Вищий адміністративний суд України у складі: суддя-доповідач Кочан В.М., судді Бутенко В.І., Винокуров К.С., розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головної державної інспекції на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та зв'язку України на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 16.04.2013 р. у справі за позовом ОСОБА_2 до Головної державної інспекції на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та зв'язку України, Державної казначейської служби України про зміну формулювання причин звільнення з посади, дати звільнення та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

У вересні 2012 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Головної державної інспекції на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та зв'язку України, Державної казначейської служби України з вимогами про зміну формулювання причин звільнення з посади, дати звільнення та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 06.02.2013 р. у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 16.04.2013 р. апеляційну скаргу апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 06.02.2013 р. скасовано. Прийнято нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_2 задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Головної державної інспекції на автомобільному транспорті від 20.09.2012 р. № 685-Вк/14п про звільнення ОСОБА_2 з посади головного спеціаліста відділу державного контролю територіального управління Головавтотрансінспекції у Миколаївській області з 21.09.2012 р. на підставі п. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України у зв'язку з ліквідацією Головавтотрансінспекції. Поновлено ОСОБА_2 на раніше займаній посаді головного спеціаліста відділу державного контролю територіального управління Головавтотрансінспекції у Миколаївській області з 21.09.2012 р. Зобов'язано Головну державну інспекцію на автомобільному транспорті перевести ОСОБА_2, за її згодою, до новоутвореної організації - управління Укртрансінспекції у Миколаївській області на посаду, рівнозначну раніше займаній посаді головного спеціаліста відділу державного контролю територіального управління Головавтотрансінспекції у Миколаївській області відповідно до п. 5 ст. 36 Кодексу законів про працю України. Стягнено з Головної державної інспекції на автомобільному транспорті на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 21.09.2012 р.

У касаційній скарзі Головна державна інспекція на автомобільному транспорті, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального і процесуального права, просить рішення скасувати і залишити без змін рішення суду першої інстанції.

З'ясувавши обставини справи в межах, передбачених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів приходить до висновку про відхилення касаційної скарги з урахуванням наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_2 з травня 2005 року працювала на посаді головного спеціаліста відділу державного контролю територіального управління Головавтотрансінспекції у Миколаївській області. Наказом Головної державної інспекції на автомобільному транспорті від 20.09.2012 р. ОСОБА_2 звільнено з 21.09.2012 р. з посади головного спеціаліста відділу державного контролю територіального управління Головавтотрансінспекції у Миколаївській області відповідно до п. 1 ст. 40 КЗпП України у зв'язку з ліквідацією Головавтотрансінспекції.

Відповідно до Указу Президента України № 1085/2010 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" (1085/2010) та постанови Кабінету Міністрів України від 28.03.2011 р. № 346 "Про ліквідацію урядових органів" (346-2011-п) Головавтотрансінспекцією видано наказ від 13.04.2011 р. № 85 "Про проведення ліквідації Головавтотрансінспекції".

18.04.2011 р. ОСОБА_2 разом з іншими працівниками територіального управління Головавтотрансінспекції у Миколаївській області були письмово попереджено про майбутнє звільнення після закінчення 2-х місячного строку.

У зв'язку із зазначеним наказом Головавтотрансінспекції від 17.06.2011 року № 418-ВК/14п позивачку звільнено з посади головного спеціаліста відділу державного контролю територіального управління Головавтотрансінспекції у Миколаївській області відповідно до п. 1 ст. 40 КЗпП України.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 05.12.2011 р., яка набрала законної сили, скасовано зазначений наказ Головавтотрансінспекції від 17.06.2011 р., а позивачку поновлено на попередній посаді.

11.01.2012 р. згідно запису в трудовій книжці позивачки, запис № 19 про звільнення із займаної посади у зв'язку з ліквідацією Головавтотрансінспекції відповідно до п. 1 ст. 40 КЗпП України визнано недійсним та поновлено ОСОБА_2 на попередній посаді.

Наказом Головної державної інспекції на автомобільному транспорті від 05.04.2012 р. № 121-Вк/14п ОСОБА_2 звільнено з посади головного спеціаліста відділу державного контролю територіального управління Головавтотрансінспекції у Миколаївській області відповідно до п. 1 ст. 40 КЗпП України у зв'язку з ліквідацією Головавтотрансінспекції.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 25.06.2012 р. скасовано наказ Головної державної інспекції на автомобільному транспорті від 05.04.2012 р. № 121-Вк/14п та поновлено ОСОБА_2 на попередній посаді головного спеціаліста відділу державного контролю територіального управління Головавтотрансінспекції у Миколаївській області.

21.09.2012 р. наказом Головної державної інспекції на автомобільному транспорті від 20.09.2012 р. ОСОБА_2 втретє звільнено з посади головного спеціаліста відділу державного контролю територіального управління Головавтотрансінспекції у Миколаївській області відповідно до п. 1 ст. 40 КЗпП України у зв'язку з ліквідацією Головавтотрансінспекції.

Відповідно до п. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку, зокрема, змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Порядок вивільнення працівників регулюється ст. 49-2 КЗпП України. Так, відповідно до ст. 49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації.

В свою чергу, відповідно до п. 1 Указу президента України "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" (1085/2010) утворено Міністерство інфраструктури України, Державну автотранспортну службу України, Державну авіаційну службу України, Державну службу зв'язку України, Державну службу морського та річкового транспорту України, шляхом реорганізації Міністерства транспорту та зв'язку України, а також покладено на Міністерство, що утворюється, функції з реалізації державної політики у сфері туризму.

Міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, що утворюються шляхом реорганізації інших центральних органів виконавчої влади, є правонаступниками органів, які реорганізуються. Центральні органи виконавчої влади, на які цим Указом покладені функції з реалізації державної політики у відповідній сфері, виконують повноваження у визначених сферах компетенції відповідних органів, що ліквідуються згідно із вказаним Указом.

Відповідно до положень Постанови Кабінету міністрів України № 346 від 28.03.2011 р. (346-2011-п) , зазначений нормативний акт прийнятий на виконання п. 4 ст. 7 Указу Президента України від 09.12.2010 р. № 1085 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" (1085/2010) .

Постановою Кабінету Міністрів України № 346 (346-2011-п) затверджено перелік урядових органів, що ліквідуються, серед яких наявна і Головна державна інспекція на автомобільному транспорті.

Також встановлено, що урядові органи, які ліквідуються згідно з п. 1 Постанови, продовжують виконувати свої повноваження до передачі таких повноважень відповідним міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади.

Суд апеляційної інстанцій дійшов висновку, що в Указі Президента України "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" № 1085/2010 (1085/2010) і в прийнятій на його виконання Постанові Кабінету Міністрів України від 28.03.2011р. № 346 (346-2011-п) , фактично йдеться не про ліквідацію, а про реорганізацію та оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади, в тому числі і Головної державної інспекції на автомобільному транспорті.

Зважаючи на те, що органи, які утворюються шляхом реорганізації інших центральних органів виконавчої влади, є правонаступниками органів, які реорганізуються та здійснюють їх повноваження, апеляційний суд дійшов правильного висновку, що у Головній державній інспекції на автомобільному транспорті не відбулися зміни в організації виробництва і праці, тобто відсутні підстави для звільнення працівника відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП.

При реорганізації підприємства або його перепрофілюванні звільнення за п. 1 ст. 40 КЗпП України може мати місце у випадку, якщо це супроводжується скороченням чисельності або штату працівників, змінами у їх складі за посадами, спеціальністю, кваліфікацією, професіями.

Згідно зі ст. 36 зазначеного Кодексу зміна підпорядкованості підприємства, установи, організації не припиняє дії трудового договору.

Зважаючи на вищевикладене колегія суддів вважає, що в даному випадку звільнення позивача відбулось з грубим порушенням вимог чинного законодавства, за відсутності підстав для звільнення за п. 1 ст. 40 КЗпП України, а тому прийнятий Головною державною інспекцією на автомобільному транспорті наказ від 20.09.2012 року № 685-Вк/14п про звільнення ОСОБА_2 з посади головного спеціаліста відділу державного контролю територіального управління Головавтотрансінспекції у Миколаївській області є протиправним.

Колегія суддів також погоджується з висновками апеляційного суду про необхідність застосування вимог ч. 2 ст. 11 КАС України про те, що суд може вийти за межі позовних вимог в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Відповідно до вимог Кодексу законів про працю України (322-08) працівник, який був незаконно звільнений до реорганізації, підлягає поновленню на роботі саме в тому підприємстві, де збереглося його попереднє місце роботи. У разі, якщо працівник не був у встановленому порядку переведений до новоутвореної установи, він не має права вимагати поновлення його на роботі на такому утвореному підприємстві.

Ззгідно з ч. 2 ст. 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Таким чином, судом апеляційної інстанції поновлено позивачку саме у Головавтотрансінспекції на посаді головного спеціаліста відділу державного контролю територіального управління Головавтотрансінспекції у Миколаївській області. Для поновлення порушених прав позивачки зобов'язано Головавтотрансінспекцію перевести ОСОБА_2 за наявності її згоди, до новоутвореної організації - управління Укратрансінспекції у Миколаївській області на посаду, рівнозначну раніше займаній посаді головного спеціаліста відділу державного контролю територіального управління Головавтотрансінспекції у Миколаївській області. та стягнено середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують.

Відповідно до ч. 3 ст. 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Судом апеляційної інстанцій повно і всебічно встановлено обставини справи, надано їм належну юридичну оцінку, правильно застосовано норми матеріального і процесуального права, правомірно скасовано постанову суду першої інстанції, тому відсутні підстави для скасування або зміни прийнятого ним рішення.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

Касаційну скаргу Головної державної інспекції на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та зв'язку України відхилити, а постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 16.04.2013 р. залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених статтями 235- 237 Кодексу адміністративного судочинства України.