Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: Головуючий: Нечитайло О.М. Судді: Лосєв А.М. Цвіркун Ю.І., розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Заставнівському районі Чернівецької області

на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 10.06.2009 р.

та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.05.2011 р.

у справі № 2а-309/09/2470

за позовом Приватного підприємця ОСОБА_4

до Державної податкової інспекції у Заставнівському районі Чернівецької області

про скасування рішень,

Приватний підприємець ОСОБА_4 (далі-позивач) звернулась з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Заставнівському районі Чернівецької області (далі-відповідач) про скасування рішень.

Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 10.06.2009 р. адміністративний позов задоволено повністю, визнано протиправними та скасовано рішення про застосування штрафних санкцій від 23.06.2008 р. №112/23-1982301008 у сумі 2 720,00 грн., від 23.06.2008 р. №109/23-1982301008 у сумі 2 000,00 грн., від 05.06.2008 р. №95/23-1982301008 у сумі 250,00 грн., стягнуто з Державного бюджетного України на користь позивача судові витрати у розмірі 10,20 грн.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.05.2011 р. рішення суду першої інстанції змінено шляхом виключення з мотивувальної частини висновку суду в частині визнання неправомірними проведених перевірок податковими органами позивача та складання акту перевірок з порушенням вимог чинного законодавства. У решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Вважаючи, що рішення судів попередніх інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального права, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову повністю.

Позивач надіслав на адресу суду касаційної інстанції письмові заперечення на касаційну скаргу, за змістом яких просить залишити її без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Як було встановлено судами попередніх інстанцій, 05.06.2008 р. та 11.06.2008 р. працівниками податкового органу було проведено перевірку належного позивачеві залу гральних автоматів, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, за результатами якої складений акт перевірки щодо контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів.

Крім того, 25.05.2008 р. працівниками податкового органу було проведено перевірку належного позивачеві залу гральних автоматів, що розташований за адресою: АДРЕСА_2, за результатами якої складений акт перевірки щодо контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів.

На підставі складених актів відповідачем були прийняті спірні рішення:

від 23.06.2008 р. №112/23-1982301008, яким за порушення п. 1 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" були застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 2720,00 грн.

від 23.06.2008 р. №109/23-1982301008, яким за порушення п. 1 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" були застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 2000,00 грн.

від 05.06.2008 р. № 95/23-1982301008, яким за порушення п. 1 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" були застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 250,00 грн.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій було встановлено, що фактичною підставою для застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій спірними рішеннями стало встановлення податковим органом у ході проведених перевірок порушень позивачем п.1,2 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", які полягали у тому, що гральні автомати не виконували фіскальних функцій обліку жетонів і кредитів, які використовуються у грі на автоматах, а розрахункові операції на повну суму наданих послуг не проведено через зареєстровані та опломбовані у встановленому порядку і переведені у фіскальний режим роботи РРО.

У той же час, відповідно до ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій.

Згідно зі ст. 12 вказаного Закону на території України дозволяється реалізовувати та застосовувати лише ті реєстратори розрахункових операцій вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій та конструкція і програмне забезпечення яких відповідає конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2001 року №121 (121-2001-п) "Про переведення субєктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій" на Міністерство промислової політики було покладено обов'язок забезпечити організацію розроблення автоматів з продажу товарів (послуг), які відповідатимуть необхідним вимогам, а також запам'ятовуючих пристроїв (фіскальної пам'яті) для оснащення автоматів, що вже діють.

Пунктом 1 частини 2 додатка до згаданої постанови встановлено, що до 31 грудня 2006 року всі гральні автомати повинні бути переведені в режим застосування РРО.

Опрацювання зазначеного технічного рішення було завершено прийняттям наказу Державної податкової адміністрації України від 1 липня 2008 року №430 (v0430225-08) "Про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій у новій редакції" та наказу Державної податкової адміністрації України від 10 вересня 2008 року №581 (v0581225-08) , якими до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій було включено компютерно-касову систему "Фіскал", яка призначена для фіскалізації гральних автоматів.

Таким чином, до вказаної дати у суб'єктів господарювання була відсутня об'єктивна можливість дотримання вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (265/95-ВР) у частині використання гральних автоматів, які переведені у фіскальний режим роботи. Тому притягнення їх до відповідальності за використання гральних автоматів, у яких не реалізовані фіскальні функції, можливе лише з моменту включення до Державного реєстру комп'ютерно-касової системи "Фіскал", тобто з 01.07.2008 р.

У справі, що розглядається, суди встановили, що перевірка позивача податковими органами з приводу дотримання законодавства про РРО в залі гральних автоматів по АДРЕСА_1 була проведена 11.06.2008 р. та 06.05.2008 р., по АДРЕСА_2 - 25.05.2008 р., тобто до дати реєстрації вищезазначеної комп'ютерно-касової системи.

Зазначений факт виключає висновок про вчинення правопорушення суб'єктом господарювання, а відтак застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій не можна визнати обґрунтованим.

Відповідно до ч.3 ст.220 КАС України (2747-15) суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах заявленої касаційної скарги порушень судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана правильно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржуване судове рішення - залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210-231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , суд -

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Заставнівському районі Чернівецької області залишити без задоволення.

2. Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.05.2011 р. у справі № 2а-309/09/2470 залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.