Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Островича С.Е.

Степашка О.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Володарсько-Волинської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області

на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 18.06.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02.06.2011

у справі № 2а-8129/09/2/0170

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

до Володарсько-Волинської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області

про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Володарсько-Волинської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 18.06.2010 позов задоволено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02.06.2011 постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 18.06.2010 залишено без змін.

Не погоджуючись з зазначеним рішеннями суду першої та апеляційної інстанції, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку. В скарзі просить скасувати оскаржувані рішення, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанцій при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, що 04.02.2010 відповідачем проведена невиїзна документальна перевірка магазину, який розташований за адресою: вул. Вокзальна 10, м. Житомир та належить позивачу, щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб`єктами підприємницької діяльності, за результатами якої складено акт № 0108/06/30/23/НОМЕР_1 від 04.02.2010 року.

Зазначеною перевіркою встановлення порушення позивачем п.1, п.5 постанови КМУ № 1269 від 26.09.2001 р. "Про затвердження Порядку ведення книги обліку доходів і витрат" (1269-2001-п) та п. 2.2, п. 2.6 постанови Правління НБУ від 15.12.2004 р. № 637 (z0040-05) "Про затвердження Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні".

На підставі вищезазначеного акту податковим органом прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000102303 від 22.02.2010 року, яким до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 9550 грн. за порушення п. 2.2, 2.6 постанови Правління НБУ "Про затвердження Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні" від 15.12.2004 року № 637 (z0040-05) , ст. 1 абз. 2 Указу Президента "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" від 12.02.1995 року № 436/95 (436/95) .

Згідно пп. 2.6 п. 2 Положення № 637 (z0040-05) уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 зазначеного Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Пунктом 7.5 Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000 року № 614 (z0105-01) , передбачено, що використання книги ОРО, зареєстрованої на РРО, передбачає: наявність книги ОРО на місці проведення розрахунків, де встановлено РРО; підклеювання фіскальних звітних чеків на відповідних сторінках книги ОРО; щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків, при цьому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо.

Згідно п. 1.2 Положення № 637 (z0040-05) оприбуткуванням готівки є проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій. Цим же пунктом визначено, що касова книга це документ установленої форми, що застосовується для здійснення первинного обліку готівки в касі, а книга обліку - касова книга, книга обліку доходів і витрат, книга обліку виданих та прийнятих старшим касиром грошей або книга обліку розрахункових операцій.

Наказом ДПА України від 21.04.1993 року № 12 (z0064-93) , внесеними наказом від 18.05.1993 року № 17 (za064-93) , зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 09.06.1993 року за № 64, затверджена Інструкція про оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю, а також Форму Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи суб'єкти підприємницької діяльності.

Тобто, приватні підприємці зобов'язані щоденно відображати находження готівки у книзі обліку доходів і витрат, а у випадку використання реєстратора розрахункових операцій, також вести книгу обліку розрахункових операцій, яка зареєстрована за цим реєстратором.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду погоджує висновок судів попередніх інстанцій стосовно того, що жодним нормативно-правовим актом не передбачено обов'язок внесення до книги обліку доходів і витрат запису про проданий товар одразу після здійснення операції, а тому винесене податковим органом рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій в частині застосування фінансових санкцій в сумі 6000 грн. підлягає скасуванню.

Стосовно оспорюваного рішення в частині накладення штрафних (фінансових) санкцій в сумі 3550 грн., за неоприбуткування готівки 15.09.2008 року в сумі 710 грн. (продано, згідно чеку, товар на суму 850 грн., а в книги обліку доходів та витрат оприбутковано 140 грн.), колегія суддів підтримує позицію судів попередніх інстанцій, що воно підлягає скасуванню, оскільки, відповідно до ст. 238, 239, 241 Господарського кодексу України, в даному випадку штраф є адміністративно-господарською санкцією і відповідачем пропущений встановлений ст. 250 Господарського кодексу України строк для її застосування.

Згідно із ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.

Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Володарсько-Волинської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 18.06.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02.06.2011 у справі № 2а-8129/09/2/0170 слід відхилити, а судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 220-1, 221, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

Касаційну скаргу Володарсько-Волинської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області відхилити.

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 18.06.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02.06.2011 у справі № 2а-8129/09/2/0170 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236- 239-2 Кодексу адміністративного судочинства України.