Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Донця О.Є.,

суддів: Логвиненка А.О.,

Мороза В.Ф.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Вугледарі Донецької області на постанову Вугледарського міського суду Донецької області від 11.01.2013 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 19.02.2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в м. Вугледарі Донецької області про визнання незаконним рішення від 13.07.2012 року № 35 та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії,

У серпні 2012 року ОСОБА_2 звернувся до Вугледарського міського суду Донецької області з позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Вугледарі Донецької області про визнання незаконним рішення від 13.07.2012 року № 35 та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії.

Постановою Вугледарського міського суду Донецької області від 11.01.2013 року позовні вимоги ОСОБА_2 було задоволено. Визнано незаконним та скасовано рішення управління Пенсійного фонду України в м. Вугледарі Донецької області від 13.07.2012 року № 35 про відмову в призначені пенсії. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в м. Вугледар Донецької області призначити пенсію ОСОБА_2 з 04.07.2012 року із зарахуванням до його страхового стажу за списком № 1 часу навчання в професійно-технічному училищі № 93 із 01.09.1986 року по 22.05.1987 року та проходження військової служби з 23.05.1987 року по 08.06.1989 року.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 19.02.2013 року апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Вугледарі Донецької області було залишено без задоволення, а постанову Вугледарського міського суду Донецької області від 11.01.2013 року - без змін.

У касаційній скарзі управління Пенсійного фонду України в м. Вугледарі Донецької області, не погоджуючись з даними рішеннями, посилаючись на допущені судами порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Вугледарського міського суду Донецької області від 11.01.2013 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 19.02.2013 року, а позов ОСОБА_2 залишити без розгляду.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга управління Пенсійного фонду України в м. Вугледарі Донецької області задоволенню не підлягає, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими і не надають підстав, які передбачені статтями 225 - 229 Кодексу адміністративного судочинства України для зміни чи скасування судових рішень.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що у період з 01.09.1986 року по 22.05.1987 року ОСОБА_2 навчався в СПТУ № 93, 23.05.1987 року по 08.06.1989 року проходив строкову службу у лавах Радянської армії. Після проходження служби у армії, 04.09.1989 року він влаштувався на роботу на "Шахту "Південнодонбаська" № 3" гірничим робочим підземним з повним робочим днем у шахті. З 26.01.1990 року по 18.11.1990 року працював на "Шахті "Південнодонбаська" № 1" гірничим робочим підземним 3 розряду з повним робочим днем під землею.

04.07.20012 року ОСОБА_2 звернувся до управління Пенсійного фонду України в м. Вугледарі Донецької області із заявою про призначення йому пенсії на пільгових умовах відповідно до статтей 13, 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Управління Пенсійного фонду України в м. Вугледарі Донецької області відмовило ОСОБА_2 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, мотивуючи тим, що громадяни мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті повний робочий день на підземних та відкритих гірничих роботах з видобутку вугілля не менше 25 років. Зазначили, що його пільговий стаж у вищезазначених умовах складає 23 роки 0 місяців та 12 днів, не врахувавши до пільгового стажу періоду навчання в СПТУ № 93 з 01.09.1986 року по 22.05.1987 року, що складає 8 місяців та 22 дні, періоду служби в лавах Радянської армії з 23.05.1987 року по 08.06.1989 року - 2 роки 0 місяців та 16 днів, оскільки позивач отримав спеціальність електрослюсаря підземного, а після закінчення навчального закладу, строкової військової служби працював учнем гірничо-робочого підземним, тобто позивач після отримання спеціальності не працював за здобутою спеціальністю. Крім того, період строкової військової служби не зарахований до пільгового стажу, оскільки до призову на строкову військову службу позивач не працював за здобутою спеціальністю. Не погоджуючись з даним рішенням, ОСОБА_2 звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до статті 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення", працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років. Такий же порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничо-рятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років.

На період проходження ОСОБА_2 військової служби діяло Положення "Про порядок призначення та виплати державних пенсій", затверджене постановою Ради Міністрів СРСР від 03.08.1972 року № 590 (v0590400-72) .

Відповідно до пункту "к" частини 1 пункту 109 положення "Про порядок призначення та виплати державних пенсій", затверджене постановою Ради Міністрів СРСР від 03.08.1972 року № 590 (v0590400-72) , крім роботи в якості робочого або службовця в загальний стаж роботи зараховується також служба в складі Збройних сил СРСР.

При призначенні на пільгових умовах або в пільгових розмірах пенсій за віком та Інвалідності робочим та службовцям, які працювали на підземних роботах, на роботах зі шкідливими умовами праці та в гарячих цехах та на інших роботах зі шкідливими умовами праці (підпункти "а" та "б" пункту 16), та пенсії у зв'язку з втратою годувальника їх сім'ям, а також пенсії за віком робітницям підприємств текстильної промисловості (підпункт "в" пункту 16) періоди, зазначені в підпунктах "к" та "л", дорівнюються за вибором особи, яка звернулась за призначенням пенсії або до роботи, що передувала даному періоду, або до роботи, яка слідувала по закінченню цього періоду.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що після військової служби позивач працював гірноробочим з повним робочим днем під землею. Строк військової служби в Збройних Силах СРСР зараховується за вибором ОСОБА_2 до роботи, яка слідувала по закінченню цього періоду.

Відповідно до положення Закону України "Про внесення змін в деякі закони України про зарахування в стаж роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах, часу проходження строкової військової служби" (2636-15) , час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію Закону України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) або на пенсію за віком на пільгових умовах до набрання чинності Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) . Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі і час проходження строкової військової служби, які зараховуються до пільгового стажу, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_2 на час призиву на військову службу навчався в СПТУ № 93 за спеціальністю, яка передбачає право на пенсію на пільгових умовах.

Згідно із статтею 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення", до стажу роботи, що дає право на трудову пенсію, зараховується навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Відповідно до статті 38 Закону України "Про професійно-технічну освіту", час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, в тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує 3 місяців.

Із зазначеного Закону вбачається, що необхідними умовами для зарахування до пільгового стажу часу навчання в ПТУ є те, що перерва між днем закінчення навчання та днем зарахування особи на роботу не повинна перевищувати трьох місяців та після закінчення навчання вона повинна бути зарахована на роботу за здобутою спеціальністю.

Оскільки перерва між днем закінчення навчання в СПТУ, службою в Збройних Силах СРСР і днем зарахування на роботу за професією, яка віднесена до робіт зі шкідливими умовами праці по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, робота на яких дає право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років не перевищує 3 місяців, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що відповідачем неправомірно було прийнято спірне рішення, яким відмовлено позивачу у призначенні пенсії на пільгових умовах, оскільки його пільговий стаж у вищезазначених умовах складає 23 роки 0 місяців та 12 днів, не врахувавши до пільгового стажу періоду навчання в СПТУ № 93 з 01.09.1986 року по 22.05.1987 року, що складає 8 місяців та 22 дні, періоду служби в лавах Радянської армії з 23.05.1987 року по 08.06.1989 року - 2 роки 0 місяців та 16 днів.

Враховуючи, що стаж позивача на роботах за професією, яка віднесена до робіт зі шкідливими умовами праці по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України з урахуванням до його страхового стажу за списком № 1 періоду навчання в професійно-технічному училищі № 93 з 01.09.1986 року по 22.05.1987 року та проходження військової служби з 23.05.1987 року по 08.06.1989 року складає 25 років 0 місяців та 20 днів, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов вірного висновку, визнавши незаконним та скасувавши рішення управління Пенсійного фонду України в м. Вугледарі Донецької області від 13.07.2012 року № 35 про відмову в призначені пенсії та зобов'язавши відповідача призначити пенсію ОСОБА_2 з 04.07.2012 року із зарахуванням до його страхового стажу за списком № 1 часу навчання в професійно-технічному училищі № 93 із 01.09.1986 року по 22.05.1987 року та проходження військової служби з 23.05.1987 року по 08.06.1989 року

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Вугледарі Донецької області - залишити без задоволення, а постанову Вугледарського міського суду Донецької області від 11.01.2013 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 19.02.2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в м. Вугледарі Донецької області про визнання незаконним рішення від 13.07.2012 року № 35 та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії - без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.