Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Лосєва А.М.

за участю секретаря: Гончарук І.Ю.

представника відповідача Бобруйко І.П.

розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 05.10.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2010 у справі №2а-4782/10/2570 за позовом Публічного акціонерного товариства "Прилуцький завод "Білкозин" до Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Чернігівській області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., пояснення представника відповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія:

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 05.10.2010, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2010, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Прилуцький завод "Білкозин" (далі - ПАТ "Прилуцький завод "Білкозин", позивач) до Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Чернігівській області (правонаступника Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області, далі-Прилуцька ОДПІ, відповідач) задоволено. Визнано протиправним податкове повідомлення-рішення від 31.08.2010 №0000012304/0/1367 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 97339,48грн.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Прилуцька ОДПІ 29.12.2010 звернулась з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який своєю ухвалою від 10.02.2011 прийняв її до свого провадження.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 05.10.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2010, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами норм матеріального права, зокрема п. 1.8 ст. 1, п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (далі- Закон України №168/97-ВР (168/97-ВР) ).

В порядку приписів ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України здійснено заміну відповідача - Прилуцьку об'єднану державну податкову інспекцію Чернігівської області, його правонаступником - Прилуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного Управління Міндоходів у Чернігівській області.

До суду надійшла заява Прилуцької ОДПІ про закриття провадження у справі на підставі п. 5 ч. 1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з ліквідацією ПАТ "Прилуцький завод "Білкозин".

Перевіривши матеріалами справи, колегія суддів, дійшла висновку, про необхідність закриття провадження у справі з огляду на наступне.

За змістом ст. 228 та п. 5 ч. 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції скасовує незаконні судові рішення в касаційному порядку, визнає законні судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій такими, що втратили законну силу і закриває провадження у справі у разі ліквідації підприємства, установи, організації, які були стороною у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 02.07.2013 припинено юридичну особу ПАТ "Прилуцький завод "Білкозин" за судовим рішенням.

Правовідносини по даній справі нерозривно пов'язані з особою позивача і не допускають правонаступництва, а тому ліквідація ПАТ "Прилуцький завод "Білкозин" є підставою для закриття провадження у справі.

При цьому, колегія суддів погоджується з приведеними в касаційній скарзі доводами відповідача щодо правомірності зменшення позивачеві суми бюджетного відшкодування згідно податкового повідомлення-рішення від 31.08.2010 №0000012304/0/1367 з огляду на наступне.

Порядок визначення сум податку, що підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України регламентований п. 7.7 ст. 7 Закону України №168/97-ВР (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), вимоги якого платник податків зобов'язаний дотримуватися і виключно за умови порушення якого, заявлення від'ємного значення з податку на додану вартість до бюджетного відшкодування може бути визнано неправомірним.

За виникненням від'ємного значення, визначеного виходячи із вимог п.п. 7.7.1 п. 7.7. ст. 7 Закону України №168/97-ВР, відсутністю законодавчо визначених обставин, які б позбавляли платника податку (покупця) права на формування податкового кредиту, зокрема за відсутністю з боку платника податку порушення приписів п.п. 7.4.5 п. 7.4, 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 цього Закону при формуванні податкового кредиту, за наявності факту дотримання платником податку вимог п.п. "а" п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 щодо заявлення до бюджетного відшкодування частини від'ємного значення у межах суми податку, фактично сплаченої ним у попередньому податковому періоді постачальникам товару, та вимог п.п. 7.7.4 п.7.7. ст.7 щодо подання податковому органу податкової декларації, розрахунку та заяви про повернення суми бюджетного відшкодування, платник податку на додану вартість має право на бюджетне відшкодування.

Разом з тим, судом встановлено, що податкове повідомлення-рішення від 31.08.2010 №0000012304/0/1367 було винесено на підставі акту перевірки від 17.08.2010 №829/23-00418604, складеного за результатом проведеної позапланової виїзної перевірки ПАТ "Прилуцький завод "Білкозин" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за травень 2010 року, якою було встановлено порушення позивачем п.1.8, п.п.7.7.1, п. "а" п.п.7.7.2 п.7.7 ст. 7 Закону України №168/97-ВР. При цьому податковий орган посилається на акт попередньої перевірки позивача №466/23-00418604 від 13.05.2010, в якому зафіксовано безпідставність завищення залишку від'ємного значення в сумі 787287,92грн. Вказаний висновок відповідачем зроблено на підставі перевірки ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва платника податку приватного підприємства "СРЗ-Нерпа" №384/232-00/234037987 від 11.02.2010.

На підставі акту перевірки №466/23-00418604 від 13.05.2010 Прилуцькою ОДПІ було прийнято податкове повідомлення-рішення від 16.06.2010 №0000512300/1/1111 про завищення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 263046,40грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 77077,70грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 02.08.2010, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29.10.2010 податкове повідомлення-рішення від 16.06.2010 №0000512300/1/1111 визнано нечинним.

Проте, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 08.12.2011 постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 02.08.201 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29.10.2010 скасовано, справу направлено на новий розгляд, за результатом якого постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 22.03.2012, з урахуванням ухвали від 22.05.2012 про виправлення описки, у задоволенні позовних вимог про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 16.06.2010 №0000512300/1/1111 відмовлено з огляду на встановлені обставини, що ППФ "СРЗ-Нерпа" не отримувало послуг по переробці сировини, а відповідно відсутня вартість послуг по переробці сировини, як складова, в загальній вартості сировини ( гомілкового спилку), що було придбано позивачем у ППФ "СРЗ-Нерпа".

Враховуючи вищезазначене, постанова Чернігівського окружного адміністративного суду від 05.10.2010 та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2010 є неправомірними та підлягають скасуванню.

Керуючись п. 5 ч. 1 ст. 157, 210, 220, 221, 223, 228, ст. ст. 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

Касаційну скаргу Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Чернігівській області задовольнити.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 05.10.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2010 скасувати.

Провадження у справі закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.