписанту, завіряє власним ЕЦП другу квитанцію, отриману від відповідних органів адресата звітності за місцем реєстрації платника податків, шифрує та передає її суб'єкту звітності.

Так, Вищий адміністративний суд України звертає увагу на те, що направлена позивачем декларація, як встановлено судами попередніх інстанцій, містила обов'язкові реквізити, що визначенні положеннями статті 48, 49 Податкового кодексу України. Зазначене в декларації найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність дозволяло податковому органу чітко ідентифікувати найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність.

Окрім того, надіслання податкової звітності засобами електронного зв'язку із застосуванням електронного цифрового підпису та реєстрація такого надіслання, що мало місце у вказаній справі, як на центральному рівні ДПА, так і на рівні районної державної податкової інспекції - надає можливість ідентифікувати отримувача податкової звітності і виключає можливість надіслання податкової звітності не до того органу податкової служби, а відтак, твердження відповідача про порушення позивачем порядку заповнення податкової декларації з податку на прибуток підприємств не знаходять свого підтвердження.

Доводи касаційної скарги висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Таким чином, ухвалені по справі судові рішення є законними і обґрунтованими, а зазначена в касаційній скарзі позиція відповідача не знаходить свого підтвердження за матеріалами справи та не ґрунтується на положеннях чинного законодавства.

За правилами статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

За таких обставин, колегія суддів, перевіривши у межах касаційної скарги правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, приходить до висновку, що касаційну скаргу необхідно відхилити, а оскаржувані рішення слід залишити без змін.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

Касаційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби відхилити, постанову Луганського окружного адміністративного суду від 4 квітня 2013 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, що беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 - 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.