Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Лосєва А.М.

за участю секретаря: Гончарук І.Ю.

представників позивача Березенської Г.Ф., Беседовської Л.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Підприємства облспоживспілки "Будгоспторг" на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 16.06.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18.11.2010 у справі №2а-2426/10/0670 за позовом Підприємства облспоживспілки "Будгоспторг" до Державної податкової інспекції у місті Житомирі про визнання рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій нечинним

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., пояснення представників позивача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія:

На розгляд суду передано вимоги Підприємства облспоживспілки "Будгоспторг" до Державної податкової інспекції у місті Житомирі про визнання нечинним рішення від 25.03.2010 №0004202302 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 2162,98грн.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 16.06.2010, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18.11.2010, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Підприємство облспоживспілки "Будгоспторг" 28.12.2010 звернулось з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який своєю ухвалою від 15.03.2011 прийняв її до свого провадження.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 16.06.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18.11.2010, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення судами норм матеріального права, зокрема ст. 6 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (996-14) , пункту 1.2 Інструкції про застосування книжково-журнальної форми бухгалтерського обліку в організаціях і підприємствах споживчої кооперації, пунктів 1.1, 2.1 Правил оформлення і обліку руху товарів та готівки у підприємствах, організація (об'єднаннях) системи Центральної спілки споживчих товариств (Укоопспілки), затверджених постановою Правління Укоопспілки №153 від 18.09.1997 (v0153626-97) , пункту 1.7 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005 №327 (z0925-05) , розділів 2, 5 Методичних рекомендацій, щодо оформлення матеріалів перевірок за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 12.08.2008 №534 (v0534225-08) .

Перевіривши матеріалами справи, наведені у скарзі доводи, колегія суддів, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що на підставі акту від 20.03.2010, складеного за результатами перевірки господарської одиниці Підприємства облспоживспілки "Будгоспторг" - магазину, розташованого за адресою, м.Житомир, площа Житній ринок, 2, щодо дотримання суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, податковим органом прийнято рішення ДПІ у м. Житомирі від 25.03.2010 №0004202302 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 2162,98 грн. за порушення позивачем п. 12 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", яке полягало у не забезпеченні ведення у встановленому порядку обліку товарних запасі за місцем реалізації, а саме - в магазині відсутні накладні на отримання товару на суму 1081,49 грн.

Відповідно до п. 12 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо), при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

За порушення цієї вимоги Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, що не ведуть або ведуть з порушенням встановленого порядку облік товарів за місцем реалізації та зберігання, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів громадян (ст. 21 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг").

Статтею 6 вказаного Закону передбачено, що облік товарних запасів фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підприємство самостійно визначає облікову політику підприємства, обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановлених цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних; розробляє систему і форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю господарських операцій, визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів; затверджує правила документообороту і технологію обробки облікової інформації, додаткову систему рахунків і регістрів аналітичного обліку.

Для підприємств споживчої кооперації постановою правління Укоопспілки №153 від 18.09.1997 (v0153626-97) , затверджені Правила оформлення і обліку руху товарів та готівки у підприємствах, організаціях (об'єднаннях) системи Центральної спілки споживчих товариств України для підприємств споживчої кооперації постановою правління Укоопспілки №153 від 18.09.1997 (v0153626-97) (далі-Правила), відповідно до пункту 1.2 яких споживчі товариства, споживспілки, їх власні і спільні підприємства, організації (об'єднання) (далі - підприємства) забезпечують оформлення і облік руху товарів та готівки своїми об'єктами роздрібної торгівлі і громадського харчування: магазинами, відділами, секціями, кіосками, буфетами, павільйонами, ларками, автомагазинами тощо (далі - об'єктами роздрібної торгівлі) шляхом складання і подання товарно-грошових звітів та ведення Книги надходження товарів.

Згідно до п.п. 2.1, 2.4 Правил матеріально відповідальні особи всіх об'єктів роздрібної торгівлі (у т.ч. розподільчих складів) подають в бухгалтерію товарно-грошові звіти з усіма документами, що підтверджують рух товарів, готівки та тари за звітний період. Товарно-грошові звіти складаються у двох примірниках (під копірку) пастою кулькових ручок, на друкарській машинці або іншими засобами оргтехніки. Перший примірник звіту разом з документами здають в бухгалтерію, а другий - з розпискою бухгалтера про перевірку і прийняття звіту залишається у матеріально відповідальної особи.

Розділом 4 Правил встановлено порядок ведення Книги надходження товарів об'єктами роздрібної торгівлі. Пунктами 4.1, 4.2 вказаного розділу передбачено, що об'єкти роздрібної торгівлі ведуть Книги надходження товарів (далі по тексту - Книга) за формою №056 (додаток 8). Книга знаходиться у завідуючого об'єктом роздрібної торгівлі або уповноваженої ним особи і надається покупцеві на його першу вимогу, а також службовим особам, які мають посвідчення на право проведення перевірки.

Як на підставу своїх вимог позивач посилається на те, що при проведенні перевірки весь товар, який знаходився в магазині був облікований в книзі надходження товарів. Всі первинні документи, що підтверджують рух товарів та готівки разом з товарно-грошовими звітами були подані в бухгалтерію підприємства, яка знаходиться за адресою: вул.Ватутіна, 81-а, м.Житомир.

Проте, відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, посилання позивача на те, що всі первинні документи, що підтверджують рух товарів та готівки разом з товарно-грошовими звітами були подані в бухгалтерію підприємства, відхилив як такі, що не мають правового значення, що призвело до ухвалення судових рішень з порушенням вимог статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, щодо законності та обґрунтованості.

Відповідно до частини 2 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Враховуючи те, що суд касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, а порушення судом норм процесуального права в частині не встановлення фактичних обставин справи не можуть бути усунені судом касаційної інстанції, постанова Житомирського окружного адміністративного суду від 16.06.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18.11.2010 підлягають скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи суду першої інстанції необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду та вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого правильного визначити норми матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Керуючись ст. ст. 210, 220, 221, 223, 227, 230, 231 та ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія -

Касаційну скаргу Підприємства облспоживспілки "Будгоспторг" задовольнити частково.

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 16.06.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18.11.2010 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.